22. Зміна етнічних меж українців в історичному розвитку .

Ядро укр етнічної території розташоване в межах України. Однаєю з особливостей української етнічної території з поміж величезних євразійських просторів усіх сучасніх словяномовних народів є те, що саме на ній сформ праслов’янська етнічна спільнота, частина якої з часом еволюціонувала в сучасних українців. Обриси укр. етнічної території змінювалась в залежн від істор обставин.

У степовій та лісостеповій смугах етнічно укр. людність під тиском кочових народів не один раз рідшала й зовсім зникала, потім знову селилась з пн. та зх. Укр. земель. Степові чорноморсько-азовські землі укр. остаточно опанували у 18-19 ст. Через переселення і розселення укр. на сусідніх до укр. етнічної території та на віддалених землях(Казахстан, Пд Сибір , Далекий Схід ,Канада,Аргентина ) утворилась велика к-сть укр. етнічних островів різної площі та конфігурації. Розпорошене розселення укр. перешкоджало відтворенню етнічної самобутності і призводило до етнічної асиміляції. До сер 20 ст укр. етнічна територія виходила за межі суч території, охоп пд.-зх частину суч державної території Білорусі, прилеглу част держ тер Рос.Федерації.,окремі ділянки Словаччини, пд.- сх. част суч. Польщі. Охоплює етнічна територія 600 тис км квадр. Укр етнічна територія межує з етнічними тер рос ,білорус ,поляків, словаків, угорців , румунів,молдаван з етнічними островами болгар і гаузазів. На Кримському п-ві одноетнічність територій---як локальне явище. Поселення, де певна етнічна меншість становить 80% людності зустрічається серед сільських поселень прикордонних районів Закарпат обл. ,Чернівецької обл,Одеської обл. (з молдовою та румунією) та низці районів Крим п-ва і сх. областей. Близько 99% представників етнічних спільнот інших країн що є громадянами україни, мешкають розпорошено на укр. етнічній території або змішано з народами укр. та представниками інших зарубіжних народів (Рос Федерарації).

23. Кабінет примітивної культури. Діяльність Катерини Грушевської.

^{Катерина Грушевська, дочка визначного українського вченого і політика Михайла Грушевського. Катерина народилася 21 червня 1900 року у Львові. У 17 років почала друкуватись у “Літературно-науковому віснику”. На той час вона вже була студенткою правничого факультету Київського народного українського університету, але навчання було перервано. У 1919-му вона разом з батьками опинилася в еміґрації. За кордоном родина Грушевських мешкала до 1924 року, перебуваючи у Празі, Женеві, Відні.}

^{Після повернення на батьківщину 1924 брала участь у роботі етногр. гуртка при Київ. ін-ті нар. освіти (керівники – А.Синявський, Т.Гавриленко), істор.-архів. гуртка при Київ. губернському архіві (кер. – Й.Гермайзе), викладала курс методології збирання етногр. матеріалу для аспірантів каф-ри. Результати наук. студій у галузі вивчення творчості первісних народів оприлюднила в збірнику, присвяченому проблемам первісної к-ри «З примітивної культури: Розвідки та доповіді» (1924) з передмовою М.Грушевського.} 1925 року Катерина очолила Кабінет примітивної культури. Вершиною діяльності Грушевського у витворенні з дочки відомого історика і організатора наукового життя стали зусилля Михайла Сергійовича по заснуванню для неї Інституту первісної культури і народної творчості. Проте. На жаль, довелось задовольнятись лише розширеним за штатом Відділом примітивної культури і народної творчості Науково-дослідної кафедри історії України. ^{1927 – на поч. 1928 перебувала в закордонному 6-місячному відрядженні у Франції, Німеччині, Австрії, знайомилася з найновішими дослідженнями первісної к-ри й фольклору, встановлювала творчі та наук. контакти між дослідниками цих країн і укр. науковцями. Впродовж 1926–30 редагувала наук. щорічник «Первісне громадянство та його пережитки на Україні (Примітивна культура та її пережитки на Україні, соціяльна предісторія, народня творчість в соціологічному висвітленні)». Найважливішою справою для Г. стала підготовка до видання корпусу нар. дум (1-й т. видано 1927, 2-й – 1931).}