2.Класифікація розладів пам’яті.

Пам'ять - це форма психічного відображення дійсності що заключається в запам'ятовуванні, утримуванні, відтворенні інформації. Вона тісно пов'язана з процесом уваги і лежить в основі здібностей людини, дозволяючи відтворювати життєвий досвід, відбирати з нього важливі для подальшого життя параметри і на основі них планувати свої дії прогнозувати результативність. Окрім того, патопсихологічні мнестичні порушення лежать в основі багатьох психічних захворювань - від органічних до психогенних,

У людини виділяють довільну і мимовільну; опосередковану і логічну; зорову, слухову, нюхову, рухову, смакову і дотикову. довготривалу і оперативну пам'ять.

Порушення безпосередньої пам'яті

Корсаковський синдром - порушення пам’яті на текучі події, є одним із найбільш досліджених розладів безпосередньої пам'яті. При цьому порушенні відносно збереженою залишається пам'ять на події далекого минулого.

Цей вид порушень часто поєднується з конфабуляціями (обмани пам'яті, при яких нездатність запам'ятовувати події і відтворювати їх призводить до відтворення видуманих і неіснуючих подій) у відношенні текучих подій)і дезорієнтуванням в місці і часі.

Особливої форми набувають розлади пам’яті при корсаковському синдромі, коли вони розвиваються на фоні вираженої аспонтанності, тобто грубих порушень мотиваційної сфери і активності.

Прогресуюча амнезія

Прогресуюча амнезія - порушення пам'яті не лише на текучі події, але і на минулі: хворі не пам'ятають минулого, путаються теперішньому, змішують хронологію подій; виявляться дезорієнтація в часі і просторі. Подібні порушення пам’яті спостерігаються при психічних захворюваннях пізнього вікового періоду, в основі якого лежить прогресуюча, якісно специфічна деструкція кори головного мозку.

Клінічно хвороба характеризується: невпинно прогресуючими розладами пам'яті - спочатку знижуються здатність до запам'ятовування текучих подій, стираються в пам'яті події останніх років і давно минулі. Поряд з тим зберігається в пам'яті віддалене минуле, яке набуває особливої актуальності у свідомості хворого. Він живе не в теперішній реальній ситуації, яку не сприймає, а в відривках ситуацій, положень, що мали місце в далекому минулому.

Порушення динаміки мнестичної діяльності. Мнестична діяльність має переривистий характер. Порушується її динамічна сторона. Подібні порушення зустрічаються у хворих з судинними захворюваннями головного мозку, у хворих які перенесли травми головного мозку, при деяких інтоксикаціях.

Порушення опосередкованої пам'яті

Пам’ять складна організована діяльність ,що залежить від-багатьох факторів, рівня пізнавальних процесів та мотивації динамічних компонентів. Тому хвороба, змінюючи ці компоненти, по різному порушує мнестичні процеси. Дослідження за допомогою піктограм показало, що хворі втрачають можливість опосередковувати процес запам'ятовування. Метод А.Р. Лурія полягав у наступному хворий повинен запам'ятати 14 слів. Опосередкована пам'ять пов'язана з мислительними процесами. Коли по малюнку досліджуваний погано чи неправильно відтворює слова, то смисл запам'ятовування не відповідає смислові опосередкованих знаків. Смисл малюнка повинен відповідати смислові слова, інакше це означає що людина не виділяє смислу слова.

Експериментальні дослідження показали, що у хворих з симптоматичною епілепсією виявлені опосередкованості пов'язані з коливаннями їх працездатності. Подібні порушення пояснюються інертністю, тугорухомістю протікання психічних процесів і гіпертрофованим бажанням відобразити всі деталі малюнка.

Порушення мотиваційного компоненту пам'яті

Мотиваційний компонент є невід'ємним у протіканні процесів пам'яті. Його порушення проявляються у хворих з ендогенними захворюваннями – шизофренією. У хворих порушується особисте ставлення де світу. Він запам'ятовує лише те, що вважає важливим. У хворих на шизофренію порушення мотиваційної сторони виражається у запам'ятовуванні одягу, кольору. Здорові люди запам'ятовують вигляд людини. Змінене ставлення до навколишнього і своїх можливостей призводить до розпаду структури психічної діяльності. Дослідження показують, що у хворих з різними формами патології змінюється закономірність відтворення завершених і незавершених дій.

Гіпомнезія - ослаблення пам'яті, або окремих її компонентів (запам’ятовування, відтворення, збереження) частіше спостерігається в осіб похилого віку. При цьому людина пам’ятає про пережиті події, але невиразно, неповно.

Гіпермнезія - різке загострення пам'яті з напливом множинних спогадів, іноді образних уявлень, які виникають у формі сцен. Хворі стають здатними цитувати цілі сторінки художніх творів, згадувати давні і незначні події свого життя , називати тисячі імен.