35.Виникнення життя людини з точки зору ст. 2 Конвенції.

 Проголошуючи захист права на життя, Конвенція, тим не менше, не визначає його початковий та кінцевий моменти, а лише зазначає, що Право кожного на життя охороняється законом.

 

36.Які критерії правомірності застосування летальної сили Ви знаєте?

Позбавлення життя не розглядається як таке,  що вчинене на  порушення  статті 2 Конвенції,  якщо воно є наслідком виключно необхідного  застосування сили:

     a) для захисту будь-якої особи від незаконного насильства;

     b) для  здійснення законного арешту або для запобігання втечі  особи, яку законно тримають під вартою;

     c) при  вчиненні  правомірних  дій для придушення заворушення  або повстання.".

 

37.Чи захищає Конвенція право на життя ненародженої дитини? Відповідь поясність.

 Європейська комісія з прав людини в рішенні по справі Н. проти Норвегії від 19 травня 1992 р. визначила, що «обмеження, передбачені як другим реченням п. 1, так і п. 2 ст. 2 за своєю природою належать лише до особи, яка вже народилася і не можуть застосовуватися щодо дитини, яка повинна народитися» .  Комісія дійшла висновку про те, що визнання безумовного права утробного плоду на життя суперечило б змісту та цілям Конвенції. Однак Комісія визнала, що держава може встановлювати певні обмеження при здійсненні права на аборт, не порушуючи при цьому вміщеного у статті 8 права вагітної жінки на приватне життя (Брюггеманн і Шойтен). У цій справі Комісія навмисно залишила відкритим питання про права утробного плоду.

38.Чи є право людини на життя абсолютним з позицій Конвенції? Поясніть відповідь.

Більшість прав і свобод, передбачених Конвенцією та протоколами до неї, не є абсолютними. Це, зокрема, стосується права на життя (стаття 2), так як право на життя підлягає обмеженням з метою захисту будь-якої особи від незаконного насильства, здійснення законного арешту, запобігання втечі особи, яку законно тримають під вартою, при вчиненні правомірних дій для придушення заворушення або повстання .

39.Які позитивні, негативні та процесуальні обов’язки держави випливають зі ст. 2 Конвенції?

Щодо негативних та позитивних обов'язків, що закріплені в Конвенції, то слід зауважити, що в статті 1 Конвенції закріплено, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права та свободи, визначені Конвенцією. Негативний обов'язок держави - це обов'язок держави утримуватися від втручання з метою поваги до прав людини, наприклад, держава повинна утримуватися від тортур (ст.3) те не повинна обмежувати свободу вираження думки (Ст10). Такі обов'язки характерні щодо цивільних та політичних прав.

Позитивний обов'язок - це такий обов'язок, коли держава повинна діяти таким чином, щоб захистити права людини. Позитивні обов'язки в основному пов'язані з економічними, соціальними та культурними правами та, як правило, містять в собі фінансові положення. Не дивлячись на це, позитивні зобов'язання можуть бути установлені відносно цивільних та політичних прав. Щодо позитивних обов'язків, то слід звернути увагу на ст. 2, ст.3, ст.6 та ст.3 Протоколу 1.

Рішення Європейського суду з прав людини у більшості європейських держав є актами прямої дії, тому в цих державах рішення Європейського суду доводяться до відома судів та відповідних органів, дії яких призвели до порушення, і такі заходи є достатніми для запобігання подальшим порушенням подібного характеру. Також рішення Європейського суду публікуються в офіційних вісниках.  Той факт, що національні правові системи майже всіх європейських держав визнали пряму дію прецедентів Європейського суду, є унікальним явищем, яке не має аналогу в сучасному міжнародному праві.Процесуальний обовязок-безумовне виконання рішення ЄСПЛ.