Міністерство аграрної політики України

Дніпропетровський державний аграрний університет

Методичні вказівки

до практичного заняття:

«Страхування від нещасних випадків на виробництві.

Порядок надання допомог»

Дніпропетровськ 2002

Міністерство аграрної політики України

Дніпропетровський державний аграрний університет

Кафедра експлуатації

машинно-тракторного

парку

Методичні вказівки

до практичного заняття:

«Страхування від нещасних випадків на виробництві.

Порядок надання допомог”

Дніпропетровськ 2002

Методичні вказівки до практичного заняття «Страхування від нещасних випадків на виробництві.» / Дніпропетр. держ. агр. ун-т. Дніпропетровськ, 2002. 18 с.

Методичні вказівки розкривають: ким і як сплачуються внески до Фонду соціального страхування, кого роботодавці страхують і від чого, яка процедура звернення за страховими виплатами і що потрібно від роботодавця для цього.

Методичні вказівки призначені для студентів всіх спеціальностей та форм навчання.

Укладач:

ст. викладач С.П. Дмитрюк

Рецензенти:

професор В.Ю. Ільченко

доцент І.Л.Чабаненко

План заняття

1. Нарахування внесків до Фонду соціального страхування.

2. Відшкодування тимчасової втрати працездатності.

3. Відшкодування стійкої втрати працездатності.

4. Виплати грошових сум за моральну шкоду.

5. Виплати на медичну і соціальну допомогу.

6. Виплати при летальному випадку.

Нарахування внесків до Фонду соціального страхування

Одним з основних принципів страхування є обов'язковість страхувальником сплати страхових внесків.

Роботодавці і добровільно застраховані особи розраховують і сплачують внески по-різному.

Роботодавці визначають суму внеску шляхом помноження встановленого для них страхового тарифу (відсотка) на суму фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включає: витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Страхові внески нараховують в рамках граничної суми заробітної плати, яка на сьогоднішній день сягає 1600 грн. Таким чином, якщо місячний заробіток буде вище 1600 грн., нарахування слід проводити виходячи з 1600 грн. У випадку ж, коли заробіток не перевищує зазначеної суми, нарахування проводяться з його фактичного розміру.

Для добровольців – це розмір мінімальної заробітної плати, а якщо добровільно застрахована особа – інвалід, то внесок для неї встановлено ­– 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Страхові виплати

Страхові виплати складаються:

1. страхові виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати працездатності;

2. страхові виплати одноразової допомоги потерпілому або членам його сім'ї;

3. страхової виплати пенсії по інвалідності;

4. страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

5. страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання матері під час вагітності;

6. страхових виплат на медичну і соціальну допомогу.

За наявності факту заподіяння моральної шкоди, провадиться страхова виплата за моральну шкоду.

Перерахування розміру страхових виплат відбувається в таких випадках:

• зміни ступеня втрати працездатності;

• зміни складу сім'ї померлого;

• підвищення розміру мінімальної заробітної плати.

Ступінь втрати працездатності потерпілим встановлює МСЕК за участю Фонду соціального страхування і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я. МСЕК також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги.

Тимчасова втрата працездатності

Підставою для призначення та виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності внаслідок нещасного випадку є лист непрацездатності. Допомога при тимчасовій непрацездатності надається за місцем основної роботи у формі матеріального забезпечення, яке повністю компенсує втрату заробітної плати (100 % середньомісячної заробітної плати) за робочі дні. Із лікарняного листа вираховуються дні, які приходяться на вихідні та святкові. Кількість робочих днів при п'ятиденній робочій неділі – 21,1, а при шестиденній – 25,4.

При цьому перші п'ять днів тимчасової непрацездатності сплачуються власником підприємства за рахунок коштів підприємства. З шостого дня допомога по тимчасовій непрацездатності сплачується за рахунок страхових внесків Фондом соціального страхування.

Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю не надається і не оплачується, якщо мали місце:

а) навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку;

б) подання до Фонду свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок;

в) вчинення застрахованим вмисного злочину.