Зовнішні умови такі:

• нестабільність державної економічної та соціальної політики;

• негативна суспільна оцінка підприємницької діяльності;

• податковий режим, що не забезпечує стимули розвитку підприємництва;

• нерозвинена інфраструктура підприємництва, тобто система центрів обслуговування підприємництва (інформаційних, консультативних, освітніх, інноваційних);

• неефективна система захисту інтелектуальної власності підприємця на всю його продукцію, у тому числі ідеї.

Створення відповідних умов має велике значення для української економіки, де підприємництво робить перші кроки. Специфічними факторами розвитку підприємництва в Україні є проведення приватизації, створення рівних умов для всіх господарських структур незалежно від форми власності, дебюрократизація процедур регулювання господарської діяльності, створення справжньої культури підприємництва у суспільстві.

У ринковій економіці підприємство, а точніше, організація-фірма, яка володіє підприємством і здійснює на ньому господарську діяльність, функціонує за певних умов.

По-перше, це економічна свобода підприємництва. Вона означає спроможність різних підприємств проводити усвідомлену економічну діяльність відповідно до їх намірів, ініціативи та інтересів, добиватися поставлених перед собою цілей. Економічна свобода ґрунтується на свободі власності, головним чином приватної. Власники засобів виробництва, підприємств можуть вільно укладати угоди-контракти з партнерами, купувати ресурси, наймати працівників, організовувати та керувати процесом виробництва, реалізовувати товари та послуги. Вони самостійно приймають господарські рішення, розробляють програму своєї діяльності, здійснюють контроль за її втіленням у життя. Фірмі належить і продукція, вироблена на власних засобах виробництва. Після реалізації продукції товаровиробники привласнюють частину доходу.

Свобода власності лежить в основі свободи вибору. Власник капіталу вільно вибирає сферу, вид та форму організації господарської діяльності. Наприклад, він сам вирішує, вкладати кошти у вирощування квітів чи випуск зубної пасти. Він також визначає організаційну форму свого підприємства: буде воно одноосібним, колективним чи корпоративним. Він самостійно вибирає постачальників та споживачів своєї продукції і, врешті-решт, самостійно розпоряджається фінансовими результатами - доходами своєї фірми.

Економічна свобода в ринковій економіці не обмежується свободою власника капіталу. Це - і свобода працівника вигідніше продати свою працю чи розпочати власну справу. Це і свобода споживача - власника грошей - купити будь-який товар чи послугу. Зворотним боком економічної свободи є економічна відповідальність. У разі невдачі фірма втрачає свої прибутки, частки ринку, а можливо, і своє майно.

Друга неодмінна умова діяльності підприємства в ринковому середовищі - конкуренція. Конкуренція - це економічне суперництво товаровиробників за частку ринку і прибутку.

Вона регулює ринкові відносини. Так, завдяки конкуренції виробники визначають, яку продукцію і за якими цінами більше купують споживачі. Продукція, що не користується попитом населення, не вироблятиметься, на неї не будуть витрачатися кошти, ресурси, час. Замість цього виробники спрямовуватимуть свої капітали в підприємства тих галузей, продукція яких потрібна людям. Тобто конкуренція є механізмом узгодження господарських дій та рішень всіх учасників (суб’єктів) ринкового процесу.

Підприємство за умов ринку позбувається всіх диктатів, крім одного - диктату споживача. Хоча основною метою діяльності підприємства завжди є прибуток, досягти його за умов ринку можна, лише задовольнивши конкретну потребу конкретного покупця. Як писав видатний англійський вче-ний-економіст Адам Сміт, ринок невидимою рукою спрямовує егоїстичні інтереси виробників на задоволення потреб членів суспільства. Саме ринок остаточно визначає, чи є корисною та необхідною продукція, що виробило дане підприємство.

Підприємство має справу з ринком, який складається з багатьох складових: ринком засобів виробництва, де продаються верстати, обладнання, машини, прилади; ринком праці, на якому власник наймає працівників; ринком товарів і послуг, де реалізується все, що вироблено на підприємствах; фінансовим ринком, де обертаються грошові засоби та акції тощо. Названі ринки, в свою чергу, обслуговуються багатьма ринковими інститутами: товарні та фондові біржі, біржі праці, аукціони, банки. Ці інститути разом утворюють ринкову інфраструктуру, яка також впливає на діяльність підприємств. Наприклад, товарні біржі обмежують випадкові відхилення в цінах на товари, що вироблені різними підприємствами.

Важливою економічною передумовою діяльності підприємства в ринковому середовищі є відносини підприємств з державою. Підприємство сплачує державі податки від прибутку. Держава надає підприємству кредити, податкові пільги, субсидії, різні послуги з інформаційного, матеріально-технічного, соціального обслуговування підприємств. Взяти хоча б підготовку або перепідготовку кадрів для підприємств. Проте в жодному разі держава не втручається у внутрішньогосподарські справи підприємства.

Співвідношення між господарською діяльністю та підприємництвом. Таким чином, підприємство в ринковому середовищі діє за умов економічної свободи та всеохоплюючої конкуренції. За таких ознак господарська діяльність у межах підприємства набуває специфічного характеру. По суті, це новий тип господарської діяльності, органічно властивий ринковій економіці, - підприємництво. Одні вчені вважають підприємництво четвертим самостійним фактором виробництва поряд із традиційними: працею, землею, капіталом. Інші, не заперечуючи видатної ролі підприємництва у виробництві, відводять йому особливе місце. На їхній погляд, це сила, яка поєднує всі фактори процесу виробництва, вдихає життя в сам процес, виступає рушійною силою його розвитку.

Заняття 4. Глава 4 Господарського кодексу України "Господарська комерційна діяльність (підприємництво)” Свобода і принципи підприємницької діяльності Права і відповідальність суб’єктів підприємництва. Хто може здійснювати підприємницьку діяльність в Україні

З 1 січня 2004 року із набуттям чинності Господарського та Цивільного кодексів України втратити чинність закони “Про підприємництво”; “Про підприємства в Україні”.