ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ. 10 КЛАС.

Т

ІНТЕНСИВ 2.1.-2.2. ВЕСАЛЬСЬКО – ВАШИНГТОНСЬКА СИСТЕМА (ВВС).

ПОВОЄНИЙ УСТРІЙ ПІСЛЯ І СВІТОВОЇ ВІЙНИ.

ЕМА ІІ. УРОКИ № - № .

«Народжена у несправедливості, вона закінчила існування у безчесті!»

Р. Пуанкаре, президент Франції

1 Паризька мирна конференція. «14 пунктів» В. Вільсона. 2. Версальський мир. 3. Мирні договори з державами Четвертного союзу. «Українське питання». 5. Ліга націй. 6. Вашінгтонська конференція. 7. Наслідки та значення ВВС.

В ВС – система повоєнного устрою світу після І Світової війни, що склалася у результаті мирних договорів між Антантою та Четвертним союзом, прийнятих на Паризькій мирній та Вашингтонській конференціях.

1

Вудро Вільсон

У роботі Паризької мирної конференції ( 18.01.1919 по 21.01.1920) брали участь 27 держав. Вирішальну роль відігравали США (В. Вільсон), Велика Британія (Девід Ллойд Джордж) та Франція (Ж. Клемансо). Німеччина та Радянська Росія не були запрошені.

«

Дж. Ллойд

Джордж

14 пунктів» - план повоєнного врегулювання, висунутий 28 президентом США В. Вільсоном у січні 1918 р. Основні положення : відновлення незалежності Польщі; гарантія Росії вільного вибору держ. устрою; надання автономії народам Османської та Австро-Угорської імперій; скорочення озброєнь; відмова від таємної дипломатії; вивід німецьких військ з окупованих територій, свобода торгівлі і мореплавання; створення Ліги Націй.

2 Версальський мирний договір (28 червня 1919 р.)- головний документ післявоєнного врегулювання, укладений між Країнами Антанти і Німеччиною. Складався з двох частин-Статуту Ліги Націй та власне умов:Німеччина визнає незалежність Польщі, Люксембурга та Чехословаччини; -Німеччина зобов’язується поважати суверенітет Австрії; -Німеччина передає частину земель Польщі («польський коридор» до Балтійського моря); 3 округи та Півн. Шлезвіг – Данії; частину Силезії – Чехословаччині; -Німеччина втрачала права на міста Данциг (Гданськ) та Мемель (Клайпеда), Саарська обл. передавалася під управління Ліги Націй; на лівому берегу Рейну створювалася 50-км демілітаризаційна зона; Німеччина втрачала усі свої колонії; Німеччині було заборонено мати танки, авіацію, воєнний флот, Генеральний штаб, армію більшу ніж 100 тис.

3 З союзниками Німеччини держави Антанти уклали 4 договори.

Сен- Жерменський з Австрією	Нейський з Болгарією	Тріанонський договір з Угорщиною	Севрський з Туреччиною
10 вересня 1919 р	27 листопада 1919 р	4 червня 1920 р	10 серпня 1920 р
Півд Тіроль – Італії, Чехія і Моравія – Чехословаччині, Буковина – Румунії, заборонявся «аншлюс» (приєднання) до Німеччини	Сх Фракія – Греції (Болгарія втрачала вихід до Єгейського моря), Півд Добруджа - Румунії	Скороченя території у 3 рази (Трансильванія та Сх Банат – Румунії, Словаччина та Закарпаття – Чехословаччині, Хорватія та Зах Банат – Югославії)	Утворення ряду самостійних держав (Йемен, Хіджаз), Ірак, Палестина, Трансйорданія – Англії, Сирія та Ліан – Франції. Міжнародний контроль над протоками
Армія -30 тис.	Армія 20 тис.	Армія 33 тис.
Сплачувала репарації	Сплачувала репарації	Сплачувала репарації	Сплачувала репарації

«Українське питання.» - це питання про долю українських земель, що входили до складу Австро-Угорщини та статусу українських земель, що входили до складу Російської імперії.

1917 р. – Англія та Франція визнали УНР, але реальної допомоги не надали.

1918 р. – За Брест-Литовським сепаратним мирним договором держави Четвертного союзу визнавали державну незалежність УНР від Російської Федерації, але у планах Антанти місця незалежній Україні не було.

З березня по грудень 1918 р. Україна була окупована військами Німеччини, які після Комп’єнського перемир’я були виведені у Німеччину.

З листопада 1918 р. по березень 1919 р. південь України був окупований Антантою (Франція, Англія).

У січні 1919 р. делегації УНР та ЗУНР, які прибули на Паризьку мирну конференцію не змогли забезпечити підтримку Антанти в «українському питанні»: Буковина відійшла до Румунії (Сен-Жерменський мир), Закарпаття – до Чехословаччини (Тріанонський мир), Східна Галичини передавалася Польщі (остаточно за Віденським протоколом 1923 р.)

5 Ліга Націй (1919-1946) – перша міжнародна організація зі співробітництва між державами створена для забезпечення миру та безпеки. Засновники: Англія, Франція, США, Японія, Італія. Всього входили 42 держави. З 1926 р. в ЛН входила Німеччина, а з 1934 по 1939 р. – СРСР. Статут ЛН розробив В. Вільсон, за що став лауреатом Нобелівської премії миру (1920 р.). Він складався з 26 статей: відмова від війни, розвиток співробітництва, до агресора застосовувалися санкції. Вищі органи – щорічна Асамблея (збори) та Рада розташовувалися у Женеві. Власних збройних сил не мала, Провідну роль відігравали Англія та Франція, США участі у роботі не брали. Авторитетом не користувалася.

