Контрольна робота з фармацевтичної хімії

Варіант №9

ЗМІСТ

Задачі 25

Література 26

9. Які зміни зовнішнього вигляду і хімічного складу можуть відбутися при недотриманні умов і термінів зберігання лікарських засобів: резорцину, анестезину, міді сульфату; де це можливо, наведіть відповідні рівняння реакцій.

Відповідь

Для резорцину при зберігання характерним є те, що під дією світла відбувається фотохімічне окислення речовини. Тому при тривалому зберіганні та недотриманні умов резорцин набуває червоного кольору та досить сильного різкого запаху.

Анестезин також під вливом світла здатний ло фотохімічного окислення, а також поступового гідролізу складноефірної групи, хоча сполука є більш стійкою у порівнянні з резорцином.

Міді сульфат пентагідрат при неналеному зберіганні поступово звітрюєтся – втрачає кристалізаційну воду і втрачає характерний синій (блакитний) колір:

CuSO₄∙5H₂O → CuSO₄ + 5H₂O

блакитний безбарвний

При надлишку вологи можливий гідроліз міді сульфату та утворення нерозчинного гідроксокарбонату зеленуватого кольору:

2CuSO₄∙5H₂O + СO₂ + H₂O = Cu₂(OH)₂CO₃ + H₂SO₄

43. Навести методику індентифікації натрію згідно Державної фармакопеї України. Написати відповідні рівняння реакції.

Відповідь

Для ідентифікації іонів натрію ДФУ приводить дві методики:

а) 0,1 г випробуваної субстанції розчиняють у 2 мл води. До одержаного розчину або до 2 мл розчину, визначеного в окремій статті, додають 2 мл розчину 150 г/л калію карбонату і нагрівають до кипіння; осад не утворюється. До розчину додають 4 мл розчину калію піроантимонату і нагрівають до кипіння, потім охолоджують у льодяній воді і, якщо необхідно, потирають внутрішні стінки пробірки скляною паличкою; утворюється густий осад білого кольору.

При дії калію гексагідроксостибату (V) K[Sb(OH)₆] концентровані розчини солей натрію утворюють білий кристалічний осад:

Na⁺ + [Sb(OH)₆]^– → Na[Sb(OH)₆]↓

б) наважку випробуваної субстанції, еквівалентну близько 2 мг натрій-іона (Na⁺), розчиняють у 0,5 мл води. До держаного розчину або до 0,5 мл розчину, зазначеного в окремій статті, додають 1,5 мл метоксифенілоцтової кислоти реактиву, охолоджують у льодяній воді протягом 30 хв; утворюється об’ємний білий кристалічний осад. Суміш поміщають у воду при температурі 20 °С і перемішують протягом 5 хв; осад не зникає. До суміші додають 1 мл розчину аміаку розведеного; осад цілком розчиняється. До отриманого розчину додають 1 мл розчину карбонату амонію; осад не утворюється.

Іони натрію з 2-метокси-2-фенілоцтовою кислотою у водно-етанольних розчинах утворюють об’ємний білий кристалічний осад:

Na⁺ + 2C₆H₅СН(OCH₃)COOН →

→ C₆H₅СН(OCH₃)COOН∙C₆H₅СН(OCH₃)COONa↓ + H⁺

Також ДФУ приводить методику ідентифікації іонів натрію за допомогою зміни кольору полум’я:

с) сіль натрію, змочена кислотою хлористоводневою і внесенав безбарвне полум’я, забарвлює його у жовтий колір.

58. Виявлення домішки миш’яку (метод А) у лікарських домішках відповідно до вимог Державної фармакопеї України. Наведіть методику та поясніть умови проведення дослідження, наведіть відповідні рівняння реакції.

Відповідь

Згідно ДФУ метод А для визначення Арсену такий:

Прилад (див. Рис.) складається з конічної колби місткістю 100 мл, закритої скляною притертою пробкою, крізь яку проходить скляна трубка за­вдовжки близько 200 мм із внутрішнім діаметром 5 мм. Нижня частина трубки витягнута до внутрішнього діаметра 1.0 мм; на відстані 15 мм від кінчика трубки розташований бічний отвір діаметром від 2 мм до 3 мм. Трубка поміщена таким чином, щоб бічний отвір знаходився мінімум на 3 мм нижче нижньої поверхні пробки. Верхній кінець трубки повинен мати цілком плоску притерту поверхню, розташовану під прямим кутом до осі трубки. Друга скляна трубка завдовжки 30 мм з таким самим внутрішнім діаметром і такою самою плоскою притертою поверхнею поміщається зверху першої трубки і щільно прикріплюється до неї двома пружинами.

