- •Тема 4. Загальна характеристика способів забезпечення виконання зобов’язань та їх класифікація
- •Поняття способів забезпечення виконання зобов’язань та їх загальна характеристика
- •4.2. Класифікація способів забезпечення виконання зобов’язань
- •I. За галузевою підпорядкованістю поділяються на:
- •II. Залежно від характеру забезпечення інтересів кредитора можна розрізняти:
- •4.3. Характеристика окремих способів забезпечення зобов’язань
- •4.3.1. Порука, як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •Ознаки поруки:
- •Права та обов’язки поручител, боржника та кредитора
- •Підстави для припинення поруки
- •4.3.2. Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •Ознаки гарантії:
- •Права та обов’язки сторін договору гарантії
- •Відповідальність гаранта
- •Підстави для припинення гарантії
- •Види гарантій
- •Порівняльна характеристика поруки та гарантії як способів забезпечення виконання зобов’язань
- •4.3.3. Завдаток як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •4.3.4. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •Ознаки застави:
- •Дії щодо предмета застави:
- •Закон як підстава для виникнення застави
- •Договір як підстава для виникнення застави
- •Ознаки договору застави:
- •Зміст договору застави
- •Права та обов’язки заставодавця та заставоутримувача
- •Процедура звернення стягнення та реалізація предмета застави
- •Підстави для припинення права застави
- •4.3.5. Притримання, як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •Ознаки притримання:
- •Право та обов’язки сторін, що виникають з притримання
- •Підстави для припинення права на притримання
Права та обов’язки поручител, боржника та кредитора
Обов’язки поручителя
Поручитель зобов’язаний у разі одержання вимоги кредитора перед тим, як її задовольнити, повідомити про це боржника, а у разі подання позову до нього – подати клопотання про залучення боржника до участі у справі (ч.1. ст. 555 ЦК).
Поручитель має право:
висунути проти вимог кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника;
висунути заперечення проти вимог кредитора також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг (ч. 2 ст. 555 ЦК) Тобто поручитель має право самостійно оцінювати обґрунтованість вимог кредитора і приймати відповідне рішення;
на оплату послуг, наданих ним боржникові (ст. 558 ЦК). Для того, щоб це право було реалізовано, поручитель та боржник повинні включити умову про оплату у договір поруки. Тобто обов’язок боржника оплатити послуги поручителя виникає не автоматично, а лише в разі фіксації цієї умови в договорі поруки;
у разі виконання ним зобов'язання, забезпеченого порукою, у зв'язку з ненаправленням йому боржником повідомлення про виконання ним свого обов'язку стягнути з кредитора безпідставно одержане або пред'явити зворотну вимогу до боржника (ч. 2 ст. 559 ЦК);
після виконання зобов'язання, забезпеченого порукою, вимагати від кредитора документи, які підтверджують цей обов'язок боржника;
До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.
Обов’язки боржника
Боржник, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, повинен негайно повідомити про це поручителя. Це необхідно для того, щоб не відбулося подвійне виконання зобов'язання і, як наслідок, безпідставне збагачення кредитора (ч. 1 ст. 557 ЦК).
Права боржника
Боржник має право, якщо поручитель, не повідомивши його про вимогу кредитора, сам її виконає, висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.
Обов’язок кредитора.
Після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.
Права кредитора:
у разі не виконання основного зобов’язання надіслати поручителю вимогу щодо виконання цього зобов’язання;
вимагати від Поручителя виконання зобов’язання у тому ж обсязі, що і від боржника, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки
Підстави для припинення поруки
Підстави для припинення поруки передбачені в ст. 559 ЦК, згідно з якою порука припиняється:
з припиненням забезпеченого нею зобов'язання;
у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності;
якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор підмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем;
у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника;
після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.
Якщо строк дії договору поруки не встановлений у договорі, законодавство передбачає два правила залежно від того, визначеним чи невизначеним є строк дії основного зобов'язання:
строк дії основного зобов'язання визначений – порука припиняється, коли кредитор протягом 6 міс. від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя;
строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги – порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
