1. Назва документа.

2. Прізвище, ім’я, по батькові особи, яка складає резюме.

3. Мета складання резюме.

4. Професійний досвід (яку посаду обіймає зараз, попередні посади, зазначення стажу роботи).

5. Освіта.

6. Знання мов.

7. Інша інформація на вимогу роботодавця.

8. Домашня адреса, контактний телефон.

Може бути й інший варіант розміщення реквізитів: спочатку називається посада, яку ви обіймаєте зараз, потім у зворотному хронологічному порядку перераховуються посади, які ви обіймали до цього, а в кінці зазначається освіта.

Основна вимога до резюме – вичерпність потрібних відомостей і лаконізм викладу.

При складанні резюме слід дотримуватись таких правил:

1. Формулюйте свою мету зрозуміло, чітко, дохідливо.

2. Намагайтеся вжити якомога більше фахових слів, що відповідають посаді, яку ви хочете обійняти. Під час комп’ютерного вивчення резюме дієслова не читаються, а враховуються іменники, що є назвами посад та професійні терміни.

3. Для кожного конкретного конкурсу складайте окреме резюме.

4. Намагайтеся не вживати такі слова, як я, ми. Замість них уживайте на початку речення активні дієслова: організував, створив, керував, обізнаний з.

5. Не надсилайте своєї фотокартки, якщо цього спеціально не передбачено.

6. Якщо ви обіймаєте не надто високу посаду, то під час складання резюме краще зосередитися на великому досвіді роботи й набутих навичках.

Цей документ надсилається до установи, яка оголосила вакансії. Після ознайомлення дирекції із документом претенденти запрошуються на співбесіду.

2. Довідково-інформаційні документи.

Серед щоденної документації підприємств, організацій та установ, що висвітлює різні аспекти їхньої діяльності, найбільше довідково-інформаційних документів. Вони містять інформацію про фактичний стан справ в організації чи установі, є підставою для прийняття розпорядчих документів, а також мають допоміжний характер при організації документообігу. До основних документів цієї групи належать довідки, службові записки, звіти, повідомлення, оголошення та запрошення, протоколи, усі види ділової кореспонденції.

Довідка – це документ інформаційного характеру, що підтверджує факти з життя й діяльності громадян і різні обставини діяльності установ, організацій, підприємств. Довідки можуть бути особисті й службові.

Особисті довідки підтверджують той чи той біографічний або юридичний факт конкретної особи. Довідки службового характеру складають на запит або за вказівкою вищої організації чи службової особи.

Довідки укладають на бланках організації чи підприємства, до яких вносять індивідуальні конкретні відомості.

Довідки, що відображають основну (виробничу) діяльність організації, можуть бути зовнішніми та внутрішніми. Зовнішні довідки укладають для подання до іншої організації, підписуються, крім укладача, ще й керівником організації чи установи та завіряються печаткою. Внутрішні – укладають для подання керівництву організації або на розгляд до колегіального органу. Вони підписуються лише укладачем і не потребують печатки.

Реквізити довідки:

1. Назва міністерства, якому підпорядкована організація, установа (для державних).

2. Назва організації, що видає довідку, та її дані (адреса, телефон, факс).

3. Дата видачі й номер довідки.

4. Прізвище, ім’я, по батькові особи, якій видається довідка.

5. Текст довідки.

6. Призначення довідки (куди подається).

7. Підписи службових осіб, печатка.

Запрошення – це документ, який адресується конкретній особі й містить пропозиції взяти участь у події або заході.

Реквізити запрошення: