- •Основні принципи виробництва, розподілу та споживання електроенергії
- •Змістовий модуль №2 споживання електроенергії
- •Змістовий модуль № 3 передавання та розподіл електроенергії
- •Змістовий модуль №2 споживання електроенергії Передмова
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Змістовий модуль № 3 Передавання та розподіл електроенергії
- •Модуль №1
- •Виробництво та розподіл електроенергії
- •Характеристики енергосистем
- •Переваги об'єднання енергосистем
- •Джерела енергії
- •Електрична частина ес
- •Тема 2 Типи електричних станцій, їх порівняльна характеристика, вплив на навколишнє середовище Конденсаційні теплові станції (кес)
- •Теплокафікаційні електростанції
- •Гідроелектростанції
- •Атомні електростанції
- •Газотурбінні електростанції
- •Парогазовая електростанція (пгес)
- •Дизельні й вітроелектростанції
- •Сонячні, геотермальні й приливні електростанції
- •Тема 3 Відомості про графіки навантаження. Показники, що характеризують графіки, їх розрахунок та шляхи поліпшення Основне устаткування ес
- •Режими споживання електричної енергії
- •Режими енергосистеми й участь електростанцій у виробництві електроенергії.
- •Тема 1 Власні потреби електричних станції та підстанцій. Призначення вимоги Вибір джерел живлення Основні механізми вп ес
- •Тема 2 Схеми електропостачання споживачів власних потреб станцій різного типу та підстанцій Електричні схеми вп ес
- •Пристроїв
- •Системою збірних шин
- •Розподільні пристрої із двома системами збірних шин
- •Розподільні пристрої, виконані по схемах кільцевого типу
- •Розподільні пристрої із двома системами збірних шин і числом вимикачів на кожну галузь 2, 3/2 и 4/3.
- •Споживання електроенергії
- •Тема 4 Системи електропостачаня промислових підприємств (сеппп). Проблеми сучасних сеппп. Режими сеп
- •1.1. Характеристика системи електропостачання
- •1.2. Спрощена структура систем електропостачання
- •1.3. Основні вимоги, пропоновані до сес
- •Економічність систем електропостачання
- •Надійність електропостачання споживачів
- •Виконання своїх функцій за певних умов
- •Безпека й зручність експлуатації
- •Можливість подальшого розвитку
- •Поняття про багатоступінчасту передачу електроенергії.
- •1.4. Проектування систем електропостачання
- •Основні етапи розробки й побудови сес
- •Основні принципи проектування й побудови схеми сес
- •Основні завдання, розв'язувані при проектуванні сес
- •Тема 5 Приймачі та споживачі електроенергії. Структура електроприймачів. Особливості споживання активної та реактивної енергії
- •2.1. Класифікація й характеристика електроустановок
- •2.2. Класифікація приймачів електричної енергії
- •За електротехнічними показниками
- •По режиму роботи
- •По надійності електропостачання
- •По виконанню захистів від впливу навколишнього середовища
- •Характеристика приймачів електричної енергії
- •Коротка характеристика графіків навантажень
- •Графіки навантажень індивідуальних приймачів
- •Групові графіки електричних навантажень
- •Річні графіки навантажень
- •Тема 7 Розрахункове навантаження нагріву. Фізичні основи нагрівання струмоведучіх частин
- •Графіки електричних навантажень.
- •3.1. Коефіцієнти, що характеризують графіки навантажень
- •Коефіцієнт включення
- •Коефіцієнт використання
- •Коефіцієнт завантаження
- •Коефіцієнт форми графіка
- •Коефіцієнт попиту
- •Коефіцієнт максимуму
- •Коефіцієнт одночасності максимумів навантаження
- •Час використання максимальних навантажень
- •Основні характеристики електричних навантажень
- •Показники навантажень, що характеризують індивідуальні електроприймачі
- •Установлена потужність
- •Номінальні навантаження
- •Середні значення навантажень
- •Середньоквадратичні значення навантажень
- •Максимальні навантаження
- •Розрахункові електричні навантаження
- •Споживана електрична енергія
- •Показники навантажень, що характеризують групу електроприймачів
- •Установлена потужність
- •Номінальні навантаження
- •Середні навантаження
- •Середньоквадратичні навантаження
- •Максимальні навантаження
- •Розрахункові електричні навантаження
- •Споживана електрична енергія
- •Методи визначення розрахункових електричних навантажень
- •Основні методи розрахунку електричних навантажень
- •По номінальній потужності й коефіцієнту використання
- •По номінальній потужності й коефіцієнту попиту
- •По середній потужності й розрахунковому коефіцієнті
- •По середній потужності й коефіцієнту форми графіка
- •Допоміжні методи розрахунку електричних навантажень
- •По питомій витраті електроенергії на одиницю продукції
- •По питомій потужності на одиницю виробничої площі
- •Питання для самоперевірки.
- •Тема 6 Режими реактивної потужності в мережах промислових підприємств
- •Розрахункові навантаження однофазних електроприймачів
- •Визначення пікових навантажень
- •Розрахункові навантаження освітлювальних електроустановок
- •Рекомендації з вибору методу розрахунку електричних навантажень.
- •Компенсація реактивної потужності.
- •Вибір пристроїв, що компенсують.
- •Питання для самоперевірки.
- •Тема 7 Споживачі та генератори реактивної потужності. Витрати на генерацію та передачу реактивної потужності
- •Тема 8 Баланс реактивної потужності у вузлах навантаження Електричний баланс підприємства.
- •1. Складання електробаланса підприємства.
- •Визначення втрат електроенергії.
- •Додаткові втрати електроенергії, обумовлені несинусоїдальними струмами.
- •Економія електроенергії на підприємстві.
- •Передача й розподіл електроенергії
- •Введення в електроенергетику. Мета й завдання курсу. Основні поняття. Номінальні напруги
- •Фізична природа електрики
- •Електрична мережа, як частина електричної системи
- •Тема 10 Конструктивне виконання пл та кл.
- •Основні відомості про конструкції ліній електропередач
- •Повітряні лінії електропередачі (плеп)
- •Кабельні лінії електропередач (клеп)
- •Зовнішній покрив захищає броню від корозії. Являє собою джутове покриття, просочене бітумною масою.
- •Активний опір
- •Індуктивний опір
- •Активна провідність
- •Реактивна (ємнісна провідність)
- •Параметри схеми заміщення трансформаторів
- •Загальні відомості
- •Двообмотковий трансформатор
- •Трьообмотковий трансформатор
- •Двообмотковий трансформатор з розщепленою обмоткою низької напруги
- •Автотрансформатор
- •Тема 12 Втрати потужності в лініях. Втрати потужності в трансформаторах різних типів. Втрати енергії в лініях та трансформаторах та їх визначення. Характеристики основних електроприймачів
- •Характеристики основних електроприймачів
- •Графіки навантаження електроприймачів
- •Втрати потужності й електроенергії в елементах мережі
- •Втрати потужності в елементах мережі
- •Розрахунок втрат потужності в лініях електропередач
- •Розрахунок втрат потужності в леп з рівномірно розподіленим навантаженням
- •Розрахунок втрат потужності в трансформаторах
- •Наведені й розрахункові навантаження споживачів
- •Розрахунок втрат електроенергії
- •Заходу щодо зниження втрат потужності
- •Тема 13 Елементи теорії передавання енергії по лінії електропередачі (леп). Падіння та втрати напруги в елементах електричної мережі Векторні діаграми леп
- •Векторна діаграма леп 35 кВ із одним навантаженням
- •Векторна діаграма леп 35 кВ із декількома навантаженнями
- •Векторна діаграма леп 110 кВ із одним навантаженням
- •Завдання розрахунку режимів. Основні допущення
- •Метод розрахунку режиму при заданій напрузі наприкінці леп
- •Розрахунок режиму при заданій напрузі на початку леп (на джерелі живлення)
- •Розрахунок мереж різних номінальних напруг
- •Розрахунок режимів простих замкнутих мереж
- •Розрахунок ліній із двостороннім живленням
- •Окремі випадки розрахунку простих замкнутих мереж
- •Суть методу перетворення
- •Прийом 1. Заміна площі перетину проводів ділянки мережі еквівалентною
- •Прийом 2. Заміна паралельних ліній при відсутності на них навантажень еквівалентною лінією
- •Прийом 3. Заміна джерел напруги, приєднаних до однієї точки мережі, одним еквівалентним
- •Прийом 4. Перетворення трикутника опорів в еквівалентну зірку
- •Прийом 5. Перенос навантажень в інші точки мережі
- •Загальні положення
- •Регулювання напруги в центрах живлення
- •Метод зустрічного регулювання
- •Регулювання напруги на електростанціях
- •Регулювання напруги на понижуючих підстанціях
- •Пристрій рпн двообмоткового трансформатора
- •Пристрій рпн автотрансформатора
- •Вибір відгалужень двообмоткового трансформатора
- •Вибір відгалужень трьобмоткового трансформатора й автотрансформатора
- •Методичне забезпечення
- •Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
- •Інформаційні ресурси
- •61003, М. Харків, вул. Університетська, 16.
