- •1.Генеза і сучасні уявлення про предмет науки криміналістики.
- •2.Об’єкти дослідження криміналістики.
- •3.Історія становлення системи науки криміналістики. Сучасна традиційна система криміналістики та альтернативні погляди на неї.
- •5.Завдання, функції, принципи і закони криміналістики.
- •6. Найвидатніші представники криміналістичної науки та їх внесок у її становлення та розвиток.
- •7.Становлення і розвиток криміналістики в Україні у науково-дослідних установах та навчальних закладах.
- •8.Історія та сучасні уявлення про природу криміналістики.
- •9.Поняття методу дослідження в криміналістиці, їх класифікація.
- •10.Загальнонаукові методи криміналістики: види, різновиди, характеристика.
- •11.Чуттєво-раціональні методи досліджень у діяльності з розкриття і розслідування злочинів.
- •12.Моделювання та реконструкція як методи криміналістичних досліджень. Їх види та сфера застосування під час розслідування кримінальних правопорушень.
- •13.Математичні та кібернетичні методи у діяльності з розкриття та розслідування кримінальних правопорушень.
- •14.Спеціальні (окремі) методи криміналістики. Критерії допустимості використання спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.
- •15.Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •16.Об’єкти криміналістичної ідентифікації, їх класифікація.
- •17.Суб’єкти криміналістичної ідентифікації.
- •18.Поняття ідентифікаційних ознак, їх властивості та класифікація.
- •19.Структура процесу криміналістичної ідентифікації (Стадії ідентифікаційного дослідження).
- •I стадія – попереднє дослідження, утворене етапами:
- •II стадія – детальне дослідження, утворене етапами:
- •III стадія – оцінка результатів і формулювання висновків, які можна класифікувати на види:
- •IV стадія (характерна для експертної ідентифікації) –
- •20.Форми та види криміналістичної ідентифікації.
- •21.Поняття, сутність, об’єкти і суб’єкти криміналістичного діагностування.
- •Експерт – завжди у процесуальній формі, під час виконання судової експертизи, а також в непроцесуальній, коли розробляє експертні методики.
- •22.Структура процесу криміналістичного діагностування.
- •23. Види, методи та правила фотографування місця події.
- •24.Поняття, види і завдання судової фотографії.
- •25.Поняття, види і завдання судово-оперативної фотографії.
- •26.Методи судово-оперативної фотографії.
- •27.Види, методи та правила фотографування місця події.
- •28.Поняття та класифікація слідів-відображень.
- •29.Поняття, правила виконання, сфера застосування сигналетичної (впізнавальної) зйомки.
- •30.Поняття судово-дослідницької фотографії та її методи.
- •31.Поняття слідів злочину та їх види у криміналістиці. Система криміналістичного слідознавства.
- •32.Поняття трасології, її наукові основи, об’єкти дослідження і завдання, що нею вирішуються.
- •33.Поняття та класифікація слідів-відображень.
- •34. Сліди-предмети і сліди-речовини як об’єкти дослідження трасології.
- •35.Поняття механізму утворення слідів-відображень. Структура механізму слідоутворення.
- •36. Загальні правила виявлення, фіксації й вилучення слідів злочину з місця події під час проведення огляду місця події чи інших слідчих дій.
- •37.Дактилоскопія, пальмоскопія, еджеоскопія: об’єкти дослідження, завдання та їх можливості щодо ідентифікації людини.
- •38.Властивості, загальні та окремі ознаки папілярних візерунків людини.
- •39.Загальне поняття та будова папілярних візерунків. Їх типи та різновиди.
- •40.Класифікація методів виявлення слідів пальців рук людини.
- •41.Механічні (фізичні) методи виявлення слідів пальців рук: види та суть.
- •42.Правила і методи фіксації (закріплення) та вилучення слідів рук.
- •43. Динамічні сліди: види та ідентифікаційне значення.
- •44.Сліди знарядь зламу та інструментів, їх класифікація.
- •45.Поняття та види слідів ніг. Їх ідентифікаційне та діагностичне значення.
- •46.“Доріжка слідів ніг”, її елементи та криміналістичне значення. Правила фіксації доріжки слідів ніг.
- •47. Сліди транспортних засобів, їх види, криміналістичне значення та правила їх фіксації.
- •48.Поняття криміналістичного зброєзнавства і судової балістики. Їх співвідношення та наукові основи.
