48. Які види жорстокого поводження застосовувалися, на думку Суду, до заявників у справах щодо України?

Станом на сьогоднішній день Європейський суд розглянув близько тридцяти “українських” справ, які стосувалися порушення статті 3 Конвенції . Перші рішення проти України були прийняті у 2003 році, коли суд встановив порушення заборони катувань, інших видів нелюдського й такого, що принижує гідність, поводження (покарання) одразу у шести справах – Алієва , Данкевича , Кузнєцова , Назаренка , Полторацького та Хохлича .

Усі справи стосувалися порушення прав осіб, засуджених до смертної кари, яким вищу міру покарання було замінено на довічне ув’язнення в силу міжнародних зобов’язань України та відповідно до Закону України від 22 лютого 2000 року . Заявники скаржилися на нелюдські умови тримання їх у, так званому, “коридорі смерті”. Враховуючи схожість скарг, Суд прийняв рішення, що провадження по ним має відбуватися одночасно. Суд визнав Україну винною у порушенні статті 3 Конвенції, підтвердивши раніше проголошений принцип гуманного ставлення щодо осіб, засуджених до смертної кари, осіб, засуджених до довічного ув’язнення, та осіб, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі.

У своїх скаргах заявники вказували на застосування щодо них насильства під час перебування у місцях позбавлення волі, відсутність проведення ефективного розслідування по скаргах на застосування “поганого” поводження з боку адміністрації, нестерпні умови перебування у пенітенціарних закладах, порушення їхніх фундаментальних прав тощо. У справі “Мельник проти України”  Суд визнав Україну винною також у порушенні позитивних обов’язків щодо надання належної медичної допомоги заявникові, зокрема, у попереджені, діагностуванні та лікуванні туберкульозу.

58.Право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом з погляду Суду.

           Неупередженість суду визначається Європейським судом відповідно до тесту, про який йдеться в справі Saraiva de Carvalho v. Portugal: "наявність неупередженості в цілях параграфу 1 ст. 6 має бути визначена відповідно до суб'єктивного тесту, який ґрунтується на основі персонального переконання окремого судді в даній справі, а також відповідно до об'єктивного тесту, яким перевіряється, чи має суддя достатні гарантії для виключення будь-яких законних сумнівів в цьому питанні" .

          Крім того, Суд надав в декількох рішеннях своє бачення незалежного суду в сенсі статті 6 Конвенції. З точки зору Суду, у визначенні, чи може орган вважатися "незалежним" - особливо від виконавчої влади та від сторін в справі . Суд має розглянути засіб призначення на посаду членів та тривалість їх перебування на посаді , існування гарантій проти тиску ззовні  та питання, чи орган справляє враження незалежності . Незалежність суду не викликає жодних труднощів.

         Страсбурзька судова практика знає значно більше прикладів стосовно неупередженості можливу 

          З суб’єктивної точки зору слід перевірити особисті відносини між суддею та даною стороною у судовому процесі. В принципі передбачається особиста неупередженість судді до моменту доведення протилежного. Той факт, що суддя проявляє недоброзичливість чи навіть ворожість по відношенню до однієї з сторін, не може залежати виключно від суб’єктивного сприйняття. Недовіра до судді повинна бути обгрунтована більш об’єктивно.

         З об’єктивної точки зору перевіряють, чи не здається суддя по відношенню до однієї з сторін необ’єктивним з інших причин, які не є такими, що безпосередньо випливають від особи. Тут слід звернути увагу в першу чергу на функції та організацію кожна дія під час проведення попереднього розслідування викликає сумніви в неупередженості судді, все залежить від об’ємів.