- •Перелік запитань на залік з предмету “практика європейського суду з прав людини” для студентів 5 курсу заочної форми навчання (2015)
- •2.Які історичні причини прийняття Конвенції
- •3.Скільки було прийнято протоколів до Конвенції?
- •4.Які етапи розвитку конвенційної системи захисту прав людини Ви знаєте?
- •5.Скільки є чинних на сьогодні протоколів до Конвенції?
- •6.Якими принципами визначається співвідношення Конвенції та національних правових систем?
- •7.Які протоколи до Конвенції відкриті для підписання станом на сьогодні?
- •8.Які зміни були внесені до Конвенції з прийняттям Протоколу № 14?
- •9.Які права людини були додані до Конвенції шляхом прийняття протоколів до неї?
- •10.Який статус має Конвенція в Україні?
- •11.Яке значення Преамбули до Конвенції?
- •12.Якою є структура Конвенції?
- •13.Порядок утворення Суду.
- •14.Стадії розгляду справи у Суді
- •15.Компетенція одноособового складу Суду.
- •16.Компетенція комітету Суду.
- •17. Компетенція палати Суду.
- •18.Компетенція Великої палати Суду.
- •19.Чи може громадянин України звертатися до Суду зі скаргою на порушення своїх прав органами іншої держави-члена рє?
- •20.Кому належить право на звернення до Суду?
- •21.Особливості оформлення заяв до Європейського суду з прав людини та ведення переписки з цим Судом.
- •22.Процедура виконання рішень Cуду в Україні.
- •34. Умови прийнятності заяви до розгляду в Суді:
- •45.Зміст поняття «катування» у практиці Суду.
- •48. Які види жорстокого поводження застосовувалися, на думку Суду, до заявників у справах щодо України?
- •58.Право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом з погляду Суду.
- •59.Зміст поняття «суд» у практиці Суду
- •60.Які елементи включає право на суд за ст. 6 Конвенції?
- •61.Вимоги вмотивовувати рішення суду у практиці Суду.
- •62.Принципи, що забезпечують справедливість судового розгляду у цивільному процесі.
- •63.Принципи, що забезпечують справедливість судового розгляду у кримінальному процесі.
- •64.Право на справедливий судовий розгляд у інтерпретації Суду.
- •65.Право на публічний судовий розгляд справи у інтерпретації Суду
- •66.Право на розгляд справи упродовж розумного строку з точки зору Суду.
- •67.Право на виконання остаточного рішення суду.
- •68.Правомірні з погляду Суду обмеження права на суд.
- •69.Чи виправдовує відсутність у держави коштів для виконання остаточного судового рішення його невиконання з точки зору Конвенції?
- •70.Презумпція невинуватості: тлумачення Судом ч.2 ст.6 Конвенції.
- •72.Зміст поняття «цивільні права та обов’язки» у практиці Суду
- •73.Зміст поняття «кримінальне обвинувачення» у практиці Суду
- •74.Принципи, що забезпечують справедливість судового розгляду у цивільному процесі.
21.Особливості оформлення заяв до Європейського суду з прав людини та ведення переписки з цим Судом.
Індивідуальна заява має бути викладена у письмовій формі мовою однієї з держав, які ратифікували Конвенцію. Тобто не зважаючи на те, що судочинство у Європейському суді з прав людини ведеться англійською або французькою мовами, можна викласти свою заяву українською, російською або іншою офіційною мовою держав-учасниць Конвенції та протоколів до неї. Важливо пам’ятати, що заява до Суду може бути викладена лише на офіційному бланку формуляра заяви.
Заповнюючи заяву, потрібно дотримуватися вимог щодо її змісту. Тому перед заповненням варто ознайомитися з офіційною пояснювальною нотаткою для осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини. На англомовній версії сайту Суду також можна знайти Практичну інструкцію щодо подання заяви у відповідності зі ст. 34 Конвенції, яку також потрібно враховувати при підготовці звернення.
Готуючи звернення, потрібно:
- вказати інформацію про сторін.