Тема 3 Відомості про графіки навантаження. Показники, що характеризують графіки, їх розрахунок та шляхи поліпшення Основне устаткування ес
Парогенератор (котел)
По призначенню розрізняють кілька типів казанів, що працюють на эл. станціях:
Енергетичні парові казани - вони характеризуються високою одиничною продуктивністю (більше 160т/ч) і роблять пару, необхідний для виробництва ел. енергії
Водогрійні (пікові) котли -пристрої, необхідні для одержання гарячої води з тиском вище атмосферного, котра служить для опалення житлових і промислових будинків
Основними робочими елементами парового котла є поверхня нагрівання, що являє собою трубчасті поверхні, що нагрівають із однієї сторони димовими газами, а з іншої сторони омивані водою, що під впливом високої температури стає пароводяною сумішшю, а пізніше пором. Випарні поверхні, розташовані по стінах топкової камери називаються екранами котла, а топлення - екранованої. Пароперегрівник - трубчаста поверхня, що служить для підігріву пара вище температури насичення, за рахунок теплоти, переданою конвекцією.
Барабан котла служить для:
Забезпечення запасу води;
Забезпечення продувки котла, тобто видалення з живильної води шламу й солей;
Поділу парової й рідкої фази
В опускній шахті газоходу перебувають повітропідігрівник й економайзер. Повітропідігрівник - пристрій, що служить для підігріву повітря котла, що йде в пальники, для стійкого горіння факела. Економайзер - трубчаста поверхня, що служить для нагрівання живильної води димовими газами.
Конструкція котла опирається на несучий каркас, основними елементами якого є сталеві балки й колони. Казан із зовнішньої сторони має обмуровування, що складається зі сталевого аркуша товщиною 3-4 мм., вогнетривкої кладки й теплової ізоляції.
По способі циркуляції води котли розрізняють:
а)Із природною циркуляцією (барабанні);
б)Прямоточні із примусовою циркуляцією
Рух води котла із природною циркуляцією по випарному контурі здійснюється за рахунок різниці плотностей стовпів води що опускає й піднімальної. Циркуляція води в прямоточних котлів здійснюється примусово за допомогою насосів. Прямоточні котли, на відміну від барабанних можуть працювати при надвисоких тисках (більше 20 МПа)
Парова турбіна – це тепловий двигун, у якому внутрішня енергія водяної пари перетворюється в механічну енергію обертання. Сукупність нерухомих частин турбіни називають статором, а рухливих - ротором.
Всі сучасні парові турбіни - багатоступінчасті. Щабель турбіни - сукупність нерухомого ряду, укріплених на статорі соплових лопаток, у каналах між якими прискорюється потік пари й ряду робочих лопаток, у яких енергія пари перетвориться в механічну енергію обертання ротора.
Класифікація вітчизняних парових турбін
К - конденсаційна турбіна - вся пара, крім відборів на підігрів, протікає через проточну частину й надходить у конденсатор
Т - конденсаційна турбіна з теплофікаційним відбором пари
П - конденсаційна турбіна із промисловим відбором пари
ПТ - конденсаційна турбіна із промисловим і теплофікаційним відборами пари
Р - турбіна із протитиском - пара, що відробила, направляється до теплового споживача, що використає його для теплофікаційних або промислових цілей
Синхронний генератор
Для виробництва електроенергії використається трифазний синхронний генератор змінного струму. Частота обертання ротора генератора збігається із частотою обертання турбіни. На ТЕС частота обертання = 3000 про/хв, на АЕС - = 1500про/хв й 60 - 600 про/хв на ГЕС.
Турбогенератори мають горизонтальне виконання, діаметр ротора близько 1м, довжина до 6,5м. До обмоток машини подається охолодна речовина. По способі відводу тепла розрізняють непряме охолодження й безпосереднє. У першому випадку охолодження відбувається через ізоляцію, у другому охолодну речовину стикається з обмотками.
Як охолодна речовина може використатися повітря, вода, масло серії ТМ або водень. Найбільш кращим є водяне охолодження.
Гідрогенератори мають вертикальне виконання, діаметр ротора до 16м, діаметр статора до 22м, довжина 6,5м.
На роторі в синхронної машини встановлюється обмотка збудження.
До допоміжного устаткування станції відносять живильні, конденсаційні, циркуляційні насоси, тягодутьеві механізми, як привод яких використовуються потужні асинхронні двигуни, димарі, конденсатори, деаератори, градирні.
