- •Курс лекцій з біохімії
- •Передмова
- •1.1 Біологічна роль, класифікація, будова та функції основних класів ліпідів. Жирно-кислотний склад ліпідів
- •I Прості ліпіди:
- •II Складні ліпіди:
- •2.1 Глікосфінголіпіди - вуглеводні похідні церамідів - є головною формою гліколіпідів у клітинах тварин.
- •2.2 Гангліозиди – утворюються з глікозилцерамідів і додатково містять одну чи декілька молекул сіалової кислоти (частіше нейрамінову), а замість залишку глюкози – складний олігосахарид.
- •1.2 Основні шляхи внутрішньоклітинного метаболізму ліпідів
- •1.3 Катаболізм триацилгліцеролів: послідовність реакцій, механізми регуляції активності триацилгліцеролліпази, нейрогуморальна регуляція ліполізу
- •1.3.1 Послідовність реакцій ліполізу
- •1.3.2 Молекулярні механізми регуляції ліполізу
- •1.4 Окиснення жирних кислот: послідовність реакцій, енергетика процесу
- •1.4.1 Послідовність реакцій окиснення жирних кислот
- •3 Ферментативні реакції b-окиснення жирних кислот
- •4 Результат 1-го циклу b-окиснення:
- •1.4.2 Енергетичний баланс b-окиснення жирних кислот
- •1.5 Окиснення ненасичених жирних кислот та жирних кислот із непарним числом атомів вуглецю
- •1.6 Метаболізм гліцеролу
- •1.7 Метаболізм кетонових тіл
- •2 Ацетил-КоА
- •2.1 Біосинтез вищих жирних кислот: метаболічні джерела, ферментативні реакції, регуляція синтезу. Елонгація жирних кислот. Утворення моно- і поліненасичених жирних кислот
- •2 Послідовність реакцій синтезу насичених жирних кислот
- •2.1.2 Елонгація жирних кислот. Утворення моно- і поліненасичених жирних кислот
- •2.2 Біосинтез триацилгліцеролів
- •2.3 Шляхи обміну фосфоліпідів
- •2.4 Метаболізм сфінголіпідів. Генетичні аномаліі обміну сфінголіпідів
- •2.5 Біосинтез, шляхи біотрансформації та екскреція холестеролу з організму
- •2.5.1 Біосинтез холестеролу
- •2.5.2 Шляхи біотрансформації холестеролу
- •2.6 Ресинтез триацилгліцеролів у ентероцитах
- •2.7 Циркуляторний транспорт ліпідів. Ліпопротеїни крові
- •Регуляція та порушення ліпідного обміну
- •2.8.1 Регуляція метаболізму ліпідів у жировій тканині
- •3 Джерела гліцерол-3-фосфату:
- •Гормональна регуляція метаболізму ліпідів у жировій тканині
- •1 Гормони, які підвищують швидкість естерифікації
- •2 Гормони, які підвищують швидкість ліполізу
- •2.8.3 Порушення ліпідного обміну.
- •Список літератури
3 Ферментативні реакції b-окиснення жирних кислот
Один цикл b-окиснення складається з 4 послідовних реакцій.
Дегідрування ацил-КоА по a- і b-вуглецевих атомах (або 2,3) за участю ФАД-залежної ацил-КоА-дегідрогенази:
b a
R-СН2-СН2-СН2-СО~S-КоА+ ФАД®R-СН2-СН=СН-СО~S-КоА + ФАДН2
Ацил-КоА(Сn) Еноїл-КоА
Гідратація еноїл-КоА ферментом еноїл-КоА-гідратазою з утворенням спиртового похідного 3-оксіацил-КоА (або b-гідроксіацил-КоА):
R-СН2-СН=СН-СО~S-КоА +Н2О® R-СН2-СНОН-СН2-СО~S-КоА
Еноїл-КоА 3(b)-оксиацил-КоА
Дегідрування під дією НАД-залежної b-оксиацил-КоА-дегідрогенази. Продукт реакції - b-кетоацил-КоА:
R-СН2-СНОН-СН2-СО~S-КоА+НАД®R-СН2-СО-СН2-СО~S-КоА+НАДН2
(b)-оксиацил-КоА (b)-кетоацил-КоА
Тіолазна реакція – фермент тіолаза, або ацетил-КоА-ацилтрансфераза. У результаті реакції утворюється моле-кула КоА-похідного жирної кислоти, скороченого на два вуглецеві атоми, та ацетил-КоА:
R-СН2-СО-СН2-СО~S-КоА+НS-КоА® R-СН2-СО~S-КоА+СН3-СО~S-КоА
(b)-кетоацил-КоА Ацил-КоА(Сn-2) Ацетил-КоА
Ацил-КоА, що скоротився на 2 атоми вуглецю знову вступає у цикл b-окиснення до повного розщеплення жирної кислоти.
4 Результат 1-го циклу b-окиснення:
від однієї молекули жирної кислоти відщеплюється одна молекула ацетил-КоА, яка катаболізує далі в ЦЛК (рис.3-(4);
вихідна молекула ацил-КоА скорочується на два вуглецевих атоми;
відновлені коферменти – ФАДН2 і НАДН2, які утворюються, передають відновлювальні еквіваленти у дихальний ланцюг мітохондрій (рис.3-(5), де вони використовуються в синтезі АТФ;
для повного розщеплення до ацетил-КоА молекули жирної кислоти з парною кількістю атомів вуглецю (n) потрібно (n/2- 1) циклів b-окиснення, в результаті яких утворюється (n/2) ацетил-КоА;
сумарне рівняння b-окиснення на прикладі пальмітинової кислоти має вигляд:
7 циклів b-окиснення
С15Н31СО~S-КоА + 7КоА-SН + 7ФАД+ + 7НАД+ + 7Н2О ®
8 СН3-СО~S-КоА + 7ФАДН2 + 7НАДН.Н
1.4.2 Енергетичний баланс b-окиснення жирних кислот
Підрахунок енергетичного балансу окиснення жирних кислот на прикладі пальмітинової кислоти (С16:0):
у кожному циклі b-окиснення вивільняється 1 молекула ацетил-КоА, яка окиснюється в ЦЛК з утворенням 12 молекул АТФ. Під час окиснення пальмітату утворюється (Сn/2) Ацетил-КоА:
16/2 = 8 Ацетил-КоА
8 х 12 АТФ= 96 АТФ
У кожному циклі b-окиснення відновлюються ФАДН2 і НАДН2, які передають відновлювальні еквіваленти до дихального ланцюга мітохондрій, в результаті чого генеру-ються 2АТФ за рахунок ФАДН2 та 3АТФ за рахунок НАДН2, загалом 5 молекул АТФ.
Повне розщеплення жирної кислоти проходить за (n/2-1) циклів b-окиснення. У випадку пальмітату: (16/2-1=7циклів). У 7 циклах утворюються 7 ФАДН2 і 7 НАДН2 . Відповідно у кожному циклі: 5 АТФ= (5х7)= 35 молекул АТФ.
Враховуючи витрату 1 молекули АТФ на етапі активації жирної кислоти – сумарний ефект b-окиснення пальмітату:
(96+35-1)=130 АТФ
Сумарне рівняння окиснення пальмітинової кислоти в мітохондріях:
С15Н31СООН+23О2+130АДФ+130Фн ®16СО2+16Н2О+130АТФ