- стисло викласти факти про порушення.
-зазначити, які саме права та свободи були порушені з посиланням на конкретні статті Конвенції та протоколів .
-стисло викласти інформацію про дотримання умов прийнятності.
-зазначити, чи зверталися Ви з аналогічною скаргою з цього самого питання до інших міжнародних установ.
- вказати докази, які засвідчують викладені Вами факти7. підписати заяву та зазначити дату її підписання.
У будь-якому випадку після звернення до Суду обов’язково надходить відповідь від Секретаріату. У листі міститиметься повідомленням про відкриття справи . Зазначений у листі номер справи потрібно буде вказувати в подальшому в усіх наступних листах до Суду.
22.Процедура виконання рішень Cуду в Україні.
Порядок виконання рішень Суду в Україні визначається Законом України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”.
Виконання рішення Суду може полягати у трьох аспектах: виплаті відшкодування (за умови, що його було присуджено або воно було визначено у рішенні Суду стосовно дружнього врегулювання), вжитті додаткових заходів індивідуального характеру з метою відновлення порушених прав, а також заходів загального характеру, спрямованих на попередження випадків аналогічних порушень у майбутньому.
23. Бюро Національного комітету з прав людини уповноважене здійснювати нагляд за виконанням рішень Суду в Ураїні.
24. Для виконання остаточного рішення Суду законодавство України передбачає строк 3 місяці.
25. Нагляд за виконанням рішень Європейського суду відповідно до частини 2 статті 46 Конвенції здійснює Комітет Міністрів Ради Європи (далі Комітет Міністрів). Слід зазначити, що Комітет Міністрів є виконавчим органом цієї впливової європейської організації і як такий він вирішує низку питань, пов’язаних з діяльністю РЄ – політичні, фінансові, організаційні тощо. Функція забезпечення виконання рішень Європейського суду є окремим напрямком діяльності Комітету Міністрів.
Кожні два місяці (шість разів на рік) Комітет Міністрів проводить засідання з питань виконання державами-учасницями рішень Європейського суду (засідання DH). З моменту набуття чинності судовим рішенням воно вноситься до порядку денного найближчого засідання DH Комітету Міністрів. Питання щодо виконання рішення Європейського суду розглядається періодично з інтервалом, як правило, не більше 6 місяців доти, доки Комітет Міністрів не визнає рішення виконаним і не закриє справу прийняттям відповідного резолюції.
Комітет Міністрів має повноваження приймати, так звані, попередні резолюції, які відображають його позицію з приводжу питань, пов’язаних з ходом виконання рішень (Interim Resolutions).
Попри те, що засідання Комітету Міністрів є закритими, заявник має можливість поінформувати його про хід виконання судового рішення державою, надіславши до нього скаргу, зокрема, у випадку відмови держави сплатити компенсацію або вжити інші заходи індивідуального характеру.
26. Рішення Європейського суду з прав людини підлягають обов'язковому виконанню країнами, які ратифікували Європейську конвенцію. Виконання рішень Європейського суду контролює Комітет Міністрів у Страсбурзі. За результатами вивчення кожного конкретного судового рішення Комітет міністрів приймає резолюцію, в якій вміщує рекомендації для повного виконання державою рішень Євросуду. Так як Комітет Міністрів постійно контролює процес виконання рішень Європейського суду, справа може бути закритим лише після виконання рішення в повному обсязі. Ухилення держави від виконання рішень Європейського суду або їх виконання в неповній мірі загрожує прийняттям політичних заходів по відношенню до держави, аж до виключення з членства в Раді Європи. суди використовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права. З положень цієї статті закону випливає, що національні суди в Україні можуть і повинні використовувати положення рішень Європейського суду при розгляді судових справ певної категорії. Згідно зі ст. 8 закону України про виконання рішень Євросуду, виплата відшкодування повинна бути здійснена протягом трьох місяців з моменту отримання Рішенням остаточного статусу. У разі порушення встановленого терміну на суму відшкодування нараховується пеня. Так як державна виконавча служба надсилає документи про виконавче провадження для виконання в Державне казначейство України, казначейством списуються відповідні суми з певною статті Державного бюджету Україну. Крім заходів, спрямованих на відшкодування шкоди заявнику, дії органу, відповідального в Україні за виконання рішень Європейського суду, повинні бути спрямовані на усунення системних проблем і причин, які спричинили порушення Європейської конвенції.
