- •Змістовний модуль 1 Функції та обчислення
- •Тема 1.1 Функції, обчислення, властивості та графіки
- •1.1.1Визначення та властивості функції.
- •1.1.2. Область визначення функції.
- •1.1.3. Способи завдання функції.
- •1.1.4. Парність та непарністьь.
- •4. Область визначення функції
- •1.1.5. Періодичність.
- •1.1.6. Монотонність .
- •1.1.7. Обмежені функції.
- •1.1.8. Перетворення графіків функцій.
- •1.1.9. Основні елементарні функції.
- •Тема 1.2. Границі функції. Неперервність функції
- •1.2.1. Границя функції f(X) якщо х стримиться до хо(х → хо).
- •1.2.2. Ліва та права границя функції .
- •1.2.3. Границя функції при X→ ∞.
- •1.2.4. Правила граничного переходу.
- •1.2.7.Обчислення границь .
- •1.2.8. Границя при X → 0. (1-а надзвичайна границя).
- •1.2.9. Число е. (2-га надзвичайна границя ).
- •1.2.10. Неперервність функції в точці.
- •1.2.11. Властивості функції, неперервної на замкнутому інтервалі .
- •Змістовний модуль 2 Елементи математичної статистики
- •Тема 2.1. Елементи комбінаторики.
- •2.1.1.Основні поняття комбінаторики
- •Комбінації елементів, перестановки, розміщення.
- •Тема 2.2 . Елементи теорії ймовірностей
- •Ймовірність випадкової події
- •2.2.2.Теореми додавання та множення ймовірностей
- •Наслідки теореми додавання та множення ймовірностей
- •Формула повної ймовірності
- •Повторення випробувань
- •Тема 2.3 . Елементи математичної статистики.
- •2.3.1. Випадкові величини
- •2.3.2. Закон розподілу
- •2.3.3. Функція розподілу
- •2.3.4. Числові характеристики випадкової величини
- •Змістовний модуль 3 Застосування похідної та інтеграла
- •Тема 3.1. Похідна.
- •3.1.1. Означення похідної функції.
- •3.1.2. Геометричний зміст похідної
- •3.1.4. Правила диференціювання.
- •3.1.5. Додаток похідної в механіці.
- •3.1.6. Похідна складної функції.
- •3.1.7. Похідна зворотної функції.
- •3.1.8. Диференціал функції.
- •3.1.9. Геометрична інтерпретація диференціала функції.
- •3.1.10. Вживання диференціала в наближених обчисленнях.
- •3.1.11. Похідні і диференціали вищих порядків.
- •3.1.12. Правило Лопиталя.
- •Тема 3.2 Застосування похідної.
- •Поведінка функції в інтервалі.
- •3.2.2. Достатня ознака монотонності
- •3.2.3. Екстремуми функції.
- •3.2.4. Необхідна ознака екстремуму.
- •3.2.5. Достатня ознака екстремуму
- •3.2.6. Схема дослідження функцій на екстремуми.
- •3.2.7. Найбільше і найменше значення функції.
- •3.2.8 . Опуклість і угнутість графіка функції. Точки перегину.
- •3.2.9. Ознака точки перегину.
- •3.2.10. Асимптоти ліній.
- •3.2.11. Загальна схема дослідження функцій.
- •Тема 3.3 Невизначений інтеграл та його обчислення
- •3.3.1. Первісна функції та її властивості
- •Невизначений інтеграл
- •3.3.3. Властивості невизначеного інтегралу
- •3.3.4. Таблиця інтегралів
- •3.3.5. Основні методи інтегрування
- •3.3.6. Метод заміни змінної (метод підстановки)
- •3.3.7. Метод інтегрування за частинам
- •Тема 3.4. Визначений інтеграл. Застосування визначеного інтегралу
- •Поняття визначеного інтеграла
- •3.4.6. Обчислення площ плоских фігур, обмежених лініями:
- •3.4.7. Обчислення об'єму тіла, утвореного обертанням криволінійної трапеції, обмеженої лініями:
- •Змістовний модуль 4 Диференційні рівняння
- •Тема 4.1 Диференційні рівняння
- •Задачі які приводять до диференційних рівнянь.
- •Основні поняття диференціальних рівнянь
- •Диференціальні рівняння першого порядку із змінними, що розділяються.
- •Тема 1.1 Функції, обчислення, властивості та графіки
- •Тема 1.2 Границі функції. Неперервність функції
- •Тема 2.1. Елементи комбінаторики.
