- •Курс лекцій з біохімії
- •Передмова
- •1.1 Біологічна роль, класифікація, будова та функції основних класів ліпідів. Жирно-кислотний склад ліпідів
- •I Прості ліпіди:
- •II Складні ліпіди:
- •2.1 Глікосфінголіпіди - вуглеводні похідні церамідів - є головною формою гліколіпідів у клітинах тварин.
- •2.2 Гангліозиди – утворюються з глікозилцерамідів і додатково містять одну чи декілька молекул сіалової кислоти (частіше нейрамінову), а замість залишку глюкози – складний олігосахарид.
- •1.2 Основні шляхи внутрішньоклітинного метаболізму ліпідів
- •1.3 Катаболізм триацилгліцеролів: послідовність реакцій, механізми регуляції активності триацилгліцеролліпази, нейрогуморальна регуляція ліполізу
- •1.3.1 Послідовність реакцій ліполізу
- •1.3.2 Молекулярні механізми регуляції ліполізу
- •1.4 Окиснення жирних кислот: послідовність реакцій, енергетика процесу
- •1.4.1 Послідовність реакцій окиснення жирних кислот
- •3 Ферментативні реакції b-окиснення жирних кислот
- •4 Результат 1-го циклу b-окиснення:
- •1.4.2 Енергетичний баланс b-окиснення жирних кислот
- •1.5 Окиснення ненасичених жирних кислот та жирних кислот із непарним числом атомів вуглецю
- •1.6 Метаболізм гліцеролу
- •1.7 Метаболізм кетонових тіл
- •2 Ацетил-КоА
- •2.1 Біосинтез вищих жирних кислот: метаболічні джерела, ферментативні реакції, регуляція синтезу. Елонгація жирних кислот. Утворення моно- і поліненасичених жирних кислот
- •2 Послідовність реакцій синтезу насичених жирних кислот
- •2.1.2 Елонгація жирних кислот. Утворення моно- і поліненасичених жирних кислот
- •2.2 Біосинтез триацилгліцеролів
- •2.3 Шляхи обміну фосфоліпідів
- •2.4 Метаболізм сфінголіпідів. Генетичні аномаліі обміну сфінголіпідів
- •2.5 Біосинтез, шляхи біотрансформації та екскреція холестеролу з організму
- •2.5.1 Біосинтез холестеролу
- •2.5.2 Шляхи біотрансформації холестеролу
- •2.6 Ресинтез триацилгліцеролів у ентероцитах
- •2.7 Циркуляторний транспорт ліпідів. Ліпопротеїни крові
- •Регуляція та порушення ліпідного обміну
- •2.8.1 Регуляція метаболізму ліпідів у жировій тканині
- •3 Джерела гліцерол-3-фосфату:
- •Гормональна регуляція метаболізму ліпідів у жировій тканині
- •1 Гормони, які підвищують швидкість естерифікації
- •2 Гормони, які підвищують швидкість ліполізу
- •2.8.3 Порушення ліпідного обміну.
- •Список літератури
1.3.2 Молекулярні механізми регуляції ліполізу
Загальна швидкість ліполізу контролюється активністю ТАГ-ліпази - регуляторного ферменту, який каталізує найбільш повільну реакцію ліполізу. Регуляція активності ензиму відбувається через каскадний механізм за допомогою гормонів: адреналіну, глюкагону, інсуліну, соматотропіну (рис.2).
Активність двох останніх ензимів значно вища і залежить від концентрації відповідних субстратів реакцій.
(
Е1)
– аденілатциклаза;
(
+)
(
Е2)
- протеїн-кіназа;
ТАГ
ДАГ+ ЖК
(ЕЗ) - протеїнфосфатаза. ДАГ- ліпаза
МАГ + ЖК
МАГ- ліпаза
Гліцерол + ЖК
Рисунок 2 – Каскадна регуляція активності ТАГ-ліпази адипоцитів
Молекулярною основою регуляції активності ТАГ-ліпази адипоцитів є її ковалентна модифікація (обернене фосфорилю-вання-дефосфорилювання). Каталітично активною є фосфори-льована форма ТАГ-ліпази, дефосфорильована - неактивна.
