(Переписати на листи з рамками, малюнки і схеми можна вирізати і вклеїти в листи) Вступ

Враховуючи визначення машини, а також поняття, що всяка розвинута машина (машинний агрегат) складається з комплексу трьох основних механізмів: рушійного, передавального і виконавчого.

Механізми, призначені для передавання руху від машини – двигуна до машини-знаряддя або генератора, називаються передавальними (фрикційні, пасові, ланцюгові, зубчасті та інші передачі).

У комплексі машину-двигун, машину-перетворювач або машину-знаряддя, а також і передавальний механізм називають машинним агрегатом. Наприклад, автомобіль, токарний верстат, підйомний кран складаються з рушійного, передавального і виконавчого механізмів, тобто є не тільки машинами-знаряддями, а й машинними агрегатами. Передавальний механізм є складовою частиною не тільки машинного агрегату, а й переважної більшості окремо взятих машин.

Основні завдання розвитку вітчизняного машинобудування:

комплексна механізація й автоматизація всіх виробничих процесів, що є запорукою підвищення продуктивності праці і вивільнення людини від виконання одноманітних виробничих процесів;

* підвищення продуктивності робочих машин вдосконаленням їх конструкції, а також збільшення потужності і швидкості при одночасному зниженні їх маси та експлуатаційних затрат;

* застосування різних типів приводів, електронних і радіотехнічних пристроїв, що дає можливість автоматизувати керування і контроль роботи машин, автоматичних виробничих ліній, цехів і цілих заводів за програмою будь-якої складності.

Деталі проектованої машини повинні задовольняти такі вимоги: мати достатню міцність, жорсткість, стійкість, зносостійкість, теплостійкість; допускати можливість виготовлення з недорогих і недефіцитних матеріалів; мати таку конструктивну форму, щоб їх можна було виготовити найпростішими і найпродуктивнішими технологічними процесами, тобто деталі повинні бути технологічними; мати високу надійність, тобто виконувати задані функції із збереженням експлуатаційних показників протягом потрібного ресурсу (напрацювання в годинах, кілометрах або інших одиницях).

Технологічність, яка забезпечує швидке і високоякісне виготовлен­ня деталей, а також монтаж і складання складальних одиниць і всієї машини при мінімальних затратах коштів і часу на технічну підготовку. Технологічні конструкції дають змогу застосовувати прогресивні методи виготовлення і монтажу в умовах підприємства.

Використання деталей і складальних одиниць, які раніше освоєні в працюючих машинах і можуть виконувати відповідні функції в машині нової конструкції.

Для виготовлення деталей машин застосовують різні матеріали — металеві й неметалеві. Правильний вибір матеріалу для виготовлення конструйованої деталі має велике техніко-економічне значення Загальними передумовами вибору матеріалу деталі є експлуатаційна надійність, технологічність і економічність. Найпоширенішими матеріалами машинобудування є сталь, чавун, алюмінієві і мідно-цинкові сплави, бронзи та різні види пластмас.

Сталь (вуглецева і легована) — основний матеріал машинобудування.

Сталь вуглецева звичайної якості, яку поставляють за механічними властивостями, позначається так: СтО, Сті, Ст2, СтЗ, ...,Ст6. Нумерують ці сталі в порядку зростання їх твердості, границь міцності і текучості та зниження пластичності.

Сталь вуглецева якісна конструкційна позначається так: сталь 10, сталь 15, сталь 20, ..., сталь 55 і т. д., де числа 10, 15, 20, ... показують приблизний вміст вуглецю в сотих частках процента. Якісна вуглецева конструкційна сталь з підвищеним вмістом марганцю позначається так: сталь 15Г, сталь 20Г, сталь ЗОГ і т. д.

Сталь легована конструкційна позначається так: сталь 15Х, сталь 35Х, сталь 40ХНЗА і т. д., де перші дві цифри (15, 35, 40) показують орієнтовний вміст вуглецю.