16.Суть інвестицій, їх структура та джерела. Зв’язок інвестицій та заощаджень.
Інвестиції (I - Investment) – це економічні ресурси, які спрямовуються на збільшення реального капіталу суспільства.
Під інвестиціями розуміють використання заощаджень з метою створення нових виробничих потужностей і капітальних активів.
Економічний зміст інвестицій виражається у використанні заощаджень на створення, розширення та технічне переобладнання основного капіталу та зміни оборотного капіталу.
Напрямки інвестування:
- будівництво нових виробничих приміщень та споруд;
- купівля нового обладнання, техніки і технологій;
- поповнення сировини та матеріалів;
- будівництво житла і об’єктів соціального призначення.
Типи інвестиційних видатків:
1) виробничі інвестиції.
2) інвестиції в товарно-матеріальні запаси.
3) інвестиції в житлове будівництво.
Види інвестицій:
І. В залежності від врахування вартості зношеного основного капіталу:
- валові;
- чисті.
Якщо норму нагромадження основного капіталу позначити Q, то обсяг валових інвестицій можна визначити як суму чистих інвестицій та амортизації: BI=ЧI+QKt
де QКt – амортизація.
Зміна наявного капіталу рівна величині чистих інвестицій.
Це рівняння є базовим для визначення рівня нагромадження капіталу.
ІІ. В залежності від сфери інвестування:
- реальні – вкладення в галузі економіки та види економічної діяльності, що забезпечують збільшення засобів виробництва, матеріально-речових цінностей, запасів;
- фінансові – вкладення в акції, облігації, векселі та інші цінні папери і фінансові інструменти. Вони формують додаткові джерела розширення реальних інвестицій;
- інноваційні – вкладення коштів у нематеріальні активи, пов’язані з впровадженням досягнень науково-технічного прогресу;
- інтелектуальні – вкладення коштів в об’єкти інтелектуальної власності, що випливають з
авторського, винахідницького, патентного права, права на промислові зразки і корисні моделі (інвестиції в людський капітал).
ІІІ. В залежності від терміну використання:
- короткострокові;
- довгострокові.
ІV. В залежності від місця знаходження інвесторів:
- внутрішні;
- зовнішні.
V. В залежності від напрямку використання:
- прямі;
- портфельні.
VІ. За джерелами фінансування:
- централізовані – здійснюються за рахунок коштів державного бюджету та державних кредитів;
- децентралізовані – здійснюються за рахунок довгострокових банківських кредитів, власних коштів підприємств та організацій, іноземних капітальних вкладень.
VІІ. За формою власності:
- державні;
- приватні;
- іноземні;
- змішані.
VІІІ. За ступенем ризику:
- венчурні – вкладення капіталу в нові види діяльності, пов’язані з великим ризиком;
- без ризикові – вкладення у державні, казначейські цінні папери, або в такі об’єкти, за якими практично гарантовано отримання запланованого обсягу прибутку.
Фактори впливу на розмір і динаміку інвестицій:
1) Доходи підприємства, які можуть отримують в результаті додаткового капіталовкладення;
2) Витрати підприємств на основний капітал. Із зростанням витрат інвестиційний попитскорочується, і навпаки;
3) Фактор очікування. За оптимістичних прогнозів економічних умов у країні попит на інвестиції зростає, крива попиту зміщується праворуч, за песимістичних - ліворуч;
4) Зміни в попиті на нову продукцію, отриману від нових інвестицій;
5) Розміри процентної ставки. Підвищення процентної ставки знижує інвестиційний попит, і навпаки;
6). Податки. Зростання податків призводить до зниження доходності і зміщує криву на інвестиції ліворуч, зменшення податків - праворуч;
7) Зміни в технологіях виробництва. Прискорення НТП зміщує криву попиту на інвестиції праворуч, і навпаки;
8) Динаміка сукупного доходу.
Функція інвестицій.
I = Iо- bі,
Іо- автономні інвестиції;
b - еластичність інвестицій по проценту , тобто реакція інвестицій на зміну процентної ставки
i - процентна ставка.
і - процентна ставка.
Основні фактори нестабільності інвестицій:
1. затягненість термінів функціонування обладнання;
2. регулярність інновацій;
3. зміни економічних сподівань;
4. циклічні коливання ВНП.
Джерелом інвестицій є заощадження.
Зв’язок інвестицій та заощаджень в класичній теорії. Інвестиції та заощадження за теорією класиків виступають функціями від процентної ставки.
I = I(i) S = S(i)
Зв’язок інвестицій та заощаджень в кейнсіанській теорії.
За кейнсіанською теорією інвестиції виступають функцією від процентної ставки, а заощадження –функцією від доходу.
I = I(i) S = S(Y)
