- •Тема 4. Загальна характеристика способів забезпечення виконання зобов’язань та їх класифікація
- •Поняття способів забезпечення виконання зобов’язань та їх загальна характеристика
- •4.2. Класифікація способів забезпечення виконання зобов’язань
- •I. За галузевою підпорядкованістю поділяються на:
- •II. Залежно від характеру забезпечення інтересів кредитора можна розрізняти:
- •4.3. Характеристика окремих способів забезпечення зобов’язань
- •4.3.1. Порука, як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •Ознаки поруки:
- •Права та обов’язки поручител, боржника та кредитора
- •Підстави для припинення поруки
- •4.3.2. Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •Ознаки гарантії:
- •Права та обов’язки сторін договору гарантії
- •Відповідальність гаранта
- •Підстави для припинення гарантії
- •Види гарантій
- •Порівняльна характеристика поруки та гарантії як способів забезпечення виконання зобов’язань
- •4.3.3. Завдаток як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •4.3.4. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •Ознаки застави:
- •Дії щодо предмета застави:
- •Закон як підстава для виникнення застави
- •Договір як підстава для виникнення застави
- •Ознаки договору застави:
- •Зміст договору застави
- •Права та обов’язки заставодавця та заставоутримувача
- •Процедура звернення стягнення та реалізація предмета застави
- •Підстави для припинення права застави
- •4.3.5. Притримання, як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •Ознаки притримання:
- •Право та обов’язки сторін, що виникають з притримання
- •Підстави для припинення права на притримання
4.3.3. Завдаток як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
Правовий статус завдатку як способу забезпечення виконання зобов’язання регламентується параграфом 5 гл. 49 ЦК.
Відповідно до ст. ч.1 ст. 570 ЦК завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Ознаки завдатку:
завдатком можуть забезпечуватися тільки зобов'язання, що виникають з договорів;
завдатком може бути забезпечене тільки виконання грошового зобов'язання;
в ролі завдатку можуть виступати як грошові засоби, так і рухоме майно;
нерухоме майно виступати в ролі завдатку не може;
угода про завдаток укладається у письмовій формі;
порушення письмової форми укладання угоди про завдаток передбачає визнання цієї угоди нікчемною. У тому разі, якщо відповідна грошова сума передається без фіксації цієї угоди письмово, то вона вважається авансом, який виконує лише доказову та платіжну функцію і ніяким чином не забезпечує виконання зобов’язання. Відсутність забезпечувальної функції авансу пояснюється тим, що сторона, яка його видала, має право вимагати повернення авансу у всіх випадках невиконання договору, а сторона, яка отримала аванс, ні за яких умов не може бути зобов'язана до його повернення у більшому розмірі. Отже, щоб сплачена сума вважалася завдатком і виконувала забезпечувальну функцію, це треба прямо зазначати у письмові формі;
угода про завдаток вважається укладеною лише після фактичної передачі предмета завдатку контрагенту;
якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.
якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором;
у разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.
виконує ряд функцій:
платіжна функція полягає в тому, що завдаток видається в рахунок належних платежів і являє собою часткове виконання зобов’язання боржником. Наприклад, якщо покупець під час купівлі трактора вартістю 500 000 грн передав продавцю 125 000 грн завдатку, то йому належить доплатити в майбутньому ще 375 000 грн;
доказова функція полягає в тому, що підтверджує факт укладення договору (факт виникнення договірного зобов'язання), адже завдаток передається боржником кредитору після підписання відповідної угоди;
забезпечувальна функція полягає в тому, що безпосередньо гарантує виконання сторонами взятих на себе зобов’язань. Якщо сторона, яка передає завдаток, ухиляється від виконання договору, вона втрачає завдаток, а в разі порушення зобов'язання стороною, яка отримала завдаток, остання зобов'язана повернути його другій стороні в подвійному розмірі;