Організаційні аспекти розрахунку збитків

Пункт 2 Порядку № 116 викладено у новій редакції, а пункти 3 — 9 виключено.

Згідно з оновленим п. 2 Порядку № 116 розмір збитків розраховується за різними правилами для таких двох груп суб’єктів господарської діяльності, якщо збиток призвів до завдання майнової шкоди:

• державі (в особі державних органів, державних підприємств), територіальній громаді (в особі органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств) або суб’єкту господарської діяльності з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі. Називатимемо їх умовно державними суб’єктами господарської діяльності;

• усім іншим суб’єктам господарської діяльності (далі — недержавні суб’єкти господарської діяльності).

Почнемо з останніх.

Нормативно-правові акти щодо визначення збитку недержавних суб’єктів господарської діяльності

Згідно з новою редакцією п. 2 Порядку № 116 розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.

Тобто якщо на підприємстві встановлено факт розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей, має бути проведено незалежну оцінку збитку, яку здійснюють професійний оцінювач (фізична особа), який має відповідний сертифікат, чи юридична особа, у складі якої працює хоча б один оцінювач, які отримали сертифікат суб’єкта оціночної діяльності (ст. 5 Закону № 2658).

Для проведення оцінки збитку між підприємством та оцінювачем (чи юридичною особою, у складі якої працює оцінювач) укладається договір про проведення оцінки майна (статті 10 та 11 Закону № 2658).

За наслідками оцінки складається Звіт про оцінку майна (далі — Звіт), який містить у тому числі оцінену суму збитку. На підставі Звіту сума збитку відображається в обліку підприємства, а також пред’являється винній особі для відшкодування (порядок відображення в обліку такий самий, як описано у вищезазначеній статті у «Віснику» № 35/2011).

Нагадаємо, що раніше підприємство розраховувало збиток самостійно згідно з методикою, наведеною у Порядку № 116.

Нормативно-правові акти щодо визначення збитку державних суб’єктів господарської діяльності

Згідно з новою редакцією п. 2 Порядку № 116 розмір збитку визначається за методикою оцінки майна, затвердженою Кабінетом Міністрів України (Методика № 1891).

До Методики № 1891 постановою № 1253 також внесено зміни, які в основному й пов’язані з особливостями визначення збитку.

По-перше, п. 1 цієї Методики доповнено абзацом дев’ятим, згідно з яким ця Методика застосовується в тому числі для визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб’єкту господарської діяльності з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, у разі необхідності обґрунтування наявності або встановлення фактів розкрадання, нестачі, знищення (псування) майна.

По-друге, Методику № 1891 доповнено новим розділом (пункти 103 — 110) «Визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди», а також новими додатками 20 та 21 — «Акти оцінки збитків».

Отже, при визначенні збитку державні суб’єкти господарської діяльності повинні керуватися цієї Методикою.