- •Розділ 1. Сутність питання управління персоналом
- •Розділ 2. Система методів управління персоналом в діяльності керівника
- •2.1. А дміністративний метод управління персоналом
- •2.2. Економічний метод управління персоналом
- •2.3. Соціально-психологічний метод управління персоналом
- •2.4. Правові методи управління персоналом
- •Список використаної літератури
- •3. Мнушко з.Н., Дихтярева н.М. - Менеджмент и маркетинг в фармации.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОЇ ФАРМАЦІЇ
КУРСОВА РОБОТА
З ДИСЦИПЛІНИ:
«МЕНЕДЖМЕНТ І МАРКЕТИНГ В ФАРМАЦІЇ»
на тему:
«ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ В ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА»
Студентки: 5 курсу 1 групи
медико-фармацевтичного факультету
спеціальности ТПКЗ
Кульгейко Ірини Миколаївни
Керівник: канд. економ. наук, доцент
Вороніна Оксана Миколаївна
Національна шкала_________
Кількість балів_____ Оцінка ECTS _______
Члени комісії
____________________________(підпис) (прізвище та ініціали)
____________________________(підпис) (прізвище та ініціали)
_____________________________(підпис) (прізвище та ініціали)
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Сутність питання управління персоналом ………..…………….....5
Розділ 2. Система методів управління персоналом в діяльності керівника..9
2.1. Адміністративний метод управління персоналом……..…………9
2.2. Економічний метод управління персоналом…..…………...........14
2.3. Соціально-психологічний метод управління персоналом………18
2.4. Правові методи управління персоналом………………………....21
Розділ 3. Аналіз методів управління персоналом підприємства на прикладі "Фармацевтичної фірми "Дарниця" …………………………………………23
Висновки……………………………………………………………..……………..30
Список використаної літератури…………………………………………………..32
Вступ
Підготовка компетентного персоналу, здатного до продуктивної роботи в ринкових умовах, його раціональне структурне і просторове розміщення, зміна культури управління підприємства, залежить від ефективності функціонування служби управління персоналом і підприємством. Управління персоналу особливо важливий у сучасних умовах глобальної конкуренції і стрімкого науково-технічного прогресу, коли продукти, технології, операційні методи і навіть організаційні структури старіють з нечуваною швидкістю.
Метою дослідження стало обґрунтування та поглиблення теоретичних, методичних, організаційно-економічних аспектів та систематизація методів управління персоналом.
Завданням до написання курсової роботи стали такі моменти:
1) Узагальнити теоретичні аспекти управління персоналом, розкрити сутність
поняття “управління персоналом” як управлінської категорії
2) Опрацювання теоретичного значення планування потреби підприємства в трудових ресурсах, пошуку і добору потрібних працівників, навчання і підвищення їхньої кваліфікації, управління трудовою мотивацією, створення умов для підвищення продуктивності праці, здійснення контролю за зміною статусу працівників, в становленні правових питань трудових відносин.
3) Визначення методів управління персоналом і їх аналіз та розкриття сутності застосування їх в реальній установі
Управління персоналом можна визначити як діяльність, що спрямована на досягнення найефективнішого використання працівників для досягнення цілей підприємства та особистісних цілей. Перші, традиційно, пов'язуються з забезпеченням ефективності підприємства. Причому ефективність іноді розуміється у вузькому значенні — як отримання максимального прибутку. Однак дедалі частіше ефективність розглядається не тільки в економічному плані — як економічність, якість, продуктивність, нововведення, прибуток, а і в більш широкому контексті й пов'язується з такими поняттями особистісного, психологічного плану, як задоволеність співробітників своєю працею, участю у трудовому колективі підприємства, високий рівень самооцінки колективу, мотивація персоналу до ефективної праці.
До нашого часу в організаційній структурі фундаментально сформовано систему методів управління персоналом, яку повинен використовувати керівник для кращого функціонування підприємства.
