- •Методики науково-педагогічного дослідження Методики вивчення вікових та індивідуальних особливостей молодшого школяра
- •Що ж покладено в основу позитивного чи негативного ставлення школярів до навчання?
- •I. Пізнавальні мотиви:
- •II. Соціальні мотиви:
- •Анкета для батьків учнів початкових класів
- •Методики вивчення самооцінки молодшого школяра. Методика №1
- •Методика № 2
- •Методика „Порівняння понять”
- •Методика визначення навчальної мотивації учнів початкових класів
- •Методика визначення мотивів та потреб молодшого школяра
- •Методика вивчення сприйняття дитиною навколишнього світу (анкета для батьків учнів початкових класів)
- •Методика вивчення самооцінки молодшого школяра
- •Методика вивчення самооцінки “Три оцінки” (за а.І. Линкіною)
- •Методика визначення рівня сформованості операцій порівняння у молодших школярів “Порівняння понять”
Методика вивчення самооцінки молодшого школяра
Учням пропонується намалювати горизонтально 8 кіл і поставити в одне із них своє “Я”. Чим лівіше знаходиться коло з “Я”, тим вища самооцінка особистості школяра.
Методика вивчення самооцінки “Три оцінки” (за а.І. Линкіною)
Для вивчення самооцінки молодшого школяра можна використовувати методику А.І. Линкіної “Три оцінки”. Згідно з цією методикою учням пропонується виконати будь-яке навчальне завдання у письмовій формі. Учитель оцінює роботу трьома оцінками: адекватною, завищеною, заниженою. Перед роздачею зошитів учням говорять: “Три учителя з різних шкіл перевірили ваші роботи. У кожного склалася своя думка про виконане завдання, і тому вони поставили різні оцінки. Обведи оцінку, з якою ти згоден”. Потім під час індивідуальної бесіди з учнями з’ясовують відповіді на такі запитання:
1. Яким учнем ти себе вважаєш у навчальній роботі:
- сильним;
- середнім;
- слабким?
2. Яким оцінкам ти радієш, які засмучують тебе?
3. Твоя робота заслуговує оцінки “3”, а учитель поставив оцінку “5”. Зрадієш ти цьому, чи це тебе засмутить?
Рівень самооцінки школярів визначається на основі одержаних даних за такими показниками:
- співпадає чи не співпадає самооцінка з адекватною оцінкою вчителя;
- характер аргументації самооцінки:
а) аргументація спрямована на якість виконаної роботи;
б) будь-яка інша аргументація;
в) стійкість або нестійкість самооцінки, за якою визначають ступінь збігу характеру поставленої учнем оцінки і відповідей на поставлені запитання.
Методика визначення самооцінки молодшого школяра (“Сходинки”)
Здоров'я (3) Розум (Р)
Товариськість (Т) Успішність у навчанні (УН)
Обробка результатів. Результати підлягають кількісній та якісній обробці. 10 сходинок умовно приймається за 100 %. Для кожної дитини малюється профіль самооцінювання. Результати за шкалами менші, ніж 50 %, підлягають якісній обробці. Пропонуються індивідуальні бесіди з дитиною, учителем, батьками та психокорекційна робота щодо подолання заниженого самооцінювання. Індивідуальні профілі кожної дитини можна звести у колективний профіль класу.
Методика визначення рівня сформованості операцій порівняння у молодших школярів “Порівняння понять”
Матеріали: перелік слів, що пропонується для порівняння.
Процедура дослідження: методика полягає в тому, що учням називають два слова, які позначають предмети чи явища, і пропонують сказати, що загального між ними і чим вони відрізняються. При цьому вчитель весь час стимулює досліджуваного до пошуку більшої кількості рис схожості і відмінності: “Чим ще вони схожі?”, “Чим ще вони відрізняються?”, “Ще чим?”. Пропонуємо приблизний список слів для порівняння:
Ранок – вечір Ворона – горобець
Корова – кінь Молоко – вода
Льотчик – танкіст Золото – срібло
Трамвай – автобус Сани – підвода
Річка – озеро Горобець – курка
Велосипед – мотоцикл Дуб – береза
Собака – кішка Казка – пісня
Ворона – риба Картина – портрет
Лев – тигр Кінь – вершник
Поїзд – літак Голод – спрага
Чобіт – олівець Кішка – яблуко
Яблуко – вишня Лев - собака
Можна виділити три категорії завдань, що використовуються для порівняння і розрізнення понять (А. Р. Лурія):
Досліджуваному дається три слова, у яких загальне знайти складно, і які більше відрізняються одне від одного, ніж у попередньому випадку (ворона - риба).
Пропонуються два слова, що відносяться до однієї категорії (корова - кінь).
Завдання на порівняння і розрізнення об’єктів в умовах конфлікту, де відмінність виражена значно краще, ніж схожість (вершник - кінь).
Відмінність рівнів складності цих категорій завдань залежить від ступеня складності, ознак або наочного відношення цих об’єктів до певної категорії
Обробка та аналіз результатів: проводиться кількісний та якісний аналіз.
Кількісна обробка: підрахунок кількості рис схожості та відмінності, які досліджуваний виділяє в кожній парі. Високий рівень розвитку операції порівняння визнається в тому випадку, якщо школяр назвав більше 20 рис, середній – більше 10 – 15, низький – менше 10 рис.
Якісна обробка полягає в тому, що учитель аналізує, які риси визначив учень у великій кількості – схожості чи відмінності, чи часто він використовував родові поняття.
