- •1.Генеза і сучасні уявлення про предмет науки криміналістики.
- •2.Об’єкти дослідження криміналістики.
- •3.Історія становлення системи науки криміналістики. Сучасна традиційна система криміналістики та альтернативні погляди на неї.
- •5.Завдання, функції, принципи і закони криміналістики.
- •6. Найвидатніші представники криміналістичної науки та їх внесок у її становлення та розвиток.
- •7.Становлення і розвиток криміналістики в Україні у науково-дослідних установах та навчальних закладах.
- •8.Історія та сучасні уявлення про природу криміналістики.
- •11.Чуттєво-раціональні методи досліджень у діяльності з розкриття і розслідування злочинів.
- •9.Поняття методу дослідження в криміналістиці, їх класифікація.
- •10.Загальнонаукові методи криміналістики: види, різновиди, характеристика.
- •12.Моделювання та реконструкція як методи криміналістичних досліджень. Їх види та сфера застосування під час розслідування кримінальних правопорушень.
- •13.Математичні та кібернетичні методи у діяльності з розкриття та розслідування кримінальних правопорушень.
- •14.Спеціальні (окремі) методи криміналістики. Критерії допустимості використання спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.
- •15.Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •16.Об’єкти криміналістичної ідентифікації, їх класифікація.
- •17.Суб’єкти криміналістичної ідентифікації.
- •18.Поняття ідентифікаційних ознак, їх властивості та класифікація.
- •19.Структура процесу криміналістичної ідентифікації (Стадії ідентифікаційного дослідження).
- •I стадія – попереднє дослідження, утворене етапами:
- •II стадія – детальне дослідження, утворене етапами:
- •III стадія – оцінка результатів і формулювання висновків, які можна класифікувати на види:
- •IV стадія (характерна для експертної ідентифікації) –
- •20.Форми та види криміналістичної ідентифікації.
- •21.Поняття, сутність, об’єкти і суб’єкти криміналістичного діагностування.
- •Експерт – завжди у процесуальній формі, під час виконання судової експертизи, а також в непроцесуальній, коли розробляє експертні методики.
- •22.Структура процесу криміналістичного діагностування.
- •23. Види, методи та правила фотографування місця події.
- •24.Поняття, види і завдання судової фотографії.
- •25.Поняття, види і завдання судово-оперативної фотографії.
- •26.Методи судово-оперативної фотографії.
- •27.Види, методи та правила фотографування місця події.
- •28.Поняття та класифікація слідів-відображень.
- •29.Поняття, правила виконання, сфера застосування сигналетичної (впізнавальної) зйомки.
- •30.Поняття судово-дослідницької фотографії та її методи.
- •31.Поняття слідів злочину та їх види у криміналістиці. Система криміналістичного слідознавства.
- •32.Поняття трасології, її наукові основи, об’єкти дослідження і завдання, що нею вирішуються.
- •33.Поняття та класифікація слідів-відображень.
- •34. Сліди-предмети і сліди-речовини як об’єкти дослідження трасології.
- •35.Поняття механізму утворення слідів-відображень. Структура механізму слідоутворення.
- •36. Загальні правила виявлення, фіксації й вилучення слідів злочину з місця події під час проведення огляду місця події чи інших слідчих дій.
- •37.Дактилоскопія, пальмоскопія, еджеоскопія: об’єкти дослідження, завдання та їх можливості щодо ідентифікації людини.
- •38.Властивості, загальні та окремі ознаки папілярних візерунків людини.
- •39.Загальне поняття та будова папілярних візерунків. Їх типи та різновиди.
- •40.Класифікація методів виявлення слідів пальців рук людини.
- •41.Механічні (фізичні) методи виявлення слідів пальців рук: види та суть.
- •42.Правила і методи фіксації (закріплення) та вилучення слідів рук.
- •43. Динамічні сліди: види та ідентифікаційне значення.
- •44.Сліди знарядь зламу та інструментів, їх класифікація.
- •45.Поняття та види слідів ніг. Їх ідентифікаційне та діагностичне значення.
- •46.“Доріжка слідів ніг”, її елементи та криміналістичне значення. Правила фіксації доріжки слідів ніг.
- •47. Сліди транспортних засобів, їх види, криміналістичне значення та правила їх фіксації.
- •48.Поняття криміналістичного зброєзнавства і судової балістики. Їх співвідношення та наукові основи.
- •Поняття судової балістики та її об’єктів (у вузькому і широкому розумінні).
