- •Етапи розвитку економіки й основні напрямки економічної думки.
- •Предмет і метод "Історії економіки та економічної думки".
- •Методи історії економіки та економічної думки.
- •Функції історії економіки та економічної думки, її місце у системі наук.
- •Етапи господарської еволюції первісного суспільства.
- •Економічний розвиток перших цивілізацій Стародавнього Сходу.
- •Становлення економічної думки Стародавнього Сходу.
- •Господарство первісних племен на території Українських земель. Трипільська культура.
- •Характерні риси економічного розвитку Стародавньої Греції та Стародавнього Риму.
- •10.Розвиток економічної думки Античного Світу.
- •11.Економічний розвиток східнослов'янських племен.
- •Характерні риси європейського господарства періоду середньовіччя.
- •Економічні погляди середньовіччя у Західній Європі.
- •Економічні погляди середньовікового Сходу.
- •Економічний розвиток Українських земель (5-15 ст. ).
- •Економічна думка України періоду середньовіччя.
- •17.Вплив великих географічних відкриттів на економічний розвиток Європи.
- •18.Сутність і особливості первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу.
- •20.Економічний розвиток Запорізької Січі та економічні погляди б.Хмельницького.
- •Промисловий переворот і його соціально-економічні наслідки.
- •Загальна характеристика ранньої класичної політекономії.
- •Зріла класична політекономія.
- •Пізня класична політекономія. Ідеї реформізму.
- •Пізня класична політекономія. Ідеї прагматизму.
- •Пізня класична політекономія. Ідеї апологетизму.
- •Західноєвропейський утопічний соціалізм.
- •Виникнення та розвиток марксистської економічної теорії.
- •Стара історична школа Німеччини.
- •Господарський розвиток України та економічні погляди її мислителів у другій половині XVII - першій половині XIX ст.
- •Основні тенденції розвитку світової економіки у другій половині 19 -на початку 20 ст.
- •Нова історична школа Німеччини.
- •Порівняльна характеристика шкіл мікроекономічного аналізу (австрійська, американська, кембріджська, математична).
- •Економічний розвиток України в др. Пол. XIX - на початку XX ст.
- •Дворянсько-ліберальна та ліберально-буржуазна думка.
- •Економічні погляди революційної та радикальної демократії.
- •Економічні ідеї народників.
- •Розвиток політичної економії в Україні.
- •Відображення марксизму в працях українських економістів.
- •Соціальний напрям в економічній думці України.
- •Розвиток економічної думки в Галичині.
- •Економічні наслідки першої світової війни. Світова економічна криза 1929-1933 рр.
- •Економічні наслідки другої світової війни.
- •Еволюція неокласичної теорії на початку XX ст.
- •Зародження інституціонально-соціального напряму.
- •Виникнення кейнсіанської теорії.
- •Економічний розвиток європейських країн у другій половині XX ст.
- •Загальна характеристика ідей неолібералізму.
- •Неокласичний синтез.
- •Посткейнсіанство.
- •Післявоєнний інституціоналізм.
- •Глобалізація економічних процесів і формування нової економіки.
- •Концепції неокласичного відродження.
- •Нове кейнсіанство.
- •Неоінституціоналізм.
- •Неомарксизм.
- •Господарство урср у 20 р. XX ст.
- •Економічний розвиток України в 30-50 рр. XX ст.
- •Господарство України другої половини XX ст.
- •Загальна характеристика радянської економічної думки.
- •Напрями ринкової трансформації в Україні.
- •Сучасна економічна думка України.
Загальна характеристика ідей неолібералізму.
Сучасна неокласична теорія. Неолібералізм (народжується у 30-ті роки XX століття на основі ідей неокласики, молодої історичної школи і ліберальних ідей класичної політекономії). Основні принципи: 1) предмет дослідження – переважно інституціональні проблеми; 2) макроекономічний підхід до аналізу економічної дійсності; 3) ідея індивідуальної свободи на основі приватної власності та помірного впливу держави на інституціональні основи конкуренції.
Фрайбурзька школа. В.Ойкен (1891‑1950 рр.). Німецький економіст, викладач Фрайбурзького університету. Основні ідеї: 1) економічна система повинна мати "господарський порядок", під яким розуміє а/свободу конкуренції, що забезпечує ефективність ринкової системи; б/вільні ціни як регулюючий інструмент в умовах конкуренції-сигнал рівня обмеженості ресурсів і важіль їх перерозподілу між галузями виробництва; в/"державні проблеми" - стабільність грошей, вільний доступ до ринків, гарантії приватної власності, сталість і послідовність економічної політики; 2) виділив два чистих типи господарських систем: централізовано-кероване господарство а/ індивідуальне – рабовласницька латифундія, феодальне помістя; б/централізовано-адміністративне – плановий соціалізм, командна економіка нацизму; "господарство обміну" – ринкове. На практиці ідеї неолібералізму були втілені німецьким ученим і державним діячем Л. Ерхардом (1897-1977 рр.).
Школа монетаризму. М.Фрідмен (з 1912 р.). Професор Чиказького університету. Лауреат Нобелівської премії з економіки 1976 р. Гловний твір: "Монетарна історія США". Основні ідеї. Монетарна концепція державного регулювання: 1) головною і вирішальною причиною всіх змін в економіці с гроші. М.Фрідмен спільно зі А.Шварц проаналізував 20 економічних циклів у США і помітив як зміни в грошовій масі на декілька місяців передують змінам ВВП на всіх стадіях економічного циклу; 2) гроші формують рівень цін в економіці і номінальний ВВП; 3) у рівнянні кількісної теорії грошей МV=РY швидкість обігу грошей /V/ стабільна і залежить від звичок людей у використанні грошових активів, а також структури грошового ринку; 4) із зростанням грошової маси в економіці повинні зростати сукупні витрати РY, де Y також стабільний, оскільки ВВП залежить від виробничих можливостей і зайнятості з урахуванням природного рівня безробіття; 5) природний рівень безробіття задає стабільність параметрам зайнятості; 6) збільшення грошової маси М, не впливаючи на ВВП, збільшує лише загальний рівень цін; 7) основне монетарне правило – держава повинна контролювати приріст грошової маси і утримувати її на рівні 3-5% на рік незалежно від кон'юнктури.
Школа економіки пропонування. А. Лаффер. Американський економіст. Відстоював: 1) монетарну концепцію; 2) основні причини інфляційних процесів: а/високі ставки податків; б/дії держави, що викликають неочікувані коливання витрат виробництва (фінансові санкції, пільги, зміна правил регулювання); 3) оптимальний рівень податкової ставки на прибуток – 35%.
Школа раціональних очікувань. Т. Сарджент, Н. Уоллес, Р. Лукас. Основні ідеї: економічні суб'єкти в своїх діях враховують заходи економічної політики і нейтралізують їх, і тому монетарна політика держави не має сенсу.
