107Політичні аспекти трансформації нових країн єс. Перспективи консолідації нових демократій.

Політичний аспект реалізації Європейської політики сусідства

Ключовим завданням Плану дій у політичній сфері стало прискорення трансформації України від тоталітарного до громадянського суспільства і правової держави, в якій демократія, права і свободи людини є вищими соціальними цінностями.

За встановленою ЄС шкалою оцінок (прогрес “відсутній”, “обмежений”, “певний”, “помірний”, “значний”, “мети досягнуто”) у 2006 р. Україна добилась значного прогресу у сфері політичного розвитку. Із 61 завдання, зафіксованого в розділі “Політичний діалог і реформування”, виконано 39 (63,9 %).

Складовими поступу стали:

 проведення у відповідності з євростандартами парламентських виборів 26 березня 2006 року;

 формування Уряду згідно з оновленою Конституцією України;

 ліквідація обмежень для засобів масової інформації (за індексом свободи ЗМІ Україна утримує першість серед країн-сусідів ЄС); показником досягнутих Україною успіхів у цій галузі є кращий, ніж у США індекс свободи ЗМІ (26,5 проти 25,5).

Віднесена до проблем політичного значення антикорупційна діяльність співтовариства країн-сусідів ЄС, оцінюється за 10-бальною шкалою, де 10 означає її абсолютний мінімум, а 0 – небезпечний для суспільства максимум. Індекс України за 2006 р. (2,8 бали) залишається тотожним найкорумпованішим країнам ЄС ( Румунія - 3, Польща – 3,4) і надзвичайно віддаленим від кращих показників Євросоюзу (Фінляндія – 9,6, Данія – 9,5, Швеція – 9,2). Оскільки високий рівень корупції означає наявність додаткових ризиків у системі міжнародної співпраці – складової негативного іміджу держави, важливою є динаміка позитивних зрушень. Так, у результаті підвищення індексу порівняно з 2005 р. з 2,6 до 2,8, Україна перемістилася із 113 на 99 місце серед 163 країн. Для порівняння: Росія з індексом 2,5 посідає 127 місце.

Сучасні демократичні процеси в державах Центрально–Східної Європи, особливо на пострадянському просторі, при проходженні етапу переходу до демократії на шляху до її консолідації зіткнулися з великими системними проблемами: інституціональні невідповідності та неефективність політичних інститутів, нелегітимність нової влади, патріархальність політичної культури, фрагментація та поляризація громадянського суспільства, ідеологічна нетерпимість, конфесійні та етнічні конфлікти в суспільстві. Всі названі перепони, які виникли в межах держав, у всій сукупності або окремо не сприяли досягненню стану консолідації нового режиму та підвищенню якості демократії.

На сьогодні проблема консолідації демократії в Україні існує та залишається достатньо значимою, так як обумовлена об’єктивними політичними процесами інституціональних та соціокультурних трансформацій в суспільстві, котрі розпочалися після розвалу радянської системи. 

108.Політичні партії як суб'єкти формування політико-управлінської еліти (в. А. Полторак „Політична стратифікація суспільства”).

У монографії комплексно розглядається коло найбільш актуальних проблем політичної стратифікації сучасного демократичного суспільства. Вперше аналізується соціальний статус та вплив соціально-політичних груп, які є елементами стратифікації. Особлива увага приділяється проблемі владної ієрархії таких груп. Приділяється значна увага аналізу політичних наслідків стратифікації для розвитку та становлення демократичного суспільства в Україні.