- •50.Поняття та ознаки (властивості) вогнепальної зброї як об’єкта судової балістики.
- •51.Класифікації вогнепальної зброї в криміналістиці.
- •52.Сліди застосування вогнепальної зброї: види та криміналістичне значення
- •53.Механізм пострілу і утворення слідів на гільзах та кулях. Їх криміналістичне значення.
- •54.Види і характеристика слідів куль на перешкодах.
- •55.Будова і класифікації боєприпасів до вогнепальної зброї у криміналістиці.
- •56.Правила огляду і фіксації вогнепальної зброї і боєприпасів.
- •57.Правила фіксації слідів застосування вогнепальної зброї.
- •58.Діагностичні, ідентифікаційні, класифікаційні та ситуаційні завдання, що можуть вирішуватись судово-балістичною експертизою.
- •60.Документ як об’єкт криміналістичного дослідження. Криміналістична класифікація документів.
- •61. Види та способи підробки документів. Суть та елементи повної та часткової матеріальної підробки документів.
- •62. Способи видалення штрихів та реквізитів документа(підчистка, витравлювання, змивання) як способи часткової підробки документів: їх ознаки та способи виявлення.
- •63.Способи внесення необхідних змін без попереднього видалення первісного змісту як способи часткової підробки документів: ознаки та способи виявлення
- •64. Монтаж як спосіб часткової підробки документів: види, ознаки та способи виявлення
- •65. Ознаки технічної підробки підпису і способи її виявлення
- •66. Ознаки підробки печаток і штампів. Способи їх виявлення.
- •67. Ознаки і способи виявлення підробки машинописного тексту.
- •68. Різновиди, завдання та можливості техніко-криміналістичної експертизи документів.
- •69. Методики встановлення тексту спалених документів, відтворення (прочитання) слабовидимихі невидимих текстів.
- •70. Поняття писемного мовлення (письмової мови). Загальні та окремі ознаки письмової мови.
- •71. Поняття криміналістичного письмовомовного (авторознавчого, судово-лінгвістичного) дослідження документів, його завдання та документи.
- •72. Підготовка матеріалів для призначення авторознавчої експертизи. Види порівняльних зразків письмової мови та вимоги до них.
- •73. Поняття почерку в криміналістиці, його властивості та ознаки. Формування і зміна навиків почерку.
- •74. Загальні і окремі ознаки почерку, їх класифікація та ідентифікаційне значення.
- •75. Судово-почерковознавча експертиза: завдання, об’єкти, підготовка матеріалів для залучення експерта і її проведення.
- •76. Види зразків почерку для почеркознавчої експертизи, правила їх відібрання й оформлення.
- •77. Поняття криміналістичного отоожнення особи за зовнішніми ознаками (габітоскопія), його значення і завдання. Наукові основи та передумови застосування габітології в криміналістиці.
- •78. Характеристика та співвідношення властивостей ознак зовнішності людини. Класифікація ознак зовнішності людини та її елеменів.
- •За часом виникнення й прояву на:
- •За причиною виникнення на:
- •За характером утворення на:
- •За характером прояву на:
- •79. Способи і засоби збирання інформації про зовнішність людии з метою пошуку та встановлення особи (ототожнення).
- •80. Правила (принципи) описання людини за методом “словесного портрету” у слідчій та оперативно-розшуковій практиці.
- •81. Анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності людини. Сисема та види.
- •82. Загальнофізичні, демографічні та антропологічні ознаки. Їх характеристика і система.
- •83. Функціональні властивості (ознаки) зовнішності людини та їх криміналістичне значення.
- •84. Суб’єктивні портрети як моделі мислених образів розшукованих осіб.
- •85. Реконструкція обличчя за черепом як спосіб опосередкованого використання мисленого образу про зовнішність особи.
- •86. Судово-експертне дослідження ознак зовнішності людини. Види завдань і питання, які можуть бути вирішені експертним шляхом.
- •87. Поняття, наукові основи, історія зародження та значення криміналістичної (кримінальної) реєстрації.
- •88. Система криміналістичної реєстрації (класифікації криміналістичних обліків).
- •89. Оперативно-довідкові криміналістичні обліки: поняття, об’єкти, правила ведення та їх можливості. Юридичні підстави реєстрації окремих категорій осіб.
- •90. Криміналістично-пошукові обліки: поняття, об’єкти, поряок поставлення на облік, їх призначення та можливості.
- •91. Довідково-допоміжні (інформаційно-довідкові) криміналістичні обліки: поняття, об’єкти, їх призначення та можливості.
