23. Особливості політичного транзиту постсоціалістичних країн.

Особливості демократизації (як процесу політичного транзиту) на пострадянському просторі.

Можна виділити 4 групи держав, кожна з яких мала свої особливості в процесі політичного транзиту.

1-ша група держав: Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Естонія, Латвія - результат транзиту: демократичні вибори, економічні реформи, «повнокровна» демократія, несоціалістичне правління.

2-га група: Румунія, Болгарія, Албанія, Литва: проведено вибори, в результаті яких пост комуністи отримали перемогу (повернення до влади старої еліти).

3-тя група: Росія: утворено свою власну третю групу з несоціалістичним урядом і опозиційним парламентом.

4-та група: Решта країн колишнього соціалістичного табору, які можна, в свою чергу, поділити на 2 категорії:

І: країни, які пройшли через демократизацію, але з перевагою інтересів нац. Безпеки, що змушувало громадян віддавати голоси за будь-якого наявного сильного лідера, а такими, як правило, були колишні комуністичні керівники. Це такі країни, як Україна, Молдова, Грузія, Югославія, Хорватія.

ІІ. Країни, у яких демократизація була незначною і було зроблено мало спроб економічних реформ. До цих країн належать: Білорус, Казахстан, Узбекистан, Туркменістан.

Особливості формування еліт. Розвиток суспільств у пострадянських країнах, становлення їх політичних режимів, діяльність еліт і лідерів відбувається на сонові особливостей регіонів, у зв'язку з чим можна виділити 4 регіони з характерними для кожного з них рисами демократичного транзиту.

1-ша: Країни Прибалтики - регіон, де суто національна основа була домінуючою у формуванні і становленні еліт, де ігнорувалось і навіть піддавалось утискам некорінне населення.

2-га: Центральна Азія і Казахстан - країни, де в оновлені владні структури увійшла трансформована номенклатура старого радянського партійного апарату. В цих країнах керівниками держав залишалися колишні лідери комуністичних партій: Н. Назарбаєв - у Казахстані, С. Ніязов - в Узбекистані, Е. Рахомов - в Таджикистані, в Киргизії - А. Акаєв.

3-тя: країни Закавказзя, де еліта формувалася навколо авторитетних лідерів цих країн і де значну роль відігравали родові та кланові принципи.

4-та: Росія, Україна, Білорусь, Молдова: після розпаду СРСР велику роль відігравала сфера публічної політики, що стала важливим чинником у процесі рекрутування нової еліти і забезпечення легітимності старої.

Бжезінський запропонував періодизацію посткомуністичної трансформації, в якій зазначає також, яких форм має набувати сприяння Заходу на кожному етапі посткомуністичних перетворень.

На першій фазі, яка є переломною, започатковуються фундаментальні зміни в політичній та економічній системах, здійснюються політична трансформація найвищих органів влади, демократія встановлюється “згори”, ліквідовується монополія однієї партії, закладаються основи демократії, виникає і зміцнює свої позиції вільна преса, формуються перші демократичні об'єднання і громадсько-політичні рухи. На цій фазі суспільних змін важливо усвідомити важливість радикальної політичної реформи як основи ефективності економічних перетворень та досягти в суспільстві демократичного консенсусу і спільної згоди з тим, щоб дістати підтримку народу в проведенні реформ, подоланні труднощів та соціальних негараздів, які неминучі на цій стадії. В економічній галузі здійснюється лібералізація цін, зовнішньої торгівлі, стабілізація грошової одиниці, розпочинається приватизація (поки що безсистемна) одержавленої власності.

Швидка і всебічна трансформація економіки суспільства, так звана “шокова терапія”, яка на думку багатьох економістів бажана, можлива лише тоді, коли є об'єктивні і суб'єктивні передумов. В іншому разі вона може спричинити економічний безлад та політичну конфронтацію.

На другій фазі відбувається закріплення демократичних процесів та інститутів на основі ухвалення нових конституцій та нових законів про вибори. Проводяться демократичні вибори, формується стала демократична коаліція - нова політична еліта, створюється законодавча база відносин власності і підприємництва, банківська система, здійснюється мала і середня приватизація, демонополізація виробництва, відбуваються істотні зміни в соціальній структурі на основі появи нового класу власників і підприємців.