- •Методичні рекомендації
- •Лабораторна робота №14
- •Міри безпеки:
- •3.2 Завдання
- •3.2.1 Виконання експериментальних досліджень
- •3.2.1.1 Визначення сталої Холла та концентрації вільних носіїв заряду
- •3.2.1.2 Дослідження залежності від індукції магнітного поля
- •3.2.1.3 Дослідження від швидкості направленого руху зарядів
- •3.2.3 Аналіз результатів досліджень та висновки
- •4. Контрольні запитання та завдання
- •4.1 Контрольні запитання
- •4.2 Контрольні завдання
- •3.2.2 Виконання розрахунків та побудова графіків.
- •Література
- •Лабораторне заняття № 15
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Індивідуальні завдання
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лабораторне заняття № 16
- •Теоретичні відомості
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота № 17
- •Теоретичні зведення.
- •Виконання роботи.
- •Контрольні запитання:
- •Література:
- •Лабораторне заняття № 18
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Індивідуальні завдання
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лабораторна робота №19
- •Міри безпеки:
- •1.1.3. Дослідження явища фотоефекту
- •1.1.4. Дослідження спектрів випромінювання атомів
- •1.2. Дослідження структури атома
- •1.2.1. Будова атома за е.Резерфордом.
- •1.2.2 Будова атома за н.Бором
- •1.2.3 Квантова теорія атомів
- •2. Призначення, будова та принцип дії установки для дослджіення спектрів атомів фпк-09.
- •2.1 Призначення установки фпк-09
- •2.2 Будова установки фпк-09
- •2.3 Принцип дії установки фпк-09
- •3.2 Завдання
- •3.2.1 Виконання експериментальних досліджень
- •3.2.2 Виконання розрахунків та побудова спектрів
- •3.2.3 Аналіз результатів досліджень та висновки
- •4. Контрольні запитання та завдання
- •4.1 Контрольні запитання
- •Література
Література
1. Воловик П.М. Фізика: Підручник для університетів. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. – 864с. – с.411 – 419, 451 – 478.
2. Кучерук І.М. і ін. Загальний курс фізики: Т.1: Механіка. Молекулярнафізика і термодинаміка. – К.: Техніка, 1999. – 536 с. – с.135 – 145, 262 – 302.
3. Зачек І.Р. і ін. Курс фізики. – Львів: БескидБіт, 2002. – 376с. – с.127 – 131, 144 – 157.
Лабораторне заняття № 15
Тема: Визначення горизонтальної складової напруженості магнітного поля Землі.
Мета роботи: Визначити горизонтальну складову напруженості магнітного поля Землі.
Прилади та обладнання: тангенс-гальванометр, амперметр, реостат, джерело постійного струму, перемикач.
Теоретичні відомості
Найбільш грандіозним магнітом, у полі якого ми постійно знаходимося, є Земна куля. Полюси цього магніту лежать поблизу географічних полюсів Землі: поблизу північного географічного полюса розташований південний S, а біля південного географічного – північний N.
В межах кожного місця на Землі магнітне поле практично однорідне, але в різних місцях Земної поверхні напрямок і розмір напруженості магнітного поля неоднакові і залежать від географічного положення цієї точки. Проекція напруженості Земного магнітного поля на горизонтальну площину називається горизонтальною складовою вектора напруженості Земного магнітного поля Н0, а проекція того ж вектора на вертикальну складову називається вертикальною складовою напруженості Земного магнітного поля. Горизонтальна складова Н0 на Земній поверхні змінюється від 0 до 35 А/м (приблизно 0.4 ерстеди), плавно зростаючи від магнітних полюсів до екватору.
Магнітна стрілка, яка може обертатися лише біля вертикальної осі, буде відхилятися в горизонтальній площині тільки під дією горизонтальної складової магнітного поля Землі. Ця властивість магнітної стрілки використовується у пристроях, котрі звуться тангенс-гальванометрами для визначення Н0.
Тангенс-гальванометр являє собою плоску котушку діаметру D і з числом витків N. Площина котушки перпендикулярна горизонтальній площині, тобто розташована вертикально. В центрі котушки на вертикальній осі розміщено магнітну стрілку. Ця стрілка може вільно обертатися навколо вертикальної осі і орієнтуватися в горизонтальній площині.
Якщо
струму в котушці немає, то стрілка
зорієнтована у здовж шуканої горизонтальної
складової вектора напруженості Земного
поля Н0.
Повертаючи котушку, можна досягти такого
положення стрілки, (отже, і вектора
)
коли вони лежатимуть в площині котушки.
При пропусканні струму по обмотці котушки додатково до земного поля створюється магнітне поле струму Н1, напруженість якого в центрі котушки перпендикулярна до її площини. Таким чином, магнітні поля Н0 і Н1 лежать обидва в горизонтальній площині, але взаємо перпендикулярні одне одному. Магнітна стрілка, зрозуміло, в такому разі зорієнтується по результуючому полю, яке є векторною сумою цих двох полів:
(1)
З мал.1 неважко побачити, що тангенс кута відхилення магнітної стрілки дорівнює відношенню напруженостей цих двох полів:
(2)
Н0
Н
Н1
Мал.1
Від цієї формули і пішла назва приладу – тангенс-гальванометр (або інакше тангенс-бусоль).
Напруженість магнітного поля котушки із струмом є відомою, вона залежить від сили струму І, кількості витків в котушці N та її діаметру D наступним шляхом:
(3)
Отже, остаточна розрахункова формула для Н0 буде такою:
(4)