3.Історія становлення системи науки криміналістики. Сучасна традиційна система криміналістики та альтернативні погляди на неї.
Система криміналістики – це складові її частини або розділи, які розташовані в певній послідовності, яким притаманна наявність внутрішніх і зовнішніх взаємних зв'язків.
Історрія становлення
Спочатку криміналістику не поділяли на частини — це була просто "поліцейська техніка". З часом було виокремлено та узагальнено прийоми виконання слідчих дій. Так з'явилася друга її частина — тактика. Наприкінці 20-х — на початку 30-х років XX ст. криміналістика збагатилася третьою частиною — методикою розслідування окремих видів злочинів. Таким чином, система криміналістики, що склалася на той час, містила три розділи: криміналістичну техніку, слідчу тактику та методику розслідування, причому техніка й тактика становили загальну частину, а методика — особливу. Після появи у 50-х роках «Вступу у криміналістику», в якому почали розглядати предмет, завдання, історію, розвиток і сучасний стан криміналістики, а згодом і методи криміналістики тощо, сформувався повий розділ криміналістики - методологія криміналістики.
Сучасна традиційна система криміналістики
Згідно з сучасним уявленням більшості вітчизняних учених-криміпалістів система криміналістики об'єднує чотири розділи:
1- методологію криміналістики;
2- криміналістичну техніку;
3- криміналістичну, або слідчу, тактику;
4- методику розслідування окремих видів злочину (криміналістичну методику).
Альтернативні погляди щодо системи криміналістики
Останнім часом у спеціальній криміналістичній літературі висуваються пропозиції про потребу перегляду системи криміналістики:
О. О. Ейсмаи, російський професор-криміналіст, запропонував переділити загальну теорію криміналістики на дві самостійні частини: «Вступ у науку», що міститиме предмет, систему, методи, історію науки, та «Загальну теорію», яка буде присвячена загальним питанням збирання й дослідження доказів, теорії ідентифікації.
професор М. О. Селіванов, науковець Інституту прокуратури РФ, пропонує семичленну систему, вважаючи за потрібне доповнити її окремим розділом щодо загальних питань иауковозиавчого характеру, а розділи «Криміналістична методика» та «Криміналістична тактика» поділити кожний на дві частини: загальну і спеціальну.
професор А. В. Дулов пропонує доповнити загальноприйняту систему новим, як видається, перспективним розділом « Крим іналі стична стратегія».
Звичайно, кожен із названих авторів обґрунтовує свою позицію. Але, як видається, чотириланкова система криміналістики відповідає її змісту та, можливо, потребує лише більш чіткого визначення критеріїв її поділу на існуючі розділи.
4. Загальне поняття, історія становлення та структура «Методологічних основ криміналістики» як розділу криміналістики. Виділення Методологічних основ криміналістики у самостійний Розділ криміналістики.
Теорія та методологія криміналістики – це система її світоглядних принципів, теоретичних концепцій, категорій, понять, методів, визначень і термінів, які відображають у сукупності весь предмет криміналістики, його внутрішні та зовнішні зв'язки.
У загальну теорію входять певні окремі теорії-вчення, наприклад, криміналістичну ідентифікацію і діагностику, про механізм слідоутворення, спосіб вчинення злочину, криміналістичну характеристику злочину, про версії та планування розслідування. Цей перелік постійно збагачується, що приводить до виникнення нових теорій.
Окрім цього цей розділ утворюють також:
мова науки (система її понять, термінів, знаків, криміналістичних категорій);
системність науки, тобто криміналістичні класифікації;
вчення про методи криміналістики, наукових досліджень.
Часткова криміналістична теорія — це сукупність теоретичних положень, які розкривають суть, предмет і методи дослідження окремої галузі криміналістики, наприклад дактилоскопії, трасології, балістики.
Часткові криміналістичні теорії:
криміналістичне вчення про навички;
криміналістичне вчення про ознаки та властивості;
теорія криміналістичної ідентифікації та групофікації;
криміналістичне вчення про спосіб вчинення злочину;
вчення про криміналістичну версію та планування розслідування (створення версій);
механізм утворення слідів;
систематизація та реєстрація криміналістичних джерел інформації;
збирання, зберігання, обробка та автоматизоване використання інформації.
З розвитком криміналістики перелік часткових (окремих) криміналістичних теорій змінюється залежно від потреб практики боротьби зі злочинністю. Ось чому наведений перелік є приблизним.