- •1.Генеза і сучасні уявлення про предмет науки криміналістики.
- •2.Об’єкти дослідження криміналістики.
- •3.Історія становлення системи науки криміналістики. Сучасна традиційна система криміналістики та альтернативні погляди на неї.
- •5.Завдання, функції, принципи і закони криміналістики.
- •6. Найвидатніші представники криміналістичної науки та їх внесок у її становлення та розвиток.
- •7.Становлення і розвиток криміналістики в Україні у науково-дослідних установах та навчальних закладах.
- •8.Історія та сучасні уявлення про природу криміналістики.
- •9.Поняття методу дослідження в криміналістиці, їх класифікація.
- •10.Загальнонаукові методи криміналістики: види, різновиди, характеристика.
- •11.Чуттєво-раціональні методи досліджень у діяльності з розкриття і розслідування злочинів.
- •12.Моделювання та реконструкція як методи криміналістичних досліджень. Їх види та сфера застосування під час розслідування кримінальних правопорушень.
- •13.Математичні та кібернетичні методи у діяльності з розкриття та розслідування кримінальних правопорушень.
- •14.Спеціальні (окремі) методи криміналістики. Критерії допустимості використання спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.
- •15.Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •16.Об’єкти криміналістичної ідентифікації, їх класифікація.
- •17.Суб’єкти криміналістичної ідентифікації.
- •18.Поняття ідентифікаційних ознак, їх властивості та класифікація.
- •19.Структура процесу криміналістичної ідентифікації (Стадії ідентифікаційного дослідження).
- •I стадія – попереднє дослідження, утворене етапами:
- •II стадія – детальне дослідження, утворене етапами:
- •III стадія – оцінка результатів і формулювання висновків, які можна класифікувати на види:
- •IV стадія (характерна для експертної ідентифікації) –
- •20.Форми та види криміналістичної ідентифікації.
- •21.Поняття, сутність, об’єкти і суб’єкти криміналістичного діагностування.
- •Експерт – завжди у процесуальній формі, під час виконання судової експертизи, а також в непроцесуальній, коли розробляє експертні методики.
- •22.Структура процесу криміналістичного діагностування.
- •23. Види, методи та правила фотографування місця події.
- •24.Поняття, види і завдання судової фотографії.
- •25.Поняття, види і завдання судово-оперативної фотографії.
- •26.Методи судово-оперативної фотографії.
- •27.Види, методи та правила фотографування місця події.
- •28.Поняття та класифікація слідів-відображень.
- •29.Поняття, правила виконання, сфера застосування сигналетичної (впізнавальної) зйомки.
- •30.Поняття судово-дослідницької фотографії та її методи.
- •31.Поняття слідів злочину та їх види у криміналістиці. Система криміналістичного слідознавства.
- •32.Поняття трасології, її наукові основи, об’єкти дослідження і завдання, що нею вирішуються.
- •33.Поняття та класифікація слідів-відображень.
- •34. Сліди-предмети і сліди-речовини як об’єкти дослідження трасології.
- •35.Поняття механізму утворення слідів-відображень. Структура механізму слідоутворення.
- •36. Загальні правила виявлення, фіксації й вилучення слідів злочину з місця події під час проведення огляду місця події чи інших слідчих дій.
- •37.Дактилоскопія, пальмоскопія, еджеоскопія: об’єкти дослідження, завдання та їх можливості щодо ідентифікації людини.
- •38.Властивості, загальні та окремі ознаки папілярних візерунків людини.
- •39.Загальне поняття та будова папілярних візерунків. Їх типи та різновиди.
- •40.Класифікація методів виявлення слідів пальців рук людини.
- •41.Механічні (фізичні) методи виявлення слідів пальців рук: види та суть.
- •42.Правила і методи фіксації (закріплення) та вилучення слідів рук.
- •43. Динамічні сліди: види та ідентифікаційне значення.
- •44.Сліди знарядь зламу та інструментів, їх класифікація.
- •45.Поняття та види слідів ніг. Їх ідентифікаційне та діагностичне значення.
- •46.“Доріжка слідів ніг”, її елементи та криміналістичне значення. Правила фіксації доріжки слідів ніг.
- •47. Сліди транспортних засобів, їх види, криміналістичне значення та правила їх фіксації.
- •48.Поняття криміналістичного зброєзнавства і судової балістики. Їх співвідношення та наукові основи.
- •Поняття судової балістики та її об’єктів (у вузькому і широкому розумінні).
- •50.Поняття та ознаки (властивості) вогнепальної зброї як об’єкта судової балістики.
- •51.Класифікації вогнепальної зброї в криміналістиці.