Нижню трубку нещільно заповнюють 50-60 мг свинцево-ацетатної вати Р або поміщають невеликий ватний тампон і скручену трубочкою смужку свинцево-ацетатного паперу Р масою 50-60 мг. Між плоскими поверхнями трубок поміщають шматочок ртутно-бромідного паперу Р такого розміру, щоб закрити отвір трубки (15 х 15) мм.

Зазначену кількість випробовуваної речовини поміщають у конічну колбу і розчиняють у 25 мл води або зазначений об'єм випробовуваного розчину помішають у конічну колбу, доводять об'єм розчину водою до 25 мл. Додають 15 мл кислоти хлористоводневої, 0.1 мл розчину олова(ІІ) хлориду , 5 мл розчину калію йодиду, залишають на 15 хв і потім додають 5 г цинку активованого. Негайно сполучають дві частини приладу, колбу поміщають у водяну баню, температура якої підтримується такою, щоб забезпечити рівномірне виділення газу.

Паралельно за цих самих умов проводять дослід з еталоном, що складається з 1 мл еталонного розчину арсену (1 ррт As) Р і 24 мл води Р.

Не менш як через 2 год забарвлення ртутно-бромідного паперу, одержане в досліді з випробовуваним розчином, має бути не інтенсивнішим за забарвлення ртутно-бромідного паперу, одержане в досліді з еталоном.

Метод I базується на відновленні цинком сполук арсену в кислому середовищі до арсену (III) гідриду (арсину):

Сумарно:

Далі арсин вступає в реакцію з меркурію дихлоридом, при цьому утворюється декілька продуктів:

Межу чутливості реакції можна підвищити до 0,0005 мг, якщо обробляти папір розчином калію йодиду. Відбувається «проявлення» забарвлення, крім того зв’язується надлишок меркурію дихлориду (сулеми):

Після промивання у воді та висушування на папері залишається пляма від світло-жовтого до темно-коричневого кольору (As₂Hg₃), інтенсивність якого залежить від концентрації арсену. Прилад для визначення домішки арсену наведений у фармакопеї.

Ставлять дослід відразу у двох приладах: I - з речовиною, що досліджується; II — з еталоном. У випадку недопустимої домішки перевіряється чистота реактивів на вміст арсену. Якщо є домішка арсену, то арсин (газ) проходить крізь шар вати, насиченої плюмбуму (II) ацетатом, та реагує із сулемовим папером. Вату використовують для того, щоб уловлювати сірководень та сульфуру (IV) оксид (продукти можливого відновлення сульфатної кислоти), які можуть взаємодіяти з меркурію дихлоридом з утворенням осадів Hg, HgS чорного кольору. Осади можуть маскувати сполуки арсену або помилково сприйматися за них.

86. Охарактеризуйте лікарський засіб кислота хлороводнева концентрована згідно Державної фармакопеї України. Наведіть повний фармакопейний аналіз: ідентифікація, кількісне визначення, випробування на чистоту (в тому числі визначення специфічної домішки вільного хлору) та ін. Де це можливо, приведіть рівняння реакцій.

Відповідь

Кислота хлороводнева концентрована (Acidum hydrochloricum concentratum) HCl М.м. 36,46.

Безбарвна прозора димляча рідина, зі своєрідним запахом, кислого смаку; змішуються з водою та спиртом у всіх співвідношеннях з утворенням розчинів сильно кислої реакції.

