Тема 12 . Зовнішня політика Польщі наприкінці хх – початку ххі ст. План

1. Особливості “оксамитової” революції 1989 р. У Польщі.

2. Вибір зовнішньополітичних пріоритетів. Двостороннє співробітництво.

3. 1-й етап євроінтеграції: від налагодження співпраці з ЄС до асоціації.

4. 2-й етап євроінтеграції: реалізація курсу на повноправне членство.

5. Участь Польщі у регіональних організаціях. Політика щодо країн регіону. Література

1. Дюрозель Ж..- Б. Історія дипломатії від 1919 р. до наших днів / Ж.- Б. Дюрозель. – К.: Основи, 2005. – 903 с..

2. Зашкільняк Л. Історія Польщі: від найдавніших часів до наших днів / Л. Зашкільняк, М. Крикун. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2002. – 752 с.

3. История международньїх отношений: Учебное пособие / Колл.авт., под ред. Г.В.Каменской и др. – М.,2007. – 243 c.

4. Іваницька О. П. Історія міжнародних відносин (1918-1945 рр.): навч. посібник / О. П. Іваницька. – К.: Слово, 2011. – 627 с.

5. Історія західних та південних слов’ян: ХХ ст. / [Є.П. Пугач, С.Ю. Страснюк, Р.М. Постоловський та ін. ] ; за ред. Пугача Є.П. – Харків : Око, 1998. – 464 с.

6. Історія міжнародних відносин і зовнішньої політики : XX-початок XXI ст. : Навчальний посібник / [В.Ф. Салабай, І.Д. Дудко, В.Борисенко, М.П.Чуб]. – К.: КНЕУ, 2006. – 368 с.

7. Історія сучасного світу: соціально-політична історія XV-XX ст.: Навч. посібник / [Горбань Ю.А., Білик Б.І., Дячук Л.В. та ін ] ; за ред. Ю. А. Горбаня. – Київ: Вікар, 2003. – 435 с.

8. Історія Центрально-Східної Європи./ За ред. Л. Зашкільняка. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – 660 с.

9. Кіш Є. Б. Центральна Європа в сучасній системі єврорегіональної інтеграції: монографія / Є. Б. Кіш. – Ужгород: Ліра, 2008. – 438 с.

10. Кріль М. М. Історія країн Центрально-Східної Європи (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) : Навч. пос./ М. М. Кріль. – К.:Знання, 2008. – 284 с.

11. Марущак М. Й. Історія дипломатії ХХ століття: Курс лекцій / М. Й. Марущак. – Львів: Військовий інститут, 2000. – 403 с.

12. Міжнародні відосини та зовнішня політика (1945-70-ті роки): Підручник / В. А. Манжола та ін. – Київ: Либідь, 1999. – 558 с.

13. Новітня історія країн Європи та Америки (1918-2007): навчальний посібник для самостійної роботи студента /Л.М. Мицик, Ю.В. Кузьменко. – Київ: Академвидав, 2008. – 543 с.

14. Пронь С. В. Міжнародні відносини та зовнішня політика. 1914-1991 роки: Навчальний посібник. / С.В. Пронь. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім.. Петра Могили, 2009. – 140 с.

15. Яровий В. І. Новітня історія центральноєвропейських та Балканських країн XX століття : Підручник для ВУЗів / В.І. Яровий. – Київ : Генеза, 2005. – 814 с.

1. Особливості “оксамитової” революції 1989 р. У Польщі.

У Польщі поворотним моментом стало проведення засідань «круглого столу» у лютому-квітні 1983 р. У дискусіях з одного боку взяли участь представники влади та її прибічники, а з іншого — опозиція та католицьке духовенство. Опозиція в Польщі мала свого лідера — масовий рух «Солідарність» на чолі з робітником-електриком із Гданська Лехом Валенсою. «Солідарність» була створена ще на початку 1980-х років і згодом завоювала широку популярність у країні. У ході засідань «круглого столу» була досягнута угода про визнання за опозицією права на відкриту діяльність, легалізацію «Солідарності», про реформу парламенту та виборчого закону.Вибори в червні 1989 р. до сейму та сенату продемонстрували глибоке неприйняття польськими громадянами комуністичної системи. Із 100 місць у сенаті «Солідарність» здобула 99. І хоча в другому турі активність виборців знизилася, загальна поразка Польської об’єднаної робітничої партії (ПОРП) стала неминучою. У січні 1990 р. вона була перетворена на Соціал-демократію Республіки Польща (СДРП), яка стала на позиції парламентської демократії та ринкової економіки.

Весь цей час «Солідарність» користувалася досить активною підтримкою католицької церкви, авторитет якої в Польщі продовжував неухильно зростати, а також допомогою Заходу. У 1983 р. Л.Валенсі була присуджена Нобелівська премія миру. Підпільні структури отримували значну фінансову та технічну допомогу через закордонні представництва «Солідарності», польськомовні західні радіостанції виконували велику інформаційно-пропагандистську роботу в її інтересах. Як у першій, так і в другій половині 80-х років внутрішні проблеми Польщі відсунули на другий план зовнішню політику. В умовах чергової політичної кризи, тиску Заходу і Москви, польське політичне керівництво змушене було піти на поступки і погодитися на легалізацію «Солідарності» і початку переговорів з її лідерами. «Круглий стіл» за участю представників «Солідарності», уряду, ПОРП, союзницьких партій Всепольської угоди профспілок (ВСПС) профцентр нових профспілок, створений після 1982 р., і єпископату проходив з 6 лютого по 5 квітня 1989 р. У числі його найважливіших підсумків були рішення про проведення дострокових парламентських виборів і введення президентського поста, створення в парламенті другої палати - сенату, а також про розподіл мандатів між різними політичними силами в сеймі. Минулі в червні 1989 р. два тури виборів у парламент принесли опозиції несподіваний для неї успіх. Вона провела практично всіх своїх кандидатів до сейму і сенату. У серпні опозиція отримала практично всю повноту влади в країні. Перший не комуністичний уряд в країнах Східної Європи очолив Т. Мазовецький. В умовах розпочатого в цей час розпаду радянського блоку, так зв. “соцтабору” у Східній Європі і загальної зміни міжнародних обставин Польща відійшла від однобічної орієнтації на Радянський Союз як в економічному, так і зовнішньополітичному плані. До числа пріоритетних ввійшли завдання інтеграції в європейські структури.