- •2.Які історичні причини прийняття Конвенції
- •3.Скільки було прийнято протоколів до Конвенції?
- •4.Які етапи розвитку конвенційної системи захисту прав людини Ви знаєте?
- •5.Скільки є чинних на сьогодні протоколів до Конвенції?
- •6.Якими принципами визначається співвідношення Конвенції та національних правових систем?
- •7.Які протоколи до Конвенції відкриті для підписання станом на сьогодні?
- •8.Які зміни були внесені до Конвенції з прийняттям Протоколу № 14?
- •9.Які права людини були додані до Конвенції шляхом прийняття протоколів до неї?
- •10.Який статус має Конвенція в Україні?
- •11.Яке значення Преамбули до Конвенції?
- •12.Якою є структура Конвенції?
- •13.Порядок утворення Суду.
- •14.Стадії розгляду справи у Суді
- •15.Компетенція одноособового складу Суду.
- •16.Компетенція комітету Суду.
- •17. Компетенція палати Суду.
- •18.Компетенція Великої палати Суду.
- •19.Чи може громадянин України звертатися до Суду зі скаргою на порушення своїх прав органами іншої держави-члена рє?
- •20.Кому належить право на звернення до Суду?
- •21.Особливості оформлення заяв до Європейського суду з прав людини та ведення переписки з цим Судом.
- •22.Процедура виконання рішень Cуду в Україні.
- •23.Який національний орган уповноважений здійснювати нагляд за виконанням рішень Суду в Україні?
- •24.Який строк передбачає законодавство України для виконання остаточного рішення Суду?
- •25.Роль Комітету Міністрів Ради Європи у контролі за виконанням рішень Суду.
- •26.Хто здійснює міжнародний контроль за виконанням державами-членами рє рішень Суду і в яких формах?
- •27.Які санкції можуть бути застосовані до держави у разі невиконання нею рішень Європейського суду з прав людини?
- •28.Процедура ухвалення пілотного рішення Судом.
- •29.В чому полягають особливості пілотного рішення Суду?
- •30.Юрисдикція Суду за колом суб’єктів.
- •31.Територіальна юрисдикція Суду.
- •32.Предметна юрисдикція Суду.
- •33.Часова юрисдикція Суду
- •34.Умови прийнятності заяви до розгляду в Суді.
- •35.Виникнення життя людини з точки зору ст. 2 Конвенції.
- •36.Які критерії правомірності застосування летальної сили Ви знаєте?
- •38.Чи є право людини на життя абсолютним з позицій Конвенції? Поясніть відповідь.
- •39.Які позитивні, негативні та процесуальні обов’язки держави випливають зі ст. 2 Конвенції?
- •40.Чи захищає ст. 2 Конвенції право людини на припинення свого життя (зокрема, на евтаназію)?
- •41.Чи є заборона катування абсолютною відповідно до Конвенції та практики Суду? Поясніть відповідь.
- •42.Принцип «мінімального рівня жорстокості».
- •43.Зміст поняття «нелюдське поводження чи покарання» у практиці Суду.
- •44. Зміст поняття нелюдське поводження чи катування в практиці суду
- •45.Зміст поняття «катування» у практиці Суду.
- •46.Чим відрізняється катування від інших форм жорстокого поводження, що забороняються Конвенцією?
- •48. Які види жорстокого поводження застосовувалися, на думку Суду, до заявників у справах щодо України?
- •51.Гарантії прав особи на свободу та на особисту недоторканність.
- •52.Чи охоплює поняття свободи у розумінні ст. 5 Конвенції також і духовну (моральну) свободу? Відповідь обґрунтуйте.
- •53.Чи можна застосовувати поширювальне тлумачення до переліку обставин, встановленого у ч. 1 ст. 5 Конвенції?
- •54.Обов’язки держави, що кореспондують праву на свободу та особисту недоторканність.
- •55.Який зміст Суд вкладає у поняття «негайно», застосоване у ч. 3 ст. 5 Конвенції?
- •56.Вимоги до правомірного позбавлення особи свободи у практиці Суду.
- •57.З урахуванням яких обставин повинна оцінюватись, з точки зору Суду, «розумність» тривалості тримання під вартою до передання її до суду?
- •58.Право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом з погляду Суду.
- •59.Зміст поняття «суд» у практиці Суду
- •60.Які елементи включає право на суд за ст. 6 Конвенції?
- •61.Вимоги вмотивовувати рішення суду у практиці Суду.
