Лекція 2. Методологічні основи оцінки транспортних засобів

1. Підходи, методи та цілі оцінки транспортних засобів.

2. Основні види вартості транспортних засобів.

3. Оцінка транспортних засобів протягом повного життєвого циклу.

1. Підходи, методи та цілі оцінки транспортних засобів.

Під методами оцінки розуміється спосіб розрахунку вартості об’єкту оцінки за допомогою одного із підходів до оцінки.

Розрізняють 3 підходи до оцінки транспортних засобів:

1. витратний підхід – це сукупність методів оцінки вартості об’єкта оцінки, що засновані на визначенні витрат, необхідних для відновлення чи заміщення об’єкта оцінки, з урахуванням його зносу;

2. порівняльний підхід - це сукупність методів оцінки вартості об’єкта оцінки, що засновані на порівнянні об’єкта оцінки з аналогічними об’єктами, по відношенню яких є інформація про ціни угод з ними;

3. доходний підхід - це сукупність методів оцінки вартості об’єкта оцінки, що засновані на визначенні очікуваних доходів від об’єкта оцінки.

По відношенню до транспортних засобів використовуються найчастіше витратний та порівняльний підхід, що стосується доходного підходу, то він майже не використовується. Використання всіх методів можливо лише при оцінці раритетних автомобілів в тому випадку, коли автомобіль, який оцінюється, приносить дохід їх власникам шляхом активного використання на зйомках фільмів, участі в демонстраційних пробігах раритетних автомобілів з високим призовим фондом, експонування на виставках раритетних автомобілів.

При оцінці транспортних засобів використовуються наступні методи оцінки: прямі, непрямі та метод трендів.

Прямі методи надають більш точні результати, тому їх використання є переважаючим у порівнянні з непрямими методами. У випадках, коли використання прямого методу є неможливим, тоді використовується непрямий метод оцінки або метод трендів.

Прямий метод оцінки має такі особливості його здійснення:

1. наявність інформації про угоди з об’єктами, що є ідентичними (за виробником, технічними параметрами, стану, терміну служби тощо), в ті ж самі терміни на тих же умовах;

2. розрахунок оцінки здійснюється за допомогою порівняльного методу як середньоарифметичне значення вартості за вибіркою вартостей;

3. основні джерела вихідної цінової інформації для визначення ринкової вартості: дані організацій, що здійснюють продаж транспортних засобів; дані періодичних та довідкових видавництв; дані органів державної статистики тощо;

4. використовується при всіх підходах до оцінки транспортних засобів.

Непрямий метод оцінки має такі особливості його здійснення:

1. оцінка здійснюється на основі стохастичних залежностей вартості від різних факторів за допомогою методів регресійного та кореляційного аналізу;

2. оцінка здійснюється в рамках статистичного дослідження, яке включає до себе також прийняття методів вибіркового спостереження, статистичних методів аналізу випадкових величин, методів статистичної перевірки гіпотез;

3. використовується при всіх підходах до оцінки транспортних засобів.

Метод трендів має такі особливості його здійснення:

1. використовується для прогнозування цін на об’єкти оцінки, а також для проведення оцінки для конкретних цілей. Класифікація цілей оцінки економічних активів: купівля-продаж активів; відчуження активів, конфіскація; переуступка прав володіння активами; вступ у права власності або успадкування; здійснення розділу активів; здійснення дарування; здача активів в оренду; передавання активів за ліцензійним договором, в заставу тощо, передача на зберігання; проведення операцій банкрутства; ліквідація; страхування; оподаткування; розмір мита; формування статутного капіталу та звітності господарських суб’єктів; обґрунтування вартості інвестиційних проектів; списання та утилізація;

2. описує зміну ціни на об’єкт оцінки у часі. Для кожного тренда встановлюється базова (початкова) дата, на яку індекс ціни приймається за 1. Після цього, для кожного року розраховується ціновий індекс, як відношення ціни транспортного засобу в поточному році до ціни транспортного засобу в базовому році;

3. використовується при витратному та ринковому (порівняльному) підходах до оцінки транспортних засобів.