- •52.Сліди застосування вогнепальної зброї: види та криміналістичне значення
- •53.Механізм пострілу і утворення слідів на гільзах та кулях. Їх криміналістичне значення.
- •54.Види і характеристика слідів куль на перешкодах.
- •55.Будова і класифікації боєприпасів до вогнепальної зброї у криміналістиці.
- •56.Правила огляду і фіксації вогнепальної зброї і боєприпасів.
- •57.Правила фіксації слідів застосування вогнепальної зброї.
- •58.Діагностичні, ідентифікаційні, класифікаційні та ситуаційні завдання, що можуть вирішуватись судово-балістичною експертизою.
- •60.Документ як об’єкт криміналістичного дослідження. Криміналістична класифікація документів.
- •61. Види та способи підробки документів. Суть та елементи повної та часткової матеріальної підробки документів.
- •62. Способи видалення штрихів та реквізитів документа(підчистка, витравлювання, змивання) як способи часткової підробки документів: їх ознаки та способи виявлення.
- •63.Способи внесення необхідних змін без попереднього видалення первісного змісту як способи часткової підробки документів: ознаки та способи виявлення
- •64. Монтаж як спосіб часткової підробки документів: види, ознаки та способи виявлення
- •65. Ознаки технічної підробки підпису і способи її виявлення
- •66. Ознаки підробки печаток і штампів. Способи їх виявлення.
- •67. Ознаки і способи виявлення підробки машинописного тексту.
- •68. Різновиди, завдання та можливості техніко-криміналістичної експертизи документів.
- •69. Методики встановлення тексту спалених документів, відтворення (прочитання) слабовидимихі невидимих текстів.
- •70. Поняття писемного мовлення (письмової мови). Загальні та окремі ознаки письмової мови.
- •71. Поняття криміналістичного письмовомовного (авторознавчого, судово-лінгвістичного) дослідження документів, його завдання та документи.
- •72. Підготовка матеріалів для призначення авторознавчої експертизи. Види порівняльних зразків письмової мови та вимоги до них.
- •73. Поняття почерку в криміналістиці, його властивості та ознаки. Формування і зміна навиків почерку.
- •74. Загальні і окремі ознаки почерку, їх класифікація та ідентифікаційне значення.
- •75. Судово-почерковознавча експертиза: завдання, об’єкти, підготовка матеріалів для залучення експерта і її проведення.
- •76. Види зразків почерку для почеркознавчої експертизи, правила їх відібрання й оформлення.
- •77. Поняття криміналістичного отоожнення особи за зовнішніми ознаками (габітоскопія), його значення і завдання. Наукові основи та передумови застосування габітології в криміналістиці.
- •78. Характеристика та співвідношення властивостей ознак зовнішності людини. Класифікація ознак зовнішності людини та її елеменів.
- •За часом виникнення й прояву на:
- •За причиною виникнення на:
- •За характером утворення на:
- •За характером прояву на:
- •79. Способи і засоби збирання інформації про зовнішність людии з метою пошуку та встановлення особи (ототожнення).
- •80. Правила (принципи) описання людини за методом “словесного портрету” у слідчій та оперативно-розшуковій практиці.
- •81. Анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності людини. Сисема та види.
- •82. Загальнофізичні, демографічні та антропологічні ознаки. Їх характеристика і система.
- •83. Функціональні властивості (ознаки) зовнішності людини та їх криміналістичне значення.
- •84. Суб’єктивні портрети як моделі мислених образів розшукованих осіб.
- •85. Реконструкція обличчя за черепом як спосіб опосередкованого використання мисленого образу про зовнішність особи.
- •86. Судово-експертне дослідження ознак зовнішності людини. Види завдань і питання, які можуть бути вирішені експертним шляхом.
- •87. Поняття, наукові основи, історія зародження та значення криміналістичної (кримінальної) реєстрації.
- •88. Система криміналістичної реєстрації (класифікації криміналістичних обліків).
- •89. Оперативно-довідкові криміналістичні обліки: поняття, об’єкти, правила ведення та їх можливості. Юридичні підстави реєстрації окремих категорій осіб.
- •90. Криміналістично-пошукові обліки: поняття, об’єкти, поряок поставлення на облік, їх призначення та можливості.
- •91. Довідково-допоміжні (інформаційно-довідкові) криміналістичні обліки: поняття, об’єкти, їх призначення та можливості.
60.Документ як об’єкт криміналістичного дослідження. Криміналістична класифікація документів.
Документ - це будь-який матеріальний носій зафіксованої у ньому інформації, що має значення для кримінального судочинства.
Коло документів, що функціонують у кримінальному судочинстві є різноманітним.
