1.3. Структура і склад інформаційної системи

Практично всі розглянуті різновиди інформаційних систем незалежно від сфери їх застосування включають один і той же набір компонентів (мал. 1.2):

Информационные системы

Компоненты системы обработки данных (СОД)

Функциональные компоненты

Организационные компоненты (персонал)

Информационное обеспечение

Функциональные подсистемы

Новая организационная структура фирмы

Программное обеспечение

Функциональные задачи

Техническое обеспечение

Персонал (штаты, должностные инструкции)

Правовое обеспечение

Модели и

алгоритмы

Лингвистическое обеспечение

1.2. Декомпозиція інформаційної системи

• функціональні компоненти;

• компоненти системи обробки даних;

• організаційні компоненти.

При цьому під функцією управління розуміється спеціальний постійний обов'язок одного або декількох осіб, виконання якої приводить до досягнення певного ділового результату.

Під функціональними компонентами розуміється система функцій управління - повний набір (комплекс) взаємопов'язаних у часі і просторі робіт з управління, необхідних для досягнення поставлених перед підприємством цілей.

Дійсно, будь-яка складна управлінська функція розчленовується на ряд більш дрібних задач і зрештою доводиться до безпосереднього виконавця.

Саме від того, як буде виконане те або інше завдання окремим працівником, залежить успіх в рішенні кінцевих задач фірми в загалі. Таким чином, вся найскладніша сукупність управлінських впливів повинна мати своїм кінцевим результатом доведення загальних задач, що стоять перед підприємством, до кожного конкретного виконавця незалежно від його службового положення.

Природно, приведені положення підкреслюють не тільки індивідуальний, але і груповий характер функції управління, а діловий (практичний) результат виходить не епізодично, а постійний.

Весь процес управління фірмою зводиться або до лінійного (наприклад, адміністративного) керівництва підприємством або його структурним підрозділом, або до функціонального керівництва (наприклад, матеріально-технічне забезпечення, бухгалтерський облік тощо) .

Тому декомпозиція інформаційної системи за функціональною ознакою (див. мал. 1.2) включає в себе виділення її окремих частин, званих функціональними підсистемами (ПС) (функціональними модулями, бізнес - додатками), реалізуючих систему функцій управління. Функціональна ознака визначає призначення підсистеми, тобто то, для якої області діяльності вона призначена і які основні цілі, задачі і функції вона виконує. Функціональні підсистеми в істотній мірі залежать від предметної області (сфери застосування) інформаційних систем.

На мал. 1.3 приведена функціональна декомпозиція інформаційних систем промислового підприємства. У залежності від складності об'єкта кількість функціональних підсистем коливається від 10 до 50 найменувань.

Як випливає з приведених малюнків, незважаючи на різні сфери застосування ІС, ряд функціональних підсистем мають одне і те ж найменування (наприклад, бухгалтерський облік і звітність), однак їх внутрішній зміст для різних об'єктів значно відрізняється один від одного. Специфічні особливості кожної функціональної підсистеми містяться в так званих «функціональних задачах» підсистеми (див. мал. 1.2). Звичайно управлінський персонал або зв'язує це поняття з досягненням певної мети функції управління, або визначає його як роботу, яка повинна бути виконана певним способом в певний період. Однак з появою нових інформаційних технологій поняття «задача» розглядається ширше - як закінчений комплекс обробки інформації, що забезпечує або видачу прямих керуючих впливів на хід виробничого процесу, або видачу необхідної інформації для прийняття рішень управлінським персоналом. Таким чином, задача повинна розглядатися як елемент системи управління, а не як елемент системи обробки даних.

МАЛ. 1.3. Укрупнена функціональна декомпозиція інформаційної системи промислового підприємства

Вибір складу функціональних задач функціональних підсистем управління здійснюється звичайно з урахуванням основних фаз управління: планування; обліку, контролю і аналізу; регулювання (виконання).

Планування це управлінська функція, що забезпечує формування планів, відповідно до яких буде організовано функціонування об'єкта управління. Звичайно виділяють перспективне (5-10 років), річне (1 рік) і оперативне (доба, тиждень, декада, місяць) планування.

Облік, контроль і аналіз - це функції, що забезпечують отримання даних про стан керованої системи за певний проміжок часу; визначення факту і причини відхилень фактичного стану об'єкта управління від її стану, що планується, а також знаходження величин цього відхилення. Облік ведеться за показниками плану у вибраному діапазоні (горизонті) планування (оперативний, середньостроковий тощо).

Регулювання (виконання) це функція, що забезпечує порівняння запланованих і фактичних показників функціонування об'єкта управління і реалізацію необхідних керівних впливів при наявності відхилень від запланованих в заданому діапазоні (відрізку).

Відповідно до виділених функціональних підсистем з урахуванням фаз управління і визначається склад задач функціональних підсистем. Наприклад, інформаційна система управління персоналом банку може містити наступні функціональні підсистеми:

• планування чисельності персоналу банку;

• розрахунок фонду заробітної плати персоналу;

• планування і організація навчання персоналу;

• управління кадровими переміщеннями;

• статистичний облік і звітність;

• довідки по запиту.

Вибір і обгрунтування складу функціональних задач є одним з найважливіших елементів створення інформаційних систем. Саме задача (функціональна підсистема) є об'єктом розробки, впровадження і експлуатації кінцевим користувачем.

Аналіз функціональних задач показує, що їх практична реалізація в умовах використання інформаційних систем багатоваріантна. Одна і та ж задача може бути вирішена (реалізована) різними математичними методами, моделями і алгоритмами. Іноді цю функціональну підсистему називають підсистемою математичного забезпечення.

Серед безлічі варіантів реалізації, як правило, є найкращий, що визначається можливостями обчислювальної системи і системи обробки даних взагалі.

У сучасних системах автоматизації проектування інформаційних систем цей компонент входить до складу так званих банків моделей і алгоритмів, з яких в процесі розробки інформаційних систем вибираються найбільш ефективні для конкретного об'єкта управління.