- •Поняття судової балістики та її об’єктів (у вузькому і широкому розумінні).
- •50.Поняття та ознаки (властивості) вогнепальної зброї як об’єкта судової балістики.
- •51.Класифікації вогнепальної зброї в криміналістиці.
- •52.Сліди застосування вогнепальної зброї: види та криміналістичне значення
- •53.Механізм пострілу і утворення слідів на гільзах та кулях. Їх криміналістичне значення.
- •54.Види і характеристика слідів куль на перешкодах.
- •55.Будова і класифікації боєприпасів до вогнепальної зброї у криміналістиці.
- •56.Правила огляду і фіксації вогнепальної зброї і боєприпасів.
- •57.Правила фіксації слідів застосування вогнепальної зброї.
- •58.Діагностичні, ідентифікаційні, класифікаційні та ситуаційні завдання, що можуть вирішуватись судово-балістичною експертизою.
- •60.Документ як об’єкт криміналістичного дослідження. Криміналістична класифікація документів.
- •61. Види та способи підробки документів. Суть та елементи повної та часткової матеріальної підробки документів.
- •62. Способи видалення штрихів та реквізитів документа(підчистка, витравлювання, змивання) як способи часткової підробки документів: їх ознаки та способи виявлення.
- •63.Способи внесення необхідних змін без попереднього видалення первісного змісту як способи часткової підробки документів: ознаки та способи виявлення
- •64. Монтаж як спосіб часткової підробки документів: види, ознаки та способи виявлення
- •65. Ознаки технічної підробки підпису і способи її виявлення
- •66. Ознаки підробки печаток і штампів. Способи їх виявлення.
- •67. Ознаки і способи виявлення підробки машинописного тексту.
- •68. Різновиди, завдання та можливості техніко-криміналістичної експертизи документів.
- •69. Методики встановлення тексту спалених документів, відтворення (прочитання) слабовидимихі невидимих текстів.
- •70. Поняття писемного мовлення (письмової мови). Загальні та окремі ознаки письмової мови.
- •71. Поняття криміналістичного письмовомовного (авторознавчого, судово-лінгвістичного) дослідження документів, його завдання та документи.
- •72. Підготовка матеріалів для призначення авторознавчої експертизи. Види порівняльних зразків письмової мови та вимоги до них.
- •73. Поняття почерку в криміналістиці, його властивості та ознаки. Формування і зміна навиків почерку.
- •74. Загальні і окремі ознаки почерку, їх класифікація та ідентифікаційне значення.
- •75. Судово-почерковознавча експертиза: завдання, об’єкти, підготовка матеріалів для залучення експерта і її проведення.
- •76. Види зразків почерку для почеркознавчої експертизи, правила їх відібрання й оформлення.
- •77. Поняття криміналістичного отоожнення особи за зовнішніми ознаками (габітоскопія), його значення і завдання. Наукові основи та передумови застосування габітології в криміналістиці.
- •78. Характеристика та співвідношення властивостей ознак зовнішності людини. Класифікація ознак зовнішності людини та її елеменів.
- •За часом виникнення й прояву на:
- •За причиною виникнення на:
- •За характером утворення на:
- •За характером прояву на:
- •79. Способи і засоби збирання інформації про зовнішність людии з метою пошуку та встановлення особи (ототожнення).
- •80. Правила (принципи) описання людини за методом “словесного портрету” у слідчій та оперативно-розшуковій практиці.
- •81. Анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності людини. Сисема та види.
- •82. Загальнофізичні, демографічні та антропологічні ознаки. Їх характеристика і система.
- •83. Функціональні властивості (ознаки) зовнішності людини та їх криміналістичне значення.
- •84. Суб’єктивні портрети як моделі мислених образів розшукованих осіб.
- •85. Реконструкція обличчя за черепом як спосіб опосередкованого використання мисленого образу про зовнішність особи.
- •86. Судово-експертне дослідження ознак зовнішності людини. Види завдань і питання, які можуть бути вирішені експертним шляхом.
- •87. Поняття, наукові основи, історія зародження та значення криміналістичної (кримінальної) реєстрації.
- •88. Система криміналістичної реєстрації (класифікації криміналістичних обліків).
- •89. Оперативно-довідкові криміналістичні обліки: поняття, об’єкти, правила ведення та їх можливості. Юридичні підстави реєстрації окремих категорій осіб.