1.3.3 Нейрогуморальна регуляція ліполізу
Катехоламіни (адреналін, норадреналін), глюкагон - активують ліполіз за рахунок стимуляції цАМФ-залежної каскадної системи і активації ТАГ-ліпази адипоцитів. Ліполітична дія катехоламінів реалізується при фізичному напруженні, стресі, зниженні температури навколишнього середовища. Дія глюкагону проявляється при зменшенні надходження глюкози через шлунково-кишковий тракт або посиленні використання її тканинами. За рахунок дії катехоламінів та глюкагону відбувається швидка активація ліполізу в жировій тканині та мобілізація НЕЖК, що забезпечує підвищені енергетичні потреби організму за умов стресу або голодування.
Інсулін інгібує ліполіз і вивільнення ЖК із адипоцитів за рахунок двох біохімічних механізмів:
а) зменшення концентрації цАМФ через активацію фосфодіесте-
рази цАМФ;
б) підвищення проникності мембран адипоцитів до глюкози, що
приводить до активації гліколізу і ліпогенезу з продуктів
метаболізму глюкози.
Соматотропін - активує ліполіз у жировій тканині при голодуванні за рахунок підвищення синтезу відповідних ферментних білків. Метаболічні ефекти соматотропіну розвиваються повільно.
Ліполіз в інших тканинах (м'язах, печінці) регулюється за подібними нейрогуморальними механізмами.
1.4 Окиснення жирних кислот: послідовність реакцій, енергетика процесу
У результаті ліполізу ТАГ, з жирової тканини вивільняються жирні кислоти і гліцерол. Гліцерол метаболізує у печінці, жирні кислоти окиснюються в різних тканинах з генерацією значної кількості АТФ.
1.4.1 Послідовність реакцій окиснення жирних кислот
Окиснення жирних кислот відбувається у матриксі мітохондрій у циклічному процесі, який має назву b-окиснення жирних кислот (окиснюється b-атом вуглецю жирної кислоти). Відбувається послідовне відщеплення від молекули насиченої жирної кислоти з парною кількістю атомів вуглецю двохвуглецевих фрагментів Ацетил – КоА (рис. 3).
(1) активація (2) транспорт (3) b-окиснення
Ж
К
Ацил-КоА
Ацил-КоА
Ацетил-КоА
ФАДН2
і НАДН2
(4)
ЦЛК
Дихальний
ланцюг
(5) тканинне дихання і окислювальне фосфорилювання
Рисунок 3 – Схема послідовності стадій окиснення жирних кислот
Стадії окиснення:
1 Активація ЖК відбувається в цитозолі клітин за участю специфічних ацил-КоА-синтетаз (тіокіназ), що утворюють КоА-похідні жирних кислот:
R-СООН + КоА-SН + АТФ ® R-СО-S-КоА + АМФ + ФФн
Жирна кислота Ацил-КоА
2 Транспорт ЖК через мембрану мітохондрій:
Ферменти b-окиснення локалізовані всередині мітохондрій. Внутрішня мітохондріальна мембрана непроникна для довго- ланцюгових ацил-КоА. На внутрішній мітохондріальній мембрані функціонує спеціальна човникова транспортна система, яка містить аміноспирт карнітин, що переносить молекули ацил-КоА до матриксу мітохондрій.
(СНз)зN+-СН2-СН-СН2-СООН
│
ОН
Структура карнітину
А Б В
Мембрана
Ацил-КоА + Карнітин
Карнітин
+ Ацил-КоА
Карнитин-ацилтрвнсфераза І Т Карнітин-ацилтрвнсферазаІІ
H S-КоА + Ацилкарнітин Ацилкарнітин +HS-КоА
Транслоказа
b-окиснення
Рисунок 4 – Схема транспорту жирних кислот через мембрану
мітохондрій
А) утворення ефіру ацил-карнітину на зовнішній поверхні внутрішньої мембрани мітохондрій за участю ензиму карнітин-ацилтрансферази І:
Ацил-КоА + Карнітин ® Ацилкарнітин +HS-КоА
Б) перенесення ацилкарнітину через мітоходріальну мембрану транспортним білком карнітин-ацилкарнітин-транслоказою;
В) зворотня реакція розщеплення комплексу ацилкарнітин на внутрішній поверхні мембрани мітохондрій за участю карнітин-ацилтрансферази II:
Ацилкарнітин +HS-КоА ® Ацил-КоА + Карнітин
Ацил-КоА вступає на шлях b-окиснення, а вільний карнітин виходить з мітохондрій і бере участь у транспортуванні нової молекули жирної кислоти.