Документи у криміналістиці поділяються на такі види:
За способом і засобами фіксації інформації документи можуть поділятись на:
а) письмові документи;
б) кінодокументи;
в) фотодокументи;
г) відеодокументи;
д) ізодокументи (наприклад, ізоробот розшукуваного злочинця; мальований, мальовано-композиційний і фотокомпозиційнийпортрети);
ж) фоно або тонодокументи (фонограми або тонограми тощо).
Письмові документи за формою письма можуть бути поділені на:
а) машинописьні документи;
б) рукописні документи;
в) комп`ютерні тощо
За видом матеріалу, на якому зафіксовані документологічні об`єкти:
а) документи виготовлені на стандартному матеріалі з використанням стандартних речовин та приладів тощо (на папері )
б) документи виконані нестандартним способом на нестандартному матеріалі (металі, дереві, фанері, камені, цеглі, різноманітних пластплівках тощо з використанням пишучої речовини крові, сечі, калу, молока, речовин тайнопису, дряпанням тощо).
За метою виготовлення документа:
а) виготовлені у злочинних цілях;
б) виготовлення у правомірних цілях;
За співвідношенням часу виготовлення документа і вчинення розслідуваного злочину:
а) виготовлення до вчинення злочину;
б) під час вчинення злочину;
в) після вчинення злочину, але під час провадження у справі тощо
За зв`язком виготовленого документа із діями злочинця чи інших учасників к/процесу:
а) документи, пов`язані з діями злочинця тощо;
б) документи не пов`язані з діяльністю тощо.
За суб`єктом виготовлення документа:
а) документи, складені злочинцем;
б) документ, складений іншими учасниками подій;
в) документи, складені слідчим;
г) документи, складені прокурором тощо
За змісто та характером інформації:
а) письмові акти, які можуть слугувати доказами юридичних відносин або фактів, що обумовлюють правові наслідки;
б) історичні достовірні письмена (архівні документи);
в) матеріальні об`єкти, в яких міститься певна інформація (перфокарта, дискета тощо);
9. За юридичним значенням документи поділяють на:
а) справжні;
б) несправжні.
10. За стосунком до джерела походження або складання документів:
а) оригінали;
б) копії.
11. За доказовим значенням:
а) документи, що мають доказове значення;
б) документи, що не мають доказового значання.
61. Види та способи підробки документів. Суть та елементи повної та часткової матеріальної підробки документів.
повна підробка,
часткова підробка,
Повна підробка документів – це виготовлення всіх складових частин документа (папір, бланк) і реквізитів (підписи, штампи тощо) з орієнтиром на справжні, тобто від початку і до кінця, підробляючи їх під справжній зразок, по – іншому це виготовлення фальшивого документа, який повністю імітує справжній.
Повній підробці піддаються найчастіше документи, що виготовляються на чистих аркушах паперу /довідки, свідоцтва, атестати, дипломи, посвідчення/. Менш часто повністю підробляють документи, що виготовляються типографським способом, оскільки зімітувати захисні властивості таких документів майже неможливо.
Ознаки повної підробки встановлюють шляхом порівняльного дослідження документів і справжнього зразка. Для цього призначають відповідний вид експертизи або слідчий здійснює огляд – попереднє дослідження за участю фахівця. Хоча щоб фахово засвідчити факт підробки, все одно потрібен висновок експерта.
За способами виготовлення повна підробка документів може здійснюватися:
- ксерокопіюванням;
- електрографією;
- термокопіюванням;
- виготовленням документів з форм плаского офсетного друку;
- зроблених фотохімічним засобом;
- виготовлення документів, надрукованих з кліше;
- фотографічним способом.
Часткова підробка – це внесення у справжній документ певних окремих змін шляхом:
підчистки;
хімічного витравлювання;
змивання;
дописки, вставки, додруковування або виправлення тексту, окремих букв, цифр, слів;
за62ttttміни частин документу /фотографій, аркушів чи листів у багато сторінкових документах/;
підробки підписів, відтисків печаток і штампів тощо.
Є декілька основних способів часткової підробки документів:
1 група: способи, спрямовані на зміну тексту документів
- механічна підчистка тексту;
- витравлювання (вибарвлення) тексту;
- дописування та виправлення в рукописному тексті;
- додруковування та виправлення в машинописному тексті;
2 група: способи, спрямовані на заміну окремих частин документу
- заміна аркушів документа;
- заміна фотографії в документі;
- підробка відтисків, печаток, штампів, підписів.
За ступенем використання технічних засобів виділяють такі способи підробки:
1) одноступінчасті- при підробці документа використовується лише 1 тип, вид технічного обладнання;
2) комбінованими- при підробці документа використовують поєднання різних технічних засобів.