В результаті опрацювання наявного наукового матеріалу та проведених досліджень повинно бути виокремлено основні моменти управління персоналом, що мають визначальний вплив на успішне функціонування підприємства, визначено найсуттєвіші принципи планування, організації, регулювання, контролю та оцінки трудових ресурсів
Розділ 1. Сутність питання управління персоналом
Сама концепція управління персоналом представлена як система теоретико-методологічних поглядів на розуміння і виявлення сутності, змісту, завдань, цілей, методів, принципів і критеріїв управління персоналом, а також організаційно-практичних підходів до формування механізму її використання в конкретних умовах функціонування організації. Вона складається з таких елементів: розробка методології управління персоналом, формування моделі управління персоналом та розробка технології управління персоналом.
Принципи управління персоналом – це правила і норми, котрим повинні слідувати фахівці і керівники в процесі управління персоналом. За своєю природою ПУП є об’єктивними.
Управління персоналом засноване на основі таких принципів:
Бюрократія – розумне панування центральної ланки управління над основною часткою персоналу для суворого виконання НД організації.
Альтернативність – багатоваріантне опрацювання пропозицій по формуванню системи управління персоналом і вибір раціонального варіанту для конкретних умов виробництва.
Децентралізація – в управлінні пероналом має бути забезпечена раціональна автономність структурних підрозділів чи окремих керівників, з можливістю передачі прав і відповідальності на нижчі рівні.
Гнучкість – пристосованість системи управління персоналом до мінливих цілей об’єкту управління та умов його роботи. [ 1 ].
Дисциплінованість – всі працівники повинні виконувати правила внутрішнього трудового кодексу, а менеджери застосовують справедливі санкції до порушників дисципліни.
Колегіальність - менеджери працюють один з одним і зв'язані між собою та беруть участь у виробленні найважливіших рішень.
Корпоративність - гармонія усіх категорій персоналу в забезпеченні єдності інтересів і зусиль по досягненню цілей управління. Особиста відповідальність - кожен працівник організації повинен знати свої обов'язки, а також те, за що він несе особисту відповідальність за свою роботу.
Паралельність - передбачає одночасне виконання різних управлінських функцій, щоб покращити оперативність управління персоналом і скоротити тривалість роботи.
Науковість – заходи формування системи управління персоналом повинні грунтуватися на досягненнях науки в галузі управління з урахуванням зміни законів розвитку суспільного виробництва в ринкових умовах.
Оперативність - своєчасне прийняття рішень по аналізу і удосконаленню системи управління персоналом.
Централізація - природний порядок організації, коли вихідна інформація надходить до центр, де приймаються управлінські рішення.
Ефективність - припускає економічну організацію системи управління персоналом на основі зниження частки витрат на управління в загальних витратах на одиницю продукції.
Повна зайнятість - пов'язана з необхідністю ринку трудових ресурсів.[ 1 ].
Справедлива винагорода - заснована на оплаті за результатами індивідуальної та колективної праці з відшкодуванням вартості робочої сили.
Визнання пріоритетності розвитку особистості, що забезпечує використання людського ресурсу в збалансованих інтересах організації і працівника та інші[ 1 ].
забезпечення високої
соціальної ефективності функціонування
колективу;
підвищення
конкурентоспроможності підприємства
в ринкових умовах;
підвищення ефективності
виробництва та праці, а саме досягнення
максимального прибутку;
Виконання поставлених цілей потребує виконання таких задач, як:
1. Забезпечення потреби підприємства в робочій силі в необхідній кількості та кваліфікації;
2. Досягнення обґрунтованого співвідношення між організаційно-технічною структурою виробничого потенціалу та структурою трудового потенціалу;
3. Повне та ефективне використання потенціалу робітника та виробничого потенціалу в цілому;
4. Забезпечення умов для високопродуктивної праці, високого рівня її організованості, вмотивованості, самодисципліни, виробітки у робітника звички до взаємодії та співробітництва;
5. Забезпечення реалізації бажань, потреб та інтересів працівників по відношенню до змісту праці, умов праці, виду зайнятості, можливості професійно-кваліфікаційного та посадового просування;
6. Узгодження виробничої та соціальних задач (балансування інтересів підприємства та інтересів працівників, економічної та соціальної ефективності);
7. Підвищення ефективності управління персоналом, досягнення цілей управління при скорочення витрат на робочу силу. [ 2 ]
