- •Змістовний модуль 1 Функції та обчислення
- •Тема 1.1 Функції, обчислення, властивості та графіки
- •1.1.1Визначення та властивості функції.
- •1.1.2. Область визначення функції.
- •1.1.3. Способи завдання функції.
- •1.1.7. Обмежені функції.
- •1.1.8. Перетворення графіків функцій.
- •1.1.4. Парність та непарністьь.
- •4. Область визначення функції
- •1.1.5. Періодичність.
- •1.1.6. Монотонність .
- •1.1.9. Основні елементарні функції.
- •Тема 1.2. Границі функції. Неперервність функції
- •1.2.1. Границя функції f(X) якщо х стримиться до хо(х → хо).
- •1.2.2. Ліва та права границя функції .
- •1.2.3. Границя функції при X→ ∞.
- •1.2.4. Правила граничного переходу.
- •1.2.7.Обчислення границь .
- •1.2.8. Границя при X → 0. (1-а надзвичайна границя).
- •1.2.9. Число е. (2-га надзвичайна границя ).
- •1.2.10. Неперервність функції в точці.
- •1.2.11. Властивості функції, неперервної на замкнутому інтервалі .
- •Змістовний модуль 2 Елементи математичної статистики
- •Тема 2.1. Елементи комбінаторики.
- •2.1.1.Основні поняття комбінаторики
- •Комбінації елементів, перестановки, розміщення.
- •Тема 2.2 . Елементи теорії ймовірностей
- •Ймовірність випадкової події
- •2.2.2.Теореми додавання та множення ймовірностей
- •Наслідки теореми додавання та множення ймовірностей
- •Формула повної ймовірності
- •Повторення випробувань
- •Тема 2.3 . Елементи математичної статистики.
- •2.3.1. Випадкові величини
- •2.3.2. Закон розподілу
- •2.3.3. Функція розподілу
- •2.3.4. Числові характеристики випадкової величини
- •Змістовний модуль 3 Застосування похідної та інтеграла
- •Тема 3.1. Похідна.
- •3.1.1. Означення похідної функції.
- •3.1.2. Геометричний зміст похідної
- •3.1.4. Правила диференціювання.
- •3.1.5. Додаток похідної в механіці.
- •3.1.6. Похідна складної функції.
- •3.1.7. Похідна зворотної функції.
- •3.1.8. Диференціал функції.
- •3.1.9. Геометрична інтерпретація диференціала функції.
- •3.1.10. Вживання диференціала в наближених обчисленнях.
- •3.1.11. Похідні і диференціали вищих порядків.
- •3.1.12. Правило Лопиталя.
- •Тема 3.2 Застосування похідної.
- •Поведінка функції в інтервалі.
- •3.2.2. Достатня ознака монотонності
- •3.2.3. Екстремуми функції.
- •3.2.4. Необхідна ознака екстремуму.
- •3.2.5. Достатня ознака екстремуму
- •3.2.6. Схема дослідження функцій на екстремуми.
- •3.2.7. Найбільше і найменше значення функції.
- •3.2.8 . Опуклість і угнутість графіка функції. Точки перегину.
- •3.2.9. Ознака точки перегину.
- •3.2.10. Асимптоти ліній.
- •3.2.11. Загальна схема дослідження функцій.
- •Тема 3.3 Невизначений інтеграл та його обчислення
- •3.3.1. Первісна функції та її властивості
- •Невизначений інтеграл
- •3.3.3. Властивості невизначеного інтегралу
- •3.3.4. Таблиця інтегралів
- •3.3.5. Основні методи інтегрування
- •3.3.6. Метод заміни змінної (метод підстановки)
- •3.3.7. Метод інтегрування за частинам
- •Тема 3.4. Визначений інтеграл. Застосування визначеного інтегралу
- •Поняття визначеного інтеграла
- •3.4.6. Обчислення площ плоских фігур, обмежених лініями:
- •3.4.7. Обчислення об'єму тіла, утвореного обертанням криволінійної трапеції, обмеженої лініями:
- •Змістовний модуль 4 Диференційні рівняння
- •Тема 4.1 Диференційні рівняння
- •Задачі які приводять до диференційних рівнянь.
- •Основні поняття диференціальних рівнянь
- •Диференціальні рівняння першого порядку із змінними, що розділяються.
- •Тема 1.1 Функції, обчислення, властивості та графіки
- •Тема 1.2 Границі функції. Неперервність функції
- •Тема 2.1. Елементи комбінаторики.
- •Тема 2.2 . Елементи теорії ймовірностей
- •Тема 2.3 . Елементи математичної статистики.
- •Змістовний модуль 3 Застосування похідної та інтеграла
- •Тема 3.1. Похідна.
- •Тема 3.2 Застосування похідної.
- •Тема 3.3 Невизначений інтеграл та його обчислення
- •Тема 3.4. Визначений інтеграл. Застосування визначеного інтегралу
- •Змістовний модуль 4 Диференційні рівняння
- •Тема 4.1 Диференційні рівняння
- •Література
Тема 1.2. Границі функції. Неперервність функції
1.2.1. Границя функції f(X) якщо х стримиться до хо(х → хо).
Нехай змінна х безмірно наближається до хо. Це означає, що х приймає значення як завгодно близьке до хо, але не рівне цьому числу. Можливі наступні варіанти наближення аргументу х до точки хо.
х наближається до хо, залишаясь більшим ніж хо, т.е. зі сторони більших значень х, що записується так : х → хо +0.
2. х наближається до хо зі сторони менших значень , т.е. залишаясь меншим ніж хо, що записується: х → хо – 0.
3. х наближається до хо, приймая то більші то менші ніж хо значення.
Якщо значення функції f(x) наближається до якогось числа А, тоді кажуть, що число А є границею функції f(x) прі х → хо.
Визначення. Число А зветься границею функції f(x), якщо для усіх значень х як завгодно мало відрізняющихся від хо, відповідні значення функції як завгодно мало відрізняються від числа А .
Записується
це так :
.
Розглянемо геометричну інтерпретацію границі функції в точці (мал. 1).
Мал.1
Для кожного ε > 0, як би мало воно не було , знайдеться δ > 0 таке, що для кожного х ≠ хо, задовольняючих умові хо – δ < х < хо + δ, має місце нерівність А – ε < f(x) < А + ε.
Визначення границі функції не потребує , щоб функція була визначена в самій граничній точці. Достатньо того, щоб вона була визначена біля хо.
Приклад
1.
Розглянемо
функцію
.
Функція
визначена в всіх точках, окрім
х
= ½.
Беремо
х
= 6.
.
При
приближені
х
до
6 (справа
або слева )
4х2
– 1 стримиться
до
143, а знаменник
до
11. Уся
дріб стримиться до
.
Число 13 (рівне значенню функції при х = 6) є границею функції при
х → 6:
Пример
2.
Розглянемо
ту ж функцію
,
але
беремо
х
=
½.
Фцнкція
в цій точці не визначена .
Але
границя функції при
х
→ ½
існує
, він дорівнює
2. Дійсно,
не визначено
тільки при
х
=
½,
але
при приближені
х
→ ½
воно
визначено
і дорівнює
2х
+
1. Це
можно довести :
Це
вираження стримиться до числа
2,
тому
.
Графік функції є пряма uv (мал.. 2), без точки А(½, 2). Графік функції у = 2х+ 1 є та ж пряма uv, але зі всіма точками .
М
v
ал. 21.2.2. Ліва та права границя функції .
Якщо значення функції наближається до числа А1, коли х стримиться до хо зі сторони менших значень , то число A1 зветься лівою границею функції f(x) або лівостороннєю границею, записується це так :
Якщо f(x) наближається до А2 коли х → хо зі сторони більших значень , тоді А2 зветься правою границею (мал.3), записується це так :
Мал..3.
Ліва
та права границя функції зветься
одностороннєю границею.
Якщо
функція
f(x)
Визначена
на
(а,
b),
за виключенням,
бути може,
точки
,
то для існування
границі
необхідно та достатньо, щоб права та ліва границя функції f(x) в точці xо існували та були однакові
В загальному випадку ліва та права границя функції в точці xо може існувати, але не бути однаковими .
