2. Зберігання насіння

Тривалість періоду зберігання насіння, упродовж якого воно залишається життєздатним, залежить від: спадкових властивостей виду, умов зовнішнього середовища,  вологості насіння. Насіння, досягнувши морфологічної стиглості, набуває високої посівної якості і переходить у стан відносного спокою. Проте у процесі дихання, навіть за найсприятливіших умов, поступово витрачаються запасні поживні речовини насіння, зменшується розчинність білкових речовин, внаслідок чого знижується маса насіння та його посівна якість. Найвища посівна якість насіння зберігається за певних умова його життєдіяльності та в разі економного витрачання запасних поживних речовин у стані спокою.

Збереження насіння з мінімальною втратою його посівної якості забезпечується дотриманням умов, необхідних для підтримання життєздатності зародка та недопущення пошкоджень насіння хворобами, шкідниками та гризунами. Під час зберігання насіння зазнає дії різних чинників навколишнього середовища, основними серед яких є вологість, температура та кисень.

Насіння деревних порід, яке призначене для висівання, зберігають у сухих пристосованих для зберігання приміщеннях або в спеціальних складах - насіннєсховищах, побудованих за типовими проектами. Насіннєсховища обладнані приладами для реєстрації температури та вологості повітря всередині приміщення, а також вентиляційними системами, що створюють оптимальні умови для збереження високої посівної якості насіння.

Відносна вологість повітря у складі не повинна перевищувати 70%. Посівна якість насіння більшості порід найкраще зберігається при постійній температурі від 0 до +5°С, ялини, сосни, модрини від 0 до +5 - 10°С. Постійна знижена температура на складах підтримується холодильним устаткуванням. Склад повинен бути забезпечений необхідною тарою та інвентарем для відбору і зважування середніх проб насіння (брезент, лотки, відра, ваги тощо). Склади або приміщення для зберігання насіння повинні бути чистими та обладнані стелажами, засіками, спеціальними гачками для підвішування мішків. Якщо насіння зберігається в ящиках, мішках чи іншій відкритій тарі, його небажано тримати на земляній, цементованій або асфальтованій підлозі, оскільки насіння зволожуватиметься, а його посівна якість - знижуватиметься. У разі виявлення в складі комірних шкідників приміщення дезінфікують.

Насіння у складах зберігають відкритим (у мішках, ящиках, засіках, насипом тощо) або закритим способами у герметично закупореній тарі (бутлях, поліетиленових балонах, поліетиленових мішках, каністрах, контейнерах тощо). Тара повинна бути сухою, міцною, чистою та продезинфікованою. Заборонено зберігати насіння в тарі з-під цукру, солі, хімічних речовин.

У приміщеннях, де не вдається утримати відносну вологість та температуру повітря на одному рівні, насіння потрібно зберігати в герметично закупореній тарі, яку щільно закривають пробкою з хлоркальцієвою трубкою. Повітря, проходячи через трубку з хлористим кальцієм, надходить у тару (наприклад, у бутель, балон, каністру) вже сухим і не спричиняє зволоження насіння. Іноді хлористий кальцій кладуть у бутель, де він поглинає виділену насінням вологу.

Для ефективного зберігання невеликих партій насіння порід, які швидко втрачають схожість (тополя, осика, верба до одного року, береза - до двох років), використовують ексикатори з речовинами, що поглинають вологу. Для цього в ексикатор насипають СаС12, СаО або негашене вапно (100 г на 1000 см3 об'єму тари), на фанерну дощечку з отворами ставлять картонну коробку, в яку кладуть марлевий мішечок з насінням. Насіння тополі та верби можна зберігати 10 - 11 місяців при вологості 5 - 6%.

Для тривалого (5 - 8 років) зберігання насіння сосни звичайної, ялини європейської та сибірської, модрини сибірської придатні всі герметичні види тари. Однак найліпше насіння хвойних порід доцільно тримати у скляних бутлях, оскільки в цій тарі легко контролювати зміну вологості насіння в процесі зберігання, спостерігаючи за зміною забарвлення "кобальтового" папірця, який кладуть у бутель. Погано зберігається насіння хвойних порід (крім кедрових ) в поліетиленових мішках і відкритим способом. З досвіду відомо, що насіння сосни, ялини, модрини і цілого ряду листяних порід, вологість якого близька до вологості насіння згаданих хвойних, найкраще зберігати в герметично закритій тарі у темноті при пониженій температурі повітря та відповідній для них вологості.

Зберігання насіння хвойних порід. Насіння сосни, модрини, ялини та ялівцю попередньо очищають, просушують до певної вологості і зберігають у заповнених доверху герметично закритих скляних бутлях місткістю 20 - 25 л або металевому посуді при температурі 1 - 5°С. Пробки та покришки заливають воском, смолою. При тривалому зберіганні насіння (5 - 6 і більше років) у тару в мішечках кладуть речовину, яка поглинає вологу, що виділяється насінням у процесі дихання (наприклад, хлористий кальцій у кількості 100 - 150 г).

Зберігання насіння листяних порід. Насіння вільхи, берези, в'язових, скумпії, калини, липи, граба, лимоннику, обліпихи та багатьох інших деревних рослин зберігають у герметично закупореній скляній або металевій тарі. Насіння клена та ясена до стратифікації зберігають у дерев'яних ящиках шаром до 20 см. У дерев'яних ящиках зберігають також насіння кісточкових порід, липи та бруслини, чергуючи шари насіння (3 - 5 см) з піском (2 - З см). Недовгочасне зберігання насіння ліщини, каштана та бука здійснюють в складах у мішках або засіках, а тривалий час - в ящиках або траншеях, перекладаючи насіння шарами піску завтовшки 4 - 5 см. Насіння різних видів горіха просушують до потрібної вологості і зберігають в добре провітрюваних прохолодних приміщеннях в ящиках, мішках чи засіках. Тривалий час горіхи можна зберігати в холодильниках при температурі 0°С.