- •1. Предмет, об’єкт та рівні макроаналізу. Функції макроекономіки.
- •2. Основні методи макроекономічного аналізу, їх специфіка. Економічні моделі.
- •3. Історія розвитку макроекономічної науки.
- •4. Система національних рахунків: суть, принципи та структура.
- •5. Основні показники системи національних рахунків та методи їх обчислення.
- •6. Методи визначення внп та основні макроекономічні тотожності.
- •7. Індексний аналіз в макроекономічних дослідженнях.
- •8.Сукупний попит та фактори впливу на нього.
- •16.Суть інвестицій, їх структура та джерела. Зв’язок інвестицій та заощаджень.
- •17.Мультиплікатор як макроекономічний інструмент
- •19Парадокс ощадливості та його характеристика.
- •20.Макроекономічна рівновага та її види.
- •21. Модель загальної рівноваги л.Вальраса.
- •22. Модель рівноваги л. Вальраса у сфері обміну.
- •23.Побудова кривої is на основі моделі “витрати – випуск” та “вилучення – ін’єкції”. Точки поза кривою is.
- •24. Планові та фактичні витрати. “Кейнсіанський хрест” в простій моделі економічної системи.
- •26.Інфляційний і рецесійний розрив та їх аналіз.
- •34 Аналіз інвестиційної пастки та пастки ліквідності
- •35. Аналіз нерівноваги на товарному і грошовому ринках. Методи виходу з не рівноважного стану
- •Модель Манделла-Флемінга рівноваги трьох ринків
- •Зайнятість як макроекономічна проблема. Види зайнятості. Мультиплікатор зайнятості.
- •Безробіття: причини виникнення та види. Закон Оукена. Крива Оукена.
- •Рівновага на ринку праці. Моделі ринку праці
- •40. Державне регулювання зайнятості населення
- •41. Принципи соціального захисту
- •42. Зв’язок безробіття та інфляції. Крива Філіпса та її модифікації
- •43. Диференціація населення за рівнем доходів. Крива Лоренца. Коефіцієнт Джині
- •44. Фіскальна політика та її інструменти
- •45.Дискреційна фіскальна політика в моделях “витрати-випуск” та “вилучення-інєкції”. Податковий мультиплікатор.
- •46. Фіскальна політика вмонтованої стабільності. Автоматичні чисті податки
- •47. Вплив податків на ціну та на рівень споживання
- •48. Фіскальна політика і державний борг
- •57. Посткейнсіанські моделі економічного зростання.
- •58. Сучасні моделі економічного зростання.
- •59. Інфляція як макроекономічне явище: суть, причини, види.
- •60. Типи інфляції. Інфляція попиту та інфляція витрат.
- •62. Види антиінфляційної політики. Вплив на грошову масу як антиінфляційний захід.
- •63.Теорія прискореної інфляції та аналіз її складових.
3. Історія розвитку макроекономічної науки.
Макроекономіка є досить молодою економічною наукою. За загальним визнанням своєї зрілості вона досягла у 30-ті роки XX ст., у період після світової економічної кризи, коли набула здатності впливати на економічну практику.
Початок свій макроекономічна наука бере ще у XVI ст. У 1576 р. француз Жан Боден обґрунтував зміну рівня цін (тобто інфляцію) результатом зміни співвідношення між кількістю грошей і товарів. Це була перша спроба макроекономічного аналізу цін із використанням кількісної теорії грошей. Дана теорія стала основою сучасної монетарної теорії.
- XVIIст. – англійські вчені У.Петті та Г.Кінг уперше здійснюють розрахунки національного доходу Англії та Франції.
- ХVIIIст. – школа фізіократів Франсуа Кене в своїй роботі “Економічні таблиці” (1758р.) показав рух сукупного суспільного продукту між трьома класами суспільства: селянами (продуктивним класом), землевласниками (заможним класом), ремісниками (безплідним класом). Кене зробив спробу показати значення народногосподарських пропорцій для господарського обороту, але економіст не показав механізм саморегулювання ринку.
улювання ринку.
- ХVIII–XIXст. - класична теорія (Адам Сміт, Давид Рікардо) визначила можливості саморегулювання ринку через механізм ціноутворення. Сміт виділив дві ціни: 1). природну, що покриває витрати і дає середню норму прибутку; 2). ринкову , тобто фактичну ціну, за якою продається на ринку.
- ХІХст. – марксистська теорія ( К. Маркс , Ф. Енгельс). Теорія простого і розширеного відтворення , але ідеальний обмін продуктів двох підрозділів народного господарства можливий, по Марксу, при постійній органічній будові капіталу, та нормі додаткової вартості. Проте пропорції кругообороту порушуються кризовими потрясіннями.
-наприкінці ХІХст. термін «політична економія» замінюється терміном «економікс». Неокласики створили інструментарій макро- та мікроекономічного аналізу: еластичність попиту, граничний аналіз, коротко- та довгостроковий період, взаємозалежність ринків.
- ХХст. – кейнсіанство . Після світової кризи 1929-1933рр. англійський економіст Джон Мейнард Кейнс (1883-1946) розробляє нову теорію на ґрунті гострої критики класичної теорії.
Друга половина ХХст. - монетаризм. Монетарна теорії пов’язана з іменем американського економіста Мільтона Фрідмена (1912р.н.). Як головний важіль у регулюванні економіки розглядається грошово-кредитна, а не бюджетно-податкова політика.
- Друга половина ХХст. - Теорія “економіки пропозиції”: Основою в проведенні економічної політики є скорочення податків як засобу стимулювання підприємницької активності. Прихильники даної теорії вважають, що бюджетно-податкова політика через податковий механізм впливає і на сукупну пропозицію. Вони пропонують обмежити втручання держави в економічні процеси і стимулювати приватні ініціативи та підприємництво, збільшити роль державних фінансів: зменшити податки, скоротити держані видатки, зменшити кількість грошей в обігу за допомогою відповідної політики в державному кредитуванні.
- Друга половина ХХст. - Теорія “раціональних очікувань”. Автор – Роберт Лукас (1937р.н.).
Отже, сучасна макроекономіка не має єдиної домінуючої теорії. Вона спирається на ряд теорій, котрі взаємодоповнюють одна одну і дають практикам можливість вибору, тобто самим визначити ефективність кожної теорії залежно від своїх суб’єктивних уявлень, а також з урахуванням індивідуальних умов, цілей і пріоритетів економічної політики певної країни.