- •Методики науково-педагогічного дослідження Методики вивчення вікових та індивідуальних особливостей молодшого школяра
- •Що ж покладено в основу позитивного чи негативного ставлення школярів до навчання?
- •I. Пізнавальні мотиви:
- •II. Соціальні мотиви:
- •Анкета для батьків учнів початкових класів
- •Методики вивчення самооцінки молодшого школяра. Методика №1
- •Методика № 2
- •Методика „Порівняння понять”
- •Методика визначення навчальної мотивації учнів початкових класів
- •Методика визначення мотивів та потреб молодшого школяра
- •Методика вивчення сприйняття дитиною навколишнього світу (анкета для батьків учнів початкових класів)
- •Методика вивчення самооцінки молодшого школяра
- •Методика вивчення самооцінки “Три оцінки” (за а.І. Линкіною)
- •Методика визначення рівня сформованості операцій порівняння у молодших школярів “Порівняння понять”
Методики науково-педагогічного дослідження Методики вивчення вікових та індивідуальних особливостей молодшого школяра
Методика вивчення мотивів навчання молодших школярів
Актуальність дослідження мотивації навчання у молодшому шкільному віці пояснюється тим, що саме в цьому віці закладається її основа. За даними вітчизняних психологів, при традиційному навчанні протягом молодшого шкільного віку, а особливо до його закінчення, у багатьох школярів накопичується негативне ставлення до навчання. Для того, щоб це відвернути, учитель повинен взяти на себе керівництво процесом формування мотиваційної сфери школярів, так як при стихійному її формуванні у багатьох учнів не формуються необхідні мотиви для ефективного навчання.
Вчитель (студент) повинен:
1. Вивчати мотиви навчання молодших школярів.
2. Виходячи з реального рівня та особливостей їх розвитку, визначити задачі формування мотивації навчання у цьому віці.
3. Разом з педагогом організовувати різні види активної діяльності молодших школярів, включати їх у спеціально створені розвиваючо -виховні ситуації, організовувати виконання завдань, які сприяють осмисленню та формуванню мотиваційної сфери школяра.
4. При необхідності провести корекцію мотиваційних установок окремих школярів, допомогти змінити їх відношення до наявного рівня їх можливостей за перспективи їх розвитку.
Що ж покладено в основу позитивного чи негативного ставлення школярів до навчання?
Чи стало навчання особливо значущою діяльністю? Які стосунки склалися між учнем та вчителем? Чи став він для нього значущим? Які предмети викликають в учня позитивневідношення, а які – негативне? Відповіді на ці питання можна отримати при діагностиці мотивації вчення молодших школярів.
Для вивчення мотивації вчення молодших школярів можна використати методику “Драбинка уроків”.
Інструкція: експериментальний матеріал складається із карток, на кожній з яких написана назва одного із шкільних предметів: математика, читання і т.д.
Ім‘я досліджуваного _____________! Ти вивчаєш різноманітні предмети. Давай складемо “драбинку уроків”. Перед тобою картки на яких написані назви уроків. Розклади їх перед собою, уважно прочитай і вибери один урок, який найбільше тобі подобається. Виклади цю картку зверху на парту. Подивися на уроки, які залишилися. Який з них тобі подобається більше всього? Візьми картку із назвою цього уроку і поклади її нижче першої картки, щоб отримати драбинку із двох сходинок. Знову подивися на уроки, які залишилися, і вибери той, який більше тобі подобається. Поклади цю картку ще нижче. Тепер драбинка складається з трьох сходинок. Зрозуміло, як будувати драбинку? Продовжуй будувати драбинку самостійно.
Ось і побудували “драбинку уроків”. Перевір, чи правильно ти її побудував? Зверху, на першій сходинці, повинна бути назва уроку, який подобається тобі більше всього. Чи це так? На нижній сходинці драбинки повинна бути назва уроку, який подобається тобі менше всього. Чи це так?
Дана методика передбачає визначення предметів, які школяр вважає найбільш цікавими. Проводити її можна в групі та індивідуально.
“Драбинка спонукань”
У доступній формі драбинки ранжируються два види мотивів молодших школярів: соціальні і пізнавальні.