- •90. Криміналістично-пошукові обліки: поняття, об’єкти, поряок поставлення на облік, їх призначення та можливості.
- •91. Довідково-допоміжні (інформаційно-довідкові) криміналістичні обліки: поняття, об’єкти, їх призначення та можливості.
s1.Генеза і сучасні уявлення про предмет науки криміналістики.
2.Об’єкти дослідження криміналістики.
3.Історія становлення системи науки криміналістики. Сучасна традиційна система криміналістики та альтернативні погляди на неї.
4. Загальне поняття, історія становлення та структура «Методологічних основ криміналістики» як розділу криміналістики. Виділення Методологічних основ криміналістики у самостійний Розділ криміналістики.
5.Завдання, функції, принципи і закони криміналістики.
6. Найвидатніші представники криміналістичної науки та їх внесок у її становлення та розвиток.
7.Становлення і розвиток криміналістики в Україні у науково-дослідних установах та навчальних закладах.
8.Історія та сучасні уявлення про природу криміналістики.
9.Поняття методу дослідження в криміналістиці, їх класифікація.
10.Загальнонаукові методи криміналістики: види, різновиди, характеристика.
11.Чуттєво-раціональні методи досліджень у діяльності з розкриття і розслідування злочинів.
12.Моделювання та реконструкція як методи криміналістичних досліджень. Їх види та сфера застосування під час розслідування кримінальних правопорушень.
13.Математичні та кібернетичні методи у діяльності з розкриття та розслідування кримінальних правопорушень.
14.Спеціальні (окремі) методи криміналістики. Критерії допустимості використання спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.
15.Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
16.Об’єкти криміналістичної ідентифікації, їх класифікація.
17.Суб’єкти криміналістичної ідентифікації.
18.Поняття ідентифікаційних ознак, їх властивості та класифікація.
19.Структура процесу криміналістичної ідентифікації (Стадії ідентифікаційного дослідження).
20.Форми та види криміналістичної ідентифікації.
21.Поняття, сутність, об’єкти і суб’єкти криміналістичного діагностування.
22.Структура процесу криміналістичного діагностування.
23. Види, методи та правила фотографування місця події.
24.Поняття, види і завдання судової фотографії.
25.Поняття, види і завдання судово-оперативної фотографії.
26.Методи судово-оперативної фотографії.
27.Види, методи та правила фотографування місця події.
28.Поняття та класифікація слідів-відображень.
29.Поняття, правила виконання, сфера застосування сигналетичної (впізнавальної) зйомки.
30.Поняття судово-дослідницької фотографії та її методи.
31.Поняття слідів злочину та їх види у криміналістиці. Система криміналістичного слідознавства.
32.Поняття трасології, її наукові основи, об’єкти дослідження і завдання, що нею вирішуються.
33.Поняття та класифікація слідів-відображень.
34. Сліди-предмети і сліди-речовини як об’єкти дослідження трасології.
35.Поняття механізму утворення слідів-відображень. Структура механізму слідоутворення.
36. Загальні правила виявлення, фіксації й вилучення слідів злочину з місця події під час проведення огляду місця події чи інших слідчих дій.
37.Дактилоскопія, пальмоскопія, еджеоскопія: об’єкти дослідження, завдання та їх можливості щодо ідентифікації людини.
38.Властивості, загальні та окремі ознаки папілярних візерунків людини.
39.Загальне поняття та будова папілярних візерунків. Їх типи та різновиди.
40.Класифікація методів виявлення слідів пальців рук людини.
41.Механічні (фізичні) методи виявлення слідів пальців рук: види та суть.
42.Правила і методи фіксації (закріплення) та вилучення слідів рук.
43. Динамічні сліди: види та ідентифікаційне значення.
44.Сліди знарядь зламу та інструментів, їх класифікація.
45.Поняття та види слідів ніг. Їх ідентифікаційне та діагностичне значення.
46.“Доріжка слідів ніг”, її елементи та криміналістичне значення. Правила фіксації доріжки слідів ніг.
47. Сліди транспортних засобів, їх види, криміналістичне значення та правила їх фіксації.
48.Поняття криміналістичного зброєзнавства і судової балістики. Їх співвідношення та наукові основи.
49.Поняття судової балістики та її об’єктів (у вузькому і широкому розумінні).
50.Поняття та ознаки (властивості) вогнепальної зброї як об’єкта судової балістики.
51.Класифікації вогнепальної зброї в криміналістиці.
