Для вирішення перелічених завдань, на даний момент пріоритет надано вирішенню наступних питань:

1. Створення єдиного органу виконавчої влади, діяльність якого була б присвячена централізації всіх електронних ресурсів органів виконавчої влади;

2. Прийняття єдиного правового акту, який би детально регулював всі аспекти здійснення електронного урядування. Наразі основу вітчизняної нормативноправової бази в цій сфері складають Закони України «Про інформацію» та «Про доступ до публічної інформації»;

3. Забезпечення інформаційної безпеки. Дане питання частково вирішує Закон України «Про захист персональних даних», крім того, 6 липня 2010 року ратифіковано Конвенцію про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних та Додатковий протокол до Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних щодо органів нагляду та транскордонних потоків даних. Указом Президента України 9 грудня 2010 створено Державну службу України з питань захисту персональних даних, як орган центральної виконавчої влади, проте питання інформаційної безпеки залишається одним з найсуттєвіших недоліків в цій сфері.

Незважаючи на позитивні зрушення в цій сфері, існує ще коло невирішених завдань, які стають перепоною для подальшого розвитку України в даній сфері.

Отже, пріоритетними завданнями подальшого розвитку електронного урядування в Україні можна визначити:

1. Створення уніфікованої підзаконної бази нормативних актів, які б регламентували порядок впровадження і взаємодії новоствореної інформатизованої системи;

2. Формування політичної волі щодо перерозподілу коштів (скорочення видатків на паперові носії та скерування їх на забезпечення органів державної влади новими електронними носіями);

3. Розгляд звернень громадян в електронному вигляді; згідно з Законом «Про звернення громадян», органи державної влади та місцевого самоврядування зобов’язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, що до них надходять, проте, враховуючи кількість звернень, строки, встановлені Законом дуже порушуються, не в останню чергу через складну процедуру реєстрації таких звернень в електронному варіанті. Тож те, що звернення надходитимуть в електронному вигляді, значно спросить процес його реєстрації, розгляду та вчасного усунення можливих порушень;

4. Надання державних послуг онлайн. На нашу думку, надання послуг в онлайн режимі є одним з пріоритетних напрямів розвитку системи електронного урядування, оскільки одним з основних принципів надання адміністративних послуг є оперативність, що найкраще забезпечується саме через інтернет-мережу.

З літа 2015 року почав працювати портал державних послуг iGov.org.ua, через який громадяни зможуть отримати значну частину адміністративних послуг, з питань, які традиційно супроводжувались корупцією та бюрократичною тяганиною (реєстрація авто, земельні питання, будівництво та ін.)

5. Впровадження електронного документообігу в органах державної влади з одночасним підвищенням навиків користування інформаційними технологіями державних службовців тощо.

7. Проект «Цифрова Україна» має на меті полегшення проходження процедур для простих людей – Глава держави

Президент Петро Порошенко наголошує на необхідності полегшення для мирних громадян процедури перетину лінії зіткнення на Донбасі, в чому має допомогти реалізація проекту «Цифрова Україна».

Оформлення документів, подібних цьому, має здійснюватися більш простими та сучасними методами, переконаний Петро Порошенко. «Це все має вирішуватися електронною поштою. Ми, нарешті, маємо дійти до електронного урядування», – наголосив Президент.

«У налагодженні електронного урядування нам сьогодні готовий допомагати весь світ», – особливо підкреслив Глава держави.

Говорячи про перепустки на лінії розмежування, Президент зазначив, що перевіркою осіб, яким надаватимуться перепустки, займатимуться відповідні силові відомства. «Якщо він шпигун, навідник чи ще хтось, Служба безпеки має мати інформацію в реальному часі. Для нормальних людей ми не маємо створювати жодних проблем», – наголосив Президент.

8. Міліція та ДАІ

• Відстрілювання вогнепальної зброї та огляд її технічного стану

• Надання довідки про відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України.

• Реєстрація авто з пробігом в МРЕВ

• Надання витягу з Єдиного державного реєстру МВС України

Взаємодія з державними органами

• Видача архівних довідок, копій, витягів

• Видача довідкок про отримання/неотримання усіх видів державних соціальних допомог.