Кислота хлороводнева концентрована має містити хлороводню в межах 35-39 %, густина її близько 1,18 г/см³

Ідентифікація

1. Має сильнокислу реакцію

2. Розчин лікарської речовини дає характерну реакцію на хлорид-іони:

HCl + AgNO₃ → AgCl↓ + HNO₃

Білий осад аргентуму хлориду розчиняється в розчині аміаку:

AgCl + 2NH₄OH → [Ag(NH₃)₂]Cl + 2H₂O

2. При нагріванні лікарського засобу з мангану діоксидом виділяється вільний хлор, який виявляють за запахом:

4HCl + MnO₂ → Cl₂↑ + MnCl₂ +2H₂O

3. Відповідає вимогам кількісного визначення

Кількісне визначення

Алкаліметрія, пряме титрування, титрують 1М розчином NaOH точну наважку близько 1,5 мл субстанції розчинивши її в 30 мл води, індикатор - метиловий оранжевий, Е = М. м.:

HCl + NaOH → NaCl + H₂O

Випробування на чистоту

Прозорість. Розчин 2 мл кислоти у 8 мл води має бути прозорим

Кольоровість. Цей же розчин повинен бути безбарвним.

Вільний хлор. Не більше0,0004 %. Визначають за реакцією з калію йодидом у присутності крохмалю:

Cl₂ + 2KI → I₂ + 2KCl

Синє забарвлення повинне зникати при додаванні не більше 0,2 мл 0,01М розчину натрію тіосульфату.

Сульфати. Не більше 0, 002%. До 6,4 мл субстанції додають 10 мг натрію гідрокарбонату і упарюють насухо на водяній бані. Сухий залишок розчиняють у 10 мл води, Розчин має витримувати випробування на сульфати (опалесценція у порівнянні з еталонним розчином сульфату барію).

Важкі метали. За методом А вміст важких металів не більше 0,0002 %. Для випробування використовують сухий залишок від випробування на сухий залишок (випарюють 100,0 г субстанції на водяній бані і залишок розчиняють у 1 мл кислоти хлористоводневої, а потім розводять до 25 мл, відбирають 5 мл і додають до них 20 мл води).

Сухий залишок. Маса сухого залишку після випарювання 100,0 г субстанції на водяній бані не більше 10 мг (0,01%).

Арсену по методу А не більше 0,0002 %.

Заліза не більше 0,00015 %.

100. Наведіть рівняння реакцій, що лежать в основі одержання натрію гідрокарбонату, його фармакологічну дію. Запропонуйте можливі методи ідентифікації, де це можливо, приведіть рівняння хімічних реакцій. Охарактеризуйте ацидиметричний метод кількісного визначення натрію гідрокарбонату. Наведіть рівняння реакцій, формулу розрахунку кількісного вмісту, зазначте молярну масу еквівалента.

Віповідь

Натрію гідрокарбонат (Natrii hydrocarbonas) NaHCO₃

Властивості. Білий кристалічний порошок без запаху, солонувато-лужний на смак, стійкий у сухому повітрі, повільно розкладається у вологому. Розчинний у воді, практично нерозчинний у 95 %-вому спирті. Водні розчини мають лужну реакцію.

Антацидний засіб при підвищеній кислотності шлункового соку. Засіб для полоскання ротової порожнини та горла при застудних захворюваннях та ангінах, розчин використовують для промивання вражених кислотами ділянок шкіри.

Добування. Методом Сольве (амоніачним): NH₃ +CO₂ +H₂O →NH₄HCO₃

NH₄HCO₃ +NaCl → NH₄Cl + NaHCO₃↓

Ідентифікація. 1. За іонами Na⁺.

Натрій з калію піроантимонатом (калію гексагідроксистибіату(V)) утворює білий осад:

2. З розчином фенолфталеїну розчин субстанції дає слабке малинове забарвлення, при нагріванні виділяються бульбашки газу і забарвлення стає більш інтенсивним

3. На іони HCO₃^–:

а) при додаванні розчину соляної або оцтової кислоти до натрію гідрокарбонату виділяються бульбашки газу:

NaHCO₃ + HCl → CO₂↑ +NaCl+H₂O

б) гідрокарбонат при взаємодії з насиченим розчином MgSO4 утворює білий осад, на відміну від карбонату, тільки при кип’ятінні:

Кількісне визначення. Ацидиметрія, пряме титрування, індикатор - метиловий оранжевий, Е = М. м. = 84,0

NaHCO₃ + HCl → CO₂↑ +NaCl+H₂O

Формула для розрахунку вмісту в препараті:

112. Наведіть рівняння реакцій, що лежать в основі одержання барію сульфату для рентгеноскопії, його фармакологічну дію. Запропонуйте можливі методи ідентифікації, де це можливо, приведіть рівняння хімічних реакцій. На чому засноване його застосування в медицині? Особливості визначення чистоти барію сульфату для рентгеноскопії.