52.Сліди застосування вогнепальної зброї: види та криміналістичне значення
53.Механізм пострілу і утворення слідів на гільзах та кулях. Їх криміналістичне значення.
54.Види і характеристика слідів куль на перешкодах.
55.Будова і класифікації боєприпасів до вогнепальної зброї у криміналістиці.
56.Правила огляду і фіксації вогнепальної зброї і боєприпасів.
57.Правила фіксації слідів застосування вогнепальної зброї.
58.Діагностичні, ідентифікаційні, класифікаційні та ситуаційні завдання, що можуть вирішуватись судово-балістичною експертизою.
59.Криміналістична документалістика, її система і місце у криміналістиці і наукові основи.
60. Документ як об’єкт криміналістичного дослідження. Криміналістична класифікація документів.
61. Види та способи підробки документів. Суть та елементи повної та часткової матеріальної підробки документів.
62. Способи видалення штрихів та реквізитів документа(підчистка, витравлювання, змивання) як способи часткової підробки документів: їх ознаки та способи виявлення.
63.Способи внесення необхідних змін без попереднього видалення первісного змісту як способи часткової підробки документів: ознаки та способи виявлення
64. Монтаж як спосіб часткової підробки документів: види, ознаки та способи виявлення
65. Ознаки ехнічної підробки підпису і способи її виявлення
66. Ознаки підробки печаток і штампів. Способи їх виявлення
67. Ознаки і способи виявлення підробки машинописного тексту
68. Різновиди, завдання та можливості техніко-криміналістичної експертизи документів
69. Методики встановлення тексту спалених документів, відтворення (прочитання) слабовидимихі невидимих текстів.
70. Поняття писемного мовлення (письмової мови). Загальні та окремі ознаки письмової мови.
71. Поняття криміналістичного письмовомовного (авторознавчого, судово-лінгвістичного) дослідження документів, його завдання та документи.
72. Підготовка матеріалів для призначення авторознавчої експертизи. Види порівняльних зразків письмової мови та вимоги до них.
73. Поняття почерку в криміналістиці, його властивості та ознаки. Формування і зміна навиків почерку.
74. Загальні і окремі ознаки почерку, їх класифікація та ідентифікаційне значення.
75. Судово-почерковознавча експертиза: завдання, об’єкти, підготовка матеріалів для залучення експерта і її проведення.
76. Види зразків почерку для почеркознавчої експертизи, правила їх відібрання й оформлення.
77. Поняття криміналістичного отоожнення особи за зовнішніми ознаками (габітоскопія), його значення і завдання. Наукові основи та передумови застосування габітології в криміналістиці.
78. Характеристика та співвідношення властивостей ознак зовнішності людини. Класифікація ознак зовнішності людини та її елеменів.
79. Способи ізасоби збирання інформації про зовнішність людии з метою пошуку та встановлення особи (ототожнення).
80. Правила (принципи) описання людини за методом “словесного портрету” у слідчій та оперативно-розшуковій практиці.
81. Анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності людини. Сисема та види.
82. Загальнофізичні, демографічні та антропологічні ознаки. Їх характеристика і система.
83. Функціональні властивості (ознаки) зовнішності людини та їх криміналістичне значення.
84. Суб’єктивні портрети як моделі мислених образів розшукованих осіб.
85. Реконструкція обличчя за черепом як спосіб опосередкованого використання мисленого образу про зовнішність особи.
86. Судово-експертне дослідження ознак зовнішності людини. Види завдань і питання, які можуть бути вирішені експертним шляхом.
87. Поняття, наукові основи, історія зародження та значення криміналістичної (кримінальної) реєстрації.
88. Система криміналістичної реєстрації (класифікації криміналістичних обліків).
89. Оперативно-довідкові криміналістичні обліки: поняття, об’єкти, правила ведення та їх можливості. Юридичні підстави реєстрації окремих категорій осіб.
90. Криміналістично-пошукові обліки: поняття, об’єкти, поряок поставлення на облік, їх призначення та можливості.
91. Довідково-допоміжні (інформаційно-довідкові) криміналістичні обліки: поняття, об’єкти, їх призначення та можливості.
1.Генеза і сучасні уявлення про предмет науки криміналістики.
Уперше про криміналістику як систему спеціальних знань написав Г. Гросс у фундаментальній праці "Керівництво для судових слідчих як система криміналістики" (1892). Він першим спробував визначити предмет криміналістики, коли писав, що криміналістика за своєю природою починається лише там, де кримінальне право, також за своєю природою, припиняє свою роботу.