• Видача копій, витягів з розпоряджень міського голови, рішень, прийнятих міською радою та виконавчим комітетом

• Видача листа-довідки на перевезення (перезахоронення) загиблого в зоні АТО

Будівництво, нерухомість, земля

• Аварійний дозвіл на проведення земляних робіт

• Взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов

• Видача відомостей з документації із землеустрою, що включена до державного фонду документації із землеустрою

• Видача відомостей з документації із землеустрою, що включена до місцевого фонду документації із землеустрою

Посвідчення особи, Громадянство, Місце проживання

• Видача довідки щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання фізичної особи

• Видача/заміна паспорта громадянина України для виїзду за кордон

• Зняття з реєстрації місця проживання

• Обмін паспорта громадянина України в разі зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові

Родина

• Видача довідки про те, що за місцем реєстрації батька або матері посвідчення батьків та дитини з багатодітної сім'ї не видавались

• Заява на видачу повторного свідоцтва про зміну імені

• Заява на видачу повторного свідоцтва про народження

• Заява на видачу повторного свідоцтва про розірвання шлюбу

Податки

• Видача довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами державної фіскальної служби

• Видача довідки про доходи (розмір пенсії)

• Видача довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію)

• Надання витягу з реєстру платників єдиного податку

Реєстраційні дані

• Отримання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

• Прийняття повідомлення про утворення громадського об’єднання

• Реєстрація громадського об’єднання

• Державна реєстрація фізичної особи, яка має намір стати підприємцем

9. Відповідно до чинного законодавства України особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23-1 Закону України "Про звернення громадян". З електронними петиціями громадяни можуть звернутися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування через офіційний веб-сайт органу, якому вона адресована, або веб-сайт громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції. Електронна петиція, адресована відповідно Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, розглядається у особливому порядку за умови збору на її підтримку не менш як 25000 підписів громадян протягом не більше трьох місяців з дня оприлюднення петиції. Вимоги до кількості підписів громадян на підтримку електронної петиції до органу місцевого самоврядування та строку збору підписів визначаються статутом територіальної громади. Особливий порядок розгляду петицій, які набрали належну кількість підписів, визначається актами адресатів петиції. Якщо петиція не набрала необхідної кількості підписів, її розглядають в порядку, встановленому законом для звичайних звернень громадян[1].

В Україні про петицію вперше заговорили учасники протестів, які виникли в Києві на Майдані Незалежності з 21 листопада 2013 року. Перші петиції були адресовані до США з проханням втрутитися у ситуацію в Україні і були розміщені на сайті Білого дому[2].

Першим в Україні запровадити інструмент петиції запропонував координатор громадської кампанії «За відповідальну владу» Ігор Курус [3] у законопроекті «Про вотум недовіри посадовим особам», який дозволяє людям через інструмент петиції — збором підписів, вирішувати долю чиновників і можновладців, які перейшли межі законів і суспільної моралі, як механізм реального застосування п'ятої статті Конституції України [4][5]. Законопроект про онлайн-петиції був презентований[6], а пізніше зареєстрований у Верховній Раді[7]. Пізніше цей законопроект було відкликано на користь аналогічного законопроекту, поданого Президентом України і прийнятого у липні 2015 року[8].

На виконання цього закону 28 серпня 2015 року Президент України видав Указ "Про Порядок розгляду електронної петиції, адресованої Президентові України", згідно з яким вже наступного дня на офіційному сайті президента було запущено сервер петицій. Згідно з положенням Петиція розглядається у разі залучення на її підтримку не менш як 25 000 підписів громадян протягом не більше трьох місяців з дня її оприлюднення. Першою петицією, що досягла необхідної кількості голосів, стала петиція від Української асоціації власників зброї, в якій вимагається законодавчо затвердити право громадян України на захист.

10. Метою цієї Концепції є визначення засад та створення умов для досягнення європейських стандартів якості послуг, відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також виконання основних положень Програми економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна влада".

Впровадження електронного урядування передбачає створення якісно нових форм організації діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх взаємодію з громадянами та суб'єктами господарювання шляхом надання доступу до державних інформаційних ресурсів, можливості отримувати електронні адміністративні послуги, звертатися до органів державної влади та органів місцевого самоврядування з використанням Інтернету.

Основними принципами електронного урядування є:

●прозорість і відкритість;

●конфіденційність та інформаційна безпека;

●єдині технічні стандарти і взаємна сумісність;

●орієнтованість на інтереси і потреби споживачів послуг.

З урахуванням переваг технологій електронного урядування

завданнями із забезпечення розвитку електронного урядування в

Україні є:

●забезпечення захисту прав громадян на доступ до державної інформації;

●залучення громадян до участі в управлінні державними справами;

● удосконалення технології державного управління;

●підвищення якості управлінських рішень;

●подолання "інформаційної нерівності", зокрема шляхом створення спеціальних центрів (пунктів) надання інформаційних послуг, центрів обслуговування населення (кол-центрів), веб-порталів надання послуг;

●організація надання послуг громадянам і суб'єктам господарювання в електронному вигляді з використанням Інтернету та інших засобів, насамперед за принципом "єдиного вікна";

●надання громадянам можливості навчатися протягом усього життя;

●деперсоніфікація надання адміністративних послуг з метою зниження рівня корупції в державних органах;

●організація інформаційної взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування на базі електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису;

●забезпечення передачі і довгострокового зберігання електронних документів у державних архівах, музеях, бібліотеках, підтримки їх в актуалізованому стані та надання доступу до них.