4. Зміст, критерії та фактори політичного транзиту.

Аналізуючи відкоти після першої й другої хвиль демократизації, С.Хантингтон прийшов до наступних висновків.

По-перше, причини переходів від демократичних до авторитарних політичних систем відрізнялися не менше, ніж причини переходів від авторитаризму до демократії, і почасти перепліталися з ними. Серед факторів, що сприяли транзиту під час першого й другого відкотів, американський політолог називає наступні:

- недостатнє вкорінення демократичних цінностей серед ключових груп еліти й широкої громадськості;

- економічна криза або крах, що загострив соціальний конфлікт і підвищив популярність твердих заходів, які могли бути застосовані тільки авторитарним урядом;

- соціальна й політична поляризація, найчастіше викликана діями лівих урядів, які намагалися проводити зайво багато великих соціально-економічних реформ занадто швидко;

- рішучість консервативних груп середнього й вищого класу забрати популістські й ліві рухи, а також нижчий клас від політичної влади;

- зникнення закону й порядку в результаті тероризму й повстанських рухів;

- інтервенція або завоювання недемократичною іноземною державою;

- ефект «сніжної грудки» у вигляді дії приклада катастрофи або скинення демократичних систем в інших країнах.

По-друге, переходи від демократії до авторитаризму, крім тих, що були викликані діями іноземних акторов, майже завжди здійснювалися тими, хто стояв у влади або близько до влади в демократичній системі. По-третє, у багатьох випадках, як першого, так і другого відкотів демократичні системи замінялися історично новими формами авторитарного правління. Фашизм відрізнявся від колишніх форм авторитаризму своєю масовою базою, ідеологією, партійною організацією й прагненням охоплювати й контролювати більшу частину суспільства. Бюрократичний авторитаризм відрізнявся від колишніх форм військового правління в Латинській Америці своїм інституціональним характером, передбачуваною безстроковістю правління й економічною політикою. По суті, обидві нові форми авторитаризму являли собою реакцію на соціальний і економічний розвиток.

Демократизації сприяють або перешкоджають зовнішні й внутрішні фактори. Значимість зовнішніх факторів визначається глобалізацією демократичних процесів, серед яких найважливішими є такі, як: нормативне відношення до демократії й масова привабливість демократичних ідеалів, економічна неефективність і делегітимізація авторитаризму, практичне експериментування з демократичними інститутами й процедурами, сприятлива для демократизації міжнародне середовище й деякі інші. Зовнішні фактори можуть виступати у вигляді прямого примуса, коли зовнішня сила нав'язує демократичні інститути іншій країні; у вигляді переконання, здійснюваного несиловим зовнішнім впливом на внутрішньополітичні процеси; у вигляді використання системи різних стимулів, що спонукують політичних акторов здійснювати ті або інші кроки, в остаточному підсумку, сприятливі для реалізації обумовлених ззовні цілей, як демократичних, так і недемократичних.

У трифазовій моделі Доннелла і Шміттера фаза власне демократизації закінчується періодом демократичної консолідації. Фактично, проте, консолідація починається ще до завершення фази власне демократизації. Обидві фази перетинаються, і в реальній дійсності не завжди можна відокремити їх одну від одної. Меркель вважає, що консолідація демократії остаточно завершується лише тоді, коли будуть консолідовані такі чотири рівні демократичного устрою:

• конституційна консолідація центральних конституційних органів, таких, як президент, уряд, парламент і суди;

• представницька консолідація, тобто консолідація територіального (партії) і функціонального (асоціації) представництва інтересів;

• інтегративна консолідація, зокрема зниження стимулів до позаконституційних дій, спрямованих проти демократії, з боку потенційних груп вето до такого рівня, коли вони інтегровані у демократію настільки, що віддають перевагу цій системі перед будь-якою іншою;

• консолідація громадянської культури завершує консолідацію політичної системи установленням громадянської культури, заснованої на демократії.