Яким способом вчиняються злочини? Як дослідити ці способи і розкрити їх, які були мотиви в такому вчиненні, яка переслідувалася мета - всі ці питання утворюють предмет криміналістики.
До теперішнього часу вчені-криміналісти не дійшли єдиної думки про визначення предмета криміналістики.
Початково криміналістику визначали як науку про розкриття злочину. Потім, коли було накопичено значний емпіричний матеріал, це визначення вже не відповідало природі та змісту криміналістики. Ось чому від 50-х років XX ст. почалося корегування визначення предмета криміналістики.
У підручнику «Криміналістика» 1950 р. А. І. Вінберг увів оптимальне на той час визначення, що криміналістика - це наука про спеціальні способи й методи виявлення, збирання, фіксації дослідження доказів, що використовуються для розкриття злочинів. Але й це визначення не розкривало в усьому обсязі змісту й суті того, що таке криміналістика.
Тому в 1968 р. Р. С. Бєлкін дав визначення, яке стало етапним у розвитку науки криміналістики - це наука про закономірності виникнення, збирання, дослідження та використання доказів і розроблених на ґрунті цих закономірностей спеціальних засобів і методів судового дослідження й запобігання злочинів.
2.Об’єкти дослідження криміналістики.
Об'єкти криміналістики - виступають частиною об”єктивної реальності життя суспільства і становлять головний інтерес для криміналістики.
Об'єктами криміналістики є:
а) злочинна діяльність;
б) діяльність щодо розкриття, розслідування, судового роз- гляду злочину та його попередження.(криміналістична діяльність)
Аналіз злочинної діяльності передбачає розгляд таких її елементів, що утворюють її зміст:
ціль;
об'єкт;
суб'єкт;
засоби діяльності;
процес діяльності (зовнішній вираз).
Ціль злочинної діяльності - забезпечення умов для існування осіб-злочинців: збагачення, помста, слава, соціальний протест тощо.
Об'єкт злочинної діяльності - предмети матеріального світу, люди, правові відносини.
Суб'єкт злочинної діяльності - фізична особа, зазвичай з ан-тисуспільною установкою на вчинення злочину, дії якої характеризуються здебільшого (для умисної злочинної діяльності) прихованим характером .дій; притаманність злочинного досвіду, спеціальні «підготування» тощо.
Засоби злочинної діяльності - специфічний набір засобів і способів, знарядь реалізації. Всі засоби визначаються метою, умовами вчинення, конкретними видами злочину тощо. Вони можуть поділятися на: а) матеріальні предмети (знаряддя, інструменти, зброя, транспорт тощо); б) нематеріальні - засоби психологічного або іншого характеру, що застосовуються для злочинної мети (обман, навіювання, погрози тощо).
Процес злочинної діяльності - сам акт злочинної діяльності сукупно з іншою діяльністю для забезпечення життя злочинця або його кола:
створення умов для злочину (формування злочинних груп, підготування «кадрів», розв'язання проблеми «спеціалізації», розподіл «сфер впливу», організація розвідки, контррозвідки тощо);
підготування і вчинення злочину (акти конкретного злочину);
маскування злочину та його наслідків, реалізація злочинно набутого;
організація протидії;
виконання дій на забезпечення життєздатності злочинних організацій (фонди допомоги тощо).
Криміналістина діяльність як об”єкт криміналістики – це протилежність злочинної діяльності, що нею породжена і направлена на розкриття, розслідування й попередження злочинів та їх судовий розгляд.
Криміналістична діяльність поділяється на декілька видів:
- криміналістична діяльність щодо розкриття, розслідування й судового розгляду злочинів;
- єксперно-криміналістична діяльність;
- оперативно-розшукова діяльність;
- криміналістична профілактична діяльність;
- криміналістична науково-педагогічна діяльність.
Структура всіх видів криміналістичної діяльності зовні, за назвою її елементів, схожа зі структурою злочинної діяльності і складається із таких елементів:
- об”єкт – будь-який вид злочинів, передбачений ККУ;
- суб”єкт. - слідчі, судово-слідчі дії, а також методи, прийоми і засоби їх виконання, як найважливіші елементи провадження судочинства на всіх його етепах;
- обстановка та умови розслідування й судового розгдяду злочину.