27. Якщо Комітет Міністрів вважає, що Висока Договірна Сторона відмовляється виконувати остаточне рішення у справі, в якій вона є стороною, він може, після формального повідомлення цієї Сторони і шляхом ухвалення рішення більшістю у дві третини голосів представників, які мають право засідати в Комітеті, звернутися до Суду з питанням про додержання цією Стороною свого зобов'язання згідно з пунктом 1(Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.). Якщо Суд встановлює порушення пункту 1(Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.), він передає справу Комітетові Міністрів з метою визначення заходів, яких необхідно вжити. Якщо Суд не встановлює порушення пункту 1, він передає справу Комітетові Міністрів, який приймає рішення про закриття розгляду справи. За загальним правилом держава, якої стосується рішення, має три місяці, щоб вжити заходів щодо його виконання. Після сплину цього строку Комітет міністрів може призначити пеню за невиконання рішень.
28. Що таке «пілотна справа»?
За останні декілька років Суд розробив нову процедуру роботи з заявами, пов’язану з величезним напливом заяв щодо подібних питань, так званих «системних проблем» - тобто, тих, що випливають із невідповідності національного законодавства положенням Конвенції.
Згідно нової процедури, Суд розглядає одну чи декілька аналогічних заяв відкладаючи розгляд інших подібних справ. Виносячи рішення щодо «пілотної справи», Суд закликає державу- відповідача привести національне законодавство у відповідність із Конвенцією і з цією метою визначає загальні заходи, яких слід вжити. Після цього Суд перейде до розгляду інших подібних справ.
1.Виявлення значної кількості заяв, що базуються на одній підставі;
2. Вибір однієї чи декількох заяв в якості пріоритетних для розгляду;
3. Розгляд даної справи;
4. Прийняття рішення, що виходить за рамки конкретної справи з метою охоплення всіх подібних справ, що ґрунтується на одній проблемі.
29. Особливості пілотного рішення полягають у :
1. Встановленні наявності факту порушення Конвенції в конкретній справі;
2. Виявленні дисфункції в національному законодавстві;
3. Наданні уряду чітких вказівок по усуненню такої дисфункції;
4. Забезпеченні створення національних засобів захисту прав, які б дали можливість розглядати подібні справи.
30. Юрисдикція Суду за колом суб’єктів полягає в тому. Що заявником може бути кожна особа, група осіб, неурядова організація, якщо вони вважають себе потерпілими. Заявником може бути навіть недієздатна особа. Неурядова організація може не мати статусу юридичної особи (спілка, гром.об., реліг. організ.). Критерій - має бути незалежна від держави. Заявників об’єднує те, що вони мають вважати себе потерпілими і доводити це.
31. Територіальна юрисдикція Суду полягає в тому, що розглядаються заяви, щодо порушень конвенційних прав, які сталися на території держав-учасниць Конвенції. Щодо спірних територій, то тут застосовується принцип екс-територіальності, тобто відповідальною за порушення прав людини на таких територіях визнається держава, яка встановила на цій території вирішальний контроль.
32. Предметна юрисдикція Суду полягає в тому, що Європейський Суд може розглядати лише порушення Конвеції та Протоколів.
33.Часова юрисдикція Суду полягає в тому, що поширюється на порушення конвенційних прав, які трапилися після набуття чинності Конвенцією для певної держави. Для України після 11.09. 1977 р.. Винятком з цього правила є триваючі порушення. Події почалися до набуття чинності Конвенції, а завершилися після набуття чинності Конвеції.( Прикладом застосування такої юрисдикції Суду щодо України слугує рішення Суду у справі «Совтрансавтохолдинг проти України» від 25.07.2002р.)
