Список використаних джерел

1. ВернерДевид. Реабилитация детей-инвалидов. - М.: Филантроп, 1995. - 654ñ.

2. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення. - К.: Мінбуд Óêðà¿íè, 2007. - 22 ñ.

3. ЗаконУкраїни «Про внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»: від 31 травня 2005 року № 2602 - IV // Офіційний вісник України. - 2005. - № 25. - С. 28 - 29.

4. Закон України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»: від 16 листопада 2000р. № 2109 - III // Відомості Верховної Ради Óêðà¿íè. - 2004. - ¹ 24. - Ñ. 12 - 25.

5. Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»: від 21 березня 1991 р. № 875 - XII // Звід законів України. - 2000. - ¹2. -Ñ. 131-142.

6. Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні»: від 6 жовтня 2005 року № 2961 - IV//Офіційний вісник України. - 2005. - №49. - С.6.

7. Калмет Х.Ю. Жилая среда для инвалидов. - М.: Стройиздат, 1990.

8. Конвенція про права дитини. - К.: АТ «Видавництво «Столиця», 1998. - 514ñ.

9. Концепція ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів // Права інвалідів Укра¿ни. - К.: Сфера, 2002. - С. 279 - 282.

10. Ляшенко В.І. Роль центрів ранньої соціальної реабілітації у формуванні життєвої компетентності дітей-інвалідів. - Миколаїв.: Держкомплекс, 2006. -46 ñ.

11. Про затвердження Програми забезпечення безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об'єктів житлового та громадського призначення: Постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 року № 863 //Офіційний вісник України. - 2003. - № 23. - Ñ. 368 - 372.

12. Рекомендации по проектированию окружающей средьі, зданий и сооружений с учетом потребностей инвалидов и других маломобильньїх групп населения. -М.:ГПЦПП, 1996.-52 с.

13. Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів / Права інвалідів в Україні. - К.: Сфера, 2002. - 357 с.

14. Указ Президента України «Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями»: від 18 грудня 2007р. № 1228/2007//Соціальний захист. -2008. - ¹ 1. -Ñ. 24-25.

15. Указ Президента України «Першочергові заходи щодо створення сприятливих умов життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями»: від 1 червня 2005р. №900/2005//Державний вісник України. - 2005. - ¹10-11. -Ñ. 12-13.

захворювання, від глибини та характеру відхилень (опорно-рухових, психічних, сенсорних), від індивідуальних проявів цих відхилень формування безбар'єрного середовища, окрім загальних вимог щодо комфортності, санітарних норм, повинно враховувати спеціальні потреби дітей з інвалідністю.

Предметно-просторове оточення житла дитини з обмеженими можливостями здоров'я передбачає два напрямки підготовки до створення безбар'єрного середовища. Це: а) загальні стаціонарні пристосування; б) нестаціонарні індивідуальні пристосування.

а) загальні стаціонарні пристосування це:

• неслизьке покриття підлоги;

• максимальне зниження порогів або повна їх відсутність;

• поручні вздовж стін у всіх основних та допоміжних кімнатах (за необхідності);

• спеціальне облаштування квартири (двері, вікна, розетки, вимикачі тощо (з відповідними ручками, на належній висоті);

• спеціальні засоби зв'язку та комунікації;

• сходи або підйомники для ванни;

• спеціалізовані (відкидні) пристосування для ванни, туалетної

кімнати, пристосування для закріплення туалетного паперу, мила тощо;

- розміщення та належне закріплення унітаза, раковини, столів та стільців.

б) нестаціонарні індивідуальні пристосування:

• індивідуальні (специфічні) пристосування для особистої гігієни, прийому їжі (спеціальні ложки, виделки, ножі, додаткові утримувачі посуду, столики з бортиками тощо);

• спеціальні пристосування для одягання і роздягання, для взуття;

• спеціальні індивідуальні пристосування для виконання санітарно-

гігієнічних процедур;

• індивідуалізовані пристосування для виконання нескладної домашньої роботи, розвитку творчих здібностей дітей;

• додаткові пристосування для підтримання необхідної пози та здійснення руху;

• додаткові пристосування для реабілітаційної, ігрової діяльності та навчання.

Дещо більш специфічними є пристосування для дітей з інвалідністю, які мають сенсорні порушення, і перш за все, це порушення слуху та порушення зору.

Діти з порушенням слуху потребують поповнення інформованості за рахунок діючих рецепторів. Таким дітям допоможуть додаткові засоби світлової

58

15

сигналізації, вібраційні та тактильні сигналізатори, додаткові пристрої до телефонних апаратів, декодери для телепередач тощо. Значна кількість дітей з порушеннями слуху успішно використовують слухові апарати різної модифікації.

Діти з порушеннями зору потребують поповнення необхідної поінформованості за рахунок використання засобів тифлотехніки. До таких дієвих засобів слід віднести пристосування та прилади для можливості орієнтування у просторі - від самих простих паличок до складних звукових та імпульсних сигналізаторів. Для таких дітей доцільно використовувати додаткові вібраційні та звукові датчики, телескопічні пандуси, інші пристосування, що можуть замінити зорові сприймання. Для організації ігрової діяльності дітей та їх навчання використовують спеціальні пристосування у вигляді рельєфних іграшок та головоломок з рельєфним друком, тактильні іграшки, пристосування для письма та читання шрифтом Брайля, індивідуальні засоби корекції зору.

Отже, враховуючи важливість створення безбар'єрного середовища для дітей з інвалідністю, більш детально зупинимося на предметно-просторовому оточенні дитини з інвалідністю у своєму житлі та в населеному пункті.