Рецензування Акта оцінки збитку чи Звіту про оцінку збитку

Рецензування Акта чи Звіту здійснюється згідно із Законом № 2658 та національними стандартами (п. 17 Методики № 1891).

Основні аспекти рецензування розглянуто у ст. 13 Закону № 2658 та пунктах 62 —  67 Національного стандарту № 1. Керівник підприємства (суб’єкта) або уповноважена ним особа чи орган державної влади (орган місцевого самоврядування) направляє особі, яка має право здійснювати рецензування, письмовий запит.

Хто має право проводити рецензування?

Рецензування Звіту (Акта) згідно зі ст. 13 Закону № 2658 можуть виконувати: оцінювач, який має не менш як два роки досвіду практичної діяльності з оцінки майна; експертні ради, що спеціально створено саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами — членами саморегулівної організації; оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, працюють у Фонді Держмайна України, в органах державної влади та місцевого самоврядування та отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності.

За наслідками проведеного рецензування рецензент готує письмову рецензію.

Рецензія з позитивним висновком (Звіт чи Акт відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна) є підставою для прийняття рішення щодо затвердження Звіту (Акта).

Порядок затвердження оцінки майна

Порядок затвердження оцінки майна органом державної влади (органом місцевого самоврядування) передбачено п. 18 Методики № 1891: видається наказ про затвердження відповідного Акта чи Звіту.

У разі оцінки збитків, завданих державі в особі державних підприємств, територіальній громаді в особі комунальних підприємств, суб’єктам господарської діяльності з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, Акт затверджує керівник підприємства (суб’єкта) або уповноважена ним особа.

Податковий облік Урахування у сумі збитку пдв та акцизного податку

Згідно з п. 17 Національного стандарту № 1 у Звіті та у висновку про вартість об’єкта оцінки оцінювач відображає факт про включення або невключення до ринкової вартості суми ПДВ. Оціночні процедури, пов’язані з визначенням ринкової вартості, здійснюються з урахуванням включення або невключення до неї суми ПДВ. Умова щодо визначення ринкової вартості з включенням суми ПДВ зазначається у договорі на проведення оцінки майна.

В оновленому Порядку № 116 та Методиці № 1891 про ПДВ окремо не згадується. Водночас цей податок слід нараховувати згідно з нормами Податкового кодексу.

За втраченим майном ПДВ нараховується лише у разі, якщо підприємство є платником цього податку і втрачене майно не належить до об’єктів основних засобів. Якщо підприємство — неплатник ПДВ, цей податок не нараховується.

Особливості нарахування як ПДВ, так і акцизного податку при розрахунку збитку досить детально розглянуто у «Віснику» № 35/2011, тому окремо на цьому питанні не зупинятимемося. Фактично нічого відтоді не змінилося.

Отже, якщо при встановленні факту збитку підприємство має нарахувати ПДВ і в Звіті чи Акті цей податок окремо не зазначено, то ПДВ нараховується на суму збитку, визначену у такому Звіті чи Акті. Це проілюстровано прикладами 1 та 2.