Тема 5. Порушення психічних процесів. Порушення інтелекту. Емоційні феномени. Розлади рухово-вольової сфери

1.Патопсихологічна оцінка порушень інтелекту

Визначення рівня інтелектуальних порушень в вітчизняній клінічній психології і психіатрії включає в себе як клінічну так і патопсихологічну оцінку. При цьому перевага надається клінічній діагностиці. Але експериментально-психологічне тестування здатне уточнити характер і важкість зниження інтелекту. Найчастіше з цією метою використовується тест прогресивних матриць Равена. Він складається з 60 завдань, розділених на 5 серій. В кожній серії зображення полотна з геометричним малюнком і декілька матриць з випущеною частиною. Досліджуваному пропонується віднайти закономірності в матрицях і підібрати з 6-8 запропонованих ту матрицю, якої не вистарчає до повного зображення. Від серії до серії завдання ускладнюються.

Результати оцінюються за кількістю правильно підібраних фрагментів до завдання. Виділяється 5 ступенів розвитку інтелекту за тестом Равена:

І ступінь - більше 57 правильних відповідей (балів), тобто більше 95% - особливо розвинутий інтелект.

ІІ ступінь - від 45 до 57 балів (75-94%) - інтелект вищий за середній.

ІІІ ступінь - від 15 до 45 балів (25-74%) - інтелект середній.

IV ступінь - від 3 до 15 балів (5-24%) - інтелект нижчий за середній.

V ступінь - менше 3 балів (5%) - інтелектуальний дефект.

Широко поширена методика Д. Векслера. Тест використовується для диференціювання здорових і розумово відсталих дітей, для вивчення інтелектуальної діяльності дітей із затримкою психічного розвитку, для аналізу причин неуспішності. Існує спеціально адаптований тест до умов нашої країни, що служить для вивчення інтелектуального розвитку дітей від 5 до 16 років. Перевага тесту в тому, що за допомогою тесту можна отримати дані не лише про загальний рівень інтелекту, але і про особливості його структури, завдяки поєднанню в ньому субтестів, що служать для дослідження вербальних і невербальних (наглядних) - в дитячому варіанті 12 інтелектуальних характеристик, ступінь вираження яких оцінюється за 20-бальною шкалою. Це допомагає встановити які сторони інтелектуальної діяльності у дитини сформовані гірше, за рахунок яких може бути компенсація, можна порівнювати досягнення з середніми нормами і результатами інших дітей.

Ідіотія – найглибший ступінь психічного недорозвитку психіки при олігофренії

Ідіотія - найглибший ступінь психічного недорозвитку з майже повністю відсутньою мовою і мисленням, потребою в постійному догляді і нагляді (IQ = 0-5).

У хворих або немає реакції на звичайні подразники, або вона неадекватна. Сприйняття осіб - неповноцінне., увага відсутня чи вкрай нестійка. Мова не розвинута, обмежується звуками. Окремими словами, немає розуміння зверненої до них мови. Хворі діти або зовсім не володіють статичними чи локомоторними навиками, або набувають їх дуже пізно.. часто вони не можуть жувати і ковтають їжу непрожованою, можуть харчуватися лише рідкою їжею.. яка-небудь осмислена діяльність недоступна. Хворі не володіють навіть простими навиками самообслуговування, неохайні. Покинуті самі на себе, вони впадають в безперервне безсмислове збудження з одноманітними рухами, автоматичним розгойдуванням, стереотипним розмахуванням руками, плесканням в долоні і т.п. особи з ідіотією не відрізняють рідних від посторонніх. Емоції елементарні і пов’язані лише з задоволенням чи незадоволенням, що виражається найпримітивнішим чином, в вигляді збудження чти крику. Дуже легко виникають аффекти злоби, що виражаються в сліпому гніві аі агресивних тенденціях, що направлені на себе (кусають, драпають і б’ють себе). Часто хворі їдять нечистоти, жують і смокчуть все, що потрапляє під руку. Глибокий недорозвиток психіки часто поєднується з грубими дефектами фізичного недорозвитку.

Діти з таким ступенем слабоумства, як правило, утримуються в інтернатах соціального забезпечення. Істотної позитивної динаміки їхнього стану в міру підростання не спостерігається, вони залишаються непристосованими до самообслуговування.