- •62.Принципи, що забезпечують справедливість судового розгляду у цивільному процесі.
- •63.Принципи, що забезпечують справедливість судового розгляду у кримінальному процесі.
- •64.Право на справедливий судовий розгляд у інтерпретації Суду.
- •65.Право на публічний судовий розгляд справи у інтерпретації Суду
- •66.Право на розгляд справи упродовж розумного строку з точки зору Суду.
- •67.Право на виконання остаточного рішення суду.
- •68.Правомірні з погляду Суду обмеження права на суд.
- •69.Чи виправдовує відсутність у держави коштів для виконання остаточного судового рішення його невиконання з точки зору Конвенції?
- •70.Презумпція невинуватості: тлумачення Судом ч.2 ст.6 Конвенції.
- •71.Права обвинуваченого у практиці Суду як гарантії права на суд.
- •72.Зміст поняття «цивільні права та обов’язки» у практиці Суду
- •73.Зміст поняття «кримінальне обвинувачення» у практиці Суду
- •74.Принципи, що забезпечують справедливість судового розгляду у цивільному процесі.
40.Чи захищає ст. 2 Конвенції право людини на припинення свого життя (зокрема, на евтаназію)?
ЄСПЛ у своїй прецедентній практиці фактично визнав право людини на пасивну евтаназію. Зокрема, як зазначає при активній формі евтаназії дії медичного працівника кваліфікуються prima facia як порушення ст. 2 Конвенції, а у випадку припинення лікування на прохання пацієнта (пасивна форма евтаназії) Європейська Комісія встановила, що такі дії ст. 2 Конвенції не заборонені... проте не можна тлумачити ст. 2 Конвенції як таку, що дає людям право на смерть. Виходячи з цього, вважаємо, що кожна людина має право розпоряджатися своїм життям, надавши відповідні вказівки на випадок невиліковної хвороби. У такому випадку йдеться не про прохання припинити життя людини, а про відмову від надання медичної допомоги за умови, що така відмова може призвести до настання смерті. Що стосується активної евтаназії, то більшість науковців виступає проти її легалізації. Такого ж підходу дотримується і ЄСПЛ. Зокрема, у справі Претті проти Сполученого Королівства заявниця, повністю паралізована, важко хвора жінка стверджувала, що англійська влада, відмовивши їй в евтаназії, порушила її право на життя. ЄСПЛ відмовився тлумачити «право на життя» у протилежному значенні і прийшов до висновку, що порушення ст. 2 Конвенції не було. Отже, ЄСПЛ прийшов до висновку, що ст. 2 Конвенції не може тлумачитися настільки поширювально, щоб включати у право на життя діаметрально протилежне право на смерть.
41.Чи є заборона катування абсолютною відповідно до Конвенції та практики Суду? Поясніть відповідь.
Це право є абсолютним: ніякі обставини не можуть виправдати застосування катувань. Стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює безумовну заборону "катувань, нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження й покарання",- або "поганого поводження" , як узагальнено його визначає Європейський суд з прав людини. На відміну від більшості норм у сфері захисту прав людини, ця заборона не знає відступів ні за яких обставин, і порушення її не може бути виправданим .
42.Принцип «мінімального рівня жорстокості».
Зміст поняття «таке, що принижує гідність, що в розумінні ст. 3 Конвенції таке поводження має досягти мінімального рівня жорстокості. Під час обговорення питання, чи можна в тому або іншому випадку говорити про порушення ст. 3, Суд використовує базове поняття «мінімальний рівень жорстокості» (minimal level of severity) заподіюваних страждань. Оцінка цього мінімального рівня за своєю сутністю відносна; вона залежить від усіх обставин справи, таких як характер і контекст такого поводження, спосіб дій і методи, в яких проявляється таке поводження, його тривалість, вплив на фізичний або психічний стан, і в деяких випадках – від статі, віку і стану здоров’я жертви такого поводження. Практично неможливо дати усталену класифікацію обставинам, які Суд бере до уваги, коли оцінює, чи досягло поводження необхідного «мінімального рівня жорстокості». У даному випадку враховується характер поводження або покарання, якими методами та яким чином воно здійснюється, його тривалість та наслідки, і в деяких випадках – стать, вік особи, яка зазнає такого поводження. На оцінку Суду впливає велика кількість факторів. Якщо раніше Суд надавав більше значення наслідкам, які мало таке поводження, то в останні роки можна спостерігати тенденцію до «більш жорстокого підходу до оцінки попрання фундаментальних цінностей демократичного суспільства».