- •Тема 2.2 . Елементи теорії ймовірностей
- •Тема 2.3 . Елементи математичної статистики.
- •Змістовний модуль 3 Застосування похідної та інтеграла
- •Тема 3.1. Похідна.
- •Тема 3.2 Застосування похідної.
- •Тема 3.3 Невизначений інтеграл та його обчислення
- •Тема 3.4. Визначений інтеграл. Застосування визначеного інтегралу
- •Змістовний модуль 4 Диференційні рівняння
- •Тема 4.1 Диференційні рівняння
- •Література
Змістовний модуль 2 Елементи математичної статистики
Тема 2.1. Елементи комбінаторики.
2.1.1.Основні поняття комбінаторики
Комбінаторика - розділ математики, у якому вивчаються питання про підрахунок різних комбінацій (вибірок), залежних від тих чи інших умов, які можна скласти з елементів заданій множині.
Основна теорема комбінаторики. Якщо деякий складний експеримент складається з двох простих експериментів, що мають n і m наслідків, то складний експеримент має nm наслідків.
Приклад . Скільки трицифрових чисел можна утворити в десятковій системі числення?
Рішення.
На місце одиниць і десятків трицифрового числа можна записати кожну з десяти цифр: 0,1,2,3,4,5,6,7,8,9, тобто число десятків і число одиниць можна записати десятьма способами, а на місце сотень можна записати будь-яке число, крім нуля, тобто число сотень можна записати дев'ятьма способами. Таким чином, з основної теореми комбінаторики випливає, що кількість трицифрових чисел дорівнює
.
Генеральна сукупність без повторень обсягу n – це набір деякого кінцевого числа різних елементів: а1, а2, …аn…
Вибірка
обсягу m
- це довільна група з
m
елементів даної генеральної сукупності.
Комбінації елементів, перестановки, розміщення.
Числом розміщень з n елементів по m називається кількість способів, якими можна розташувати у визначеному порядку m елементів з n. Визначається формулою:
,
де
n!=
.
Причому,
за означенням, прийнято вважати 0!=1.
Приклад . У кружку юних математиків, що складається з 25 чоловік, необхідно обрати голову кружка, його заступника, редактора стінної газети і секретаря. Скількома способами можна утворити керівну четвірку, якщо один учень може займати тільки одну посаду?
Рішення.
Керівники четвірки можуть відрізнятися складом членів і посадою, яку обіймають. Тобто елементи вибірки будуть відрізнятися складом членів і порядком їхнього розміщення. Отже, задачу можна вирішити, застосувавши формулу числа розміщень з 25 по 4.
.
Числом перестановок з n елементів називається кількість способів, якими можна розташувати n елементів у визначеному порядку. Число переставлень з n елементів визначається формулою
Приклад . Якою кількістю способів можна розмістити 6 студентів у чергу за стипендією?
Рішення.
Вибірки з 6 чоловік будуть відрізнятися тільки порядком розміщення елементів, тобто необхідно знайти число перестановок з 6 елементів.
.
Числом сполучень з n елементів по m називається кількість способів, якими можна вибрати m елементів з n. Число сполучень з n елементів по m визначається формулою
Приклад. На тренуваннях займаються 12 баскетболістів. Скільки різних стартових п'ятірок може утворити тренер?
Рішення.
При утворенні стартової п'ятірки тренера цікавить тільки ї склад, тому досить визначити число сполучень з 12 по 5.
.
Тема 2.2 . Елементи теорії ймовірностей
Ймовірність випадкової події
Ймовірність
– це деяка функція, яка визначена на
ймовірнісному просторі і приймає
значення на відрізку
.
Визначення. Ймовірністю події А називається відношення числа результатів випробування, сприятливих події а, до числа всіх рівно можливих і попарно несумісних результатів випробування.
.
Приклад. У партії з 10 деталей 7 стандартних. Знайти імовірність того, що серед шести узятих навмання деталей 4 стандартних.
Рішення. У партії 10 деталей: 7 стандартних і 3 нестандартні. Подія А – з партії витягнули 6 деталей: 4 стандартні і 2 нестандартні.
Загальне
число елементарних наслідків іспиту
дорівнює числу сполучень з 10 елементів
по 6 елемента, тобто
.
Чотири стандартні деталі можна взяти
із 7 стандартних деталей
способами, а дві нестандартні -
.
Отже число сприяючих наслідків дорівнює
.
Ймовірність дорівнює
.