6 Вашингтонська конференція (листопад 1921-лютий 1922 рр.) – міжнародна конференція щодо розподілу збройних сил та територій у Тихому океані та на Далекому Сході.

« Договір 4» (1921 р.) – про розподіл територій на Тихому океані та Далекому Сході та їх захист (США, АНГЛІЯ, ФРАНЦІЯ, ЯПОНІЯ).

«

Жорж Клемансо

Договір 5» - (1922р.) – розподіл тоннажу військово – морського флоту у Тихому океані (США, АНГЛІЯ, ЯПОНІЯ, ФРАНЦІЯ , ІТАЛІЯ – 5:5:3:1,75:1,75)

«Договір 9» (1922 р.) – закріплювалася політика «відкритих дверей» та «рівних можливостей» щодо Китаю, що практично означало його перетворення на пів-колонію провідних держав (США, АНГЛІЯ, ЯПОНІЯ, ФРАНЦІЯ, ІТАЛІЯ, БЕЛЬГІЯ, ГОЛАНДІЯ, ПОРТУГАЛІЯ, КИТАЙ).

7 Версальсько-Вашингтонська система закріпила рову розстановку сил на міжнародній арені, заявила про нові принципи міжнародного співіснування, створила першу міжнародну організацію зі співробітництва та підтримки миру – Лігу Націй.

Але вона містила у собі ряд суттєвих протиріч, так як країни-переможці не враховували інтереси переможених. До основних протиріч ВВС можна віднести наступні:

• Німеччина була ображена, але через протиріччя між Англією, Францією та США зберегла свій військовий потенціал;

• було проігноровано інтереси Радянського Союзу;

• Ліга Націй, яка обслуговувала інтереси Англії та Франції не стала дієвим органом з підтримки миру;

• Туреччина була поставлена на грань збереження власного суверенітету;

• США та Японія розпочали боротьбу за гегемонію у Тихому океані;

• між самими державами-переможницями існували серйозні протиріччя.

ОТЖЕ, ВЕРСАЛЬСЬКО-ВАШИНГТОНСЬКА СИСТЕМИ З САМОГО ПОЧАТКУ МІСТИЛА В СОБІ ДЖЕРЕЛО НОВОГО МІЖНАРОДНОГО КОНФЛІКТУ.

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ. 10 КЛАС.

Т

Інтенсив 2.3. Спроби перегляду повоєнних договорів

ЕМА ІІ. УРОК № .

1Міжнародні відносини у 20-х роках. 2.Вихід срср та Німеччини з міжнародної ізоляції. 3. Міжнародні конференції 20-х років. 4. Пакт Бріана – Келлога (Паризький пакт).

1 Версальсько – Вашингтонська система з самого початку містила в собі джерело майбутнього міжнародного конфлікту. Одразу ж після підписання договорів виявилися ряд невирішених проблем, які вели до загострення міжнародного життя. До основних з них можна віднести наступні:

1. проблема визнання чи невизнання Радянської Росії;

2. проблема невизнання Туреччиною умов Севрського мирного договору;

3. проблема Німеччини, яка прагнула переглянути принизливий Версальський договір

4. проблема створення системи колективної безпеки у Європі

5. проблема зростання агресивності мілітаристської Японії.

2 Проблемі визнання чи невизнання Радянської Росії була присвячена Генуєзька конференція (10 квітня – 19 травня 1922 р.).

На конференції були присутні представники 29 держав. Радянська Росія прагнула вийти з міжнародної ізоляції та отримати пільгові кредити. Німеччина прагнула вийти з міжнародної ізоляції та пом’якшити умови Версальського договору. Західні країни прагнули повернути свої капітали втрачені під час Жовтневої революції в Росії та отримати з Німеччини репарацію та контрибуцію.

З ахідні країни ув’язували визнання Радянської Росії з питанням повернення усіх боргів царської родини і Тимчасового уряду, поверненню націоналізованих підприємств іноземців та відміною монополії зовнішньої торгівлі.

Радянська Росія вимагала анулювати борги царської Росії та Тимчасового уряду (або порахувати збитки Радянської Росії від громадянської війни та інтервенції), надати їй кредити а пільгових умовах, підписати угоду про боротьбу з інфляцією.

Конференція не прийшла до одностайного рішення і тому було вирішено продовжити розгляд даного питання на конференції у м. Гаага. Але у ході Генуезької конференції Радянська Росія та Німеччина уклали між собою в містечку Рапалло поблизу Генуї Рапалльський договір (16 квітня 1922 р.), у якому держави визнавали одна одну (вихід Німеччини та Радянської Росії з міжнародної ізоляції) та відмовлялися від взаємних претензій (перегляд Версальського договору).

15червня – 19 липня 1922 р. у Гаазі проходила конференція 27 держав, яка, згідно рішенню Генуезької конференції, повинна була вирішити питання визнання або невизнання Радянської Росії. Робота Гаагської конференції закінчилася безрезультатно.