- •11. Діяльність етнографічної комісії вуан.
- •12. Діяльність Івана Франка в галузі етнографії.
- •13. Діяльність м.Максимовича в галузі етнографії.
- •14. Діяльність Миколи Сумцова в галузі етнології.
- •15. Діяльність Південно-Західного відділу Російського Географічного товариства.
- •16. Діяльність т.Шевченка в галузі етнографії.
- •17. Етнічний склад населення України.
- •18. Етнографічна діяльність в.Антоновича.
- •19. Етнографічна програма ф.Туманського.
- •20. Етнографічні групи (субєтноси) українців. Розселення, історія, особливості культури.
- •21. Етнографічний матеріал в Повісті Минулих Літ.
- •22. Зміна етнічних меж українців в історичному розвитку .
- •23. Кабінет примітивної культури. Діяльність Катерини Грушевської.
- •24. Козацькі літописи, як етнологічне джерело.
- •25. Комплексний підхід до вивчення етногенезу українців.
- •26.Концепції етногенезу Українців
- •27.Основні напрями та наукові центри сучасної етнологічної науки
- •28. Методи етнологічної науки.
- •29. Наукове товариство ім. Шевченка його наукова діяльність.
- •30.Національні меншини в Україні – культурно–історичний розвиток.
- •31.Нац меншини в Україні на сучасному етапі .
- •32. Російське географічне товариство та вивчення етнографії України в 50-60-х роках хіх ст.
- •33. Павло Чубинський і його праці з етнографії.
- •34. Праця в. Петрова „Етногенез словян.” к. 1972
- •35. Праця л. Залізняка „Від склавинів до української нації”.
- •36. Праця м.Сумцова «Хліб в обрядах і піснях»
- •37. Праця Хведора Вовка “Студії з української етнографії та антропології”.
- •38. Початки вивчення українського фольклору в першій половині хіх ст.
- •39.Становлення і розвиток української етнографії у др. Пол. 19ст
- •40. Становлення укр. Етнології у першій половині 19 ст. На Зх. Укр. Землях.
- •41.Теорія господарсько-культурних типів та господар діяльність українців
- •42. Топографічний опис Харківського намісництва.
- •43. Топографічний опис Чернігівського намісництва.
- •44.Федір Вовк – його внесок у розвиток світової та укр. Етнографії
- •45 Характеристика Синопсису 1674
- •47.Українська етнологія у другій половині 20ст
- •48.Хореографічна школа Верховинця та Авраменка
- •49.Чисельність українців в Україні та за її межами на кінець 20 ст.
- •48. Кримські татари в Україні.
- •81. Садівництво і родина Симиренків.
- •85 Символіка коровайного обряду в українському весіллі
14. Діяльність Миколи Сумцова в галузі етнології.
--Український фольклорист, етнограф, літературознавець і громадський діяч. Народився 18 квітня 1854 р. в Петербурзі у дворянській родині, закінчив Харківський університет і згодом став його професором. Викладаючи в університеті, він водночас збирає, узагальнює та публікує етнографічні матеріали.
1881 р. вийшла друком праця М. Сумцова «О свадебных обрядах, преимущественно русских», 1891 р. — «Хліб в обрядах і піснях». Одне за одним друкуються його дослідження: 'Наукове вивчення колядок і щедрівок» (1886), «Культурні переживання» (1888—1890), «Писанки» (1891), «Дума про Олексія Поповича» (1894) та ін. У 1902 р. побачила світ праця «Очерки народного быта». Цікавим є його дослідження з історії української фольклористики («Сучасна малоруська етнографія», 1893— 1897; «Діячі українського фольклору», 1910).
М. Сумцову належить також низка праць, присвячених творчості українських і російських письменників: І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, Т. Шевченка, О. Пушкіна, М. Гоголя, та ін. Тривалий час працював над створенням систематизованої історії української літератури XVII ст.
М. Сумцов — укладач «Хрестоматії з української літератури» (1822). У багатьох наукових розвідках ученого український фольклор досліджується в тісному зв'язку із соціально-економічними умовами його виникнення і розвитку. З 1897 по 1919 р. очолював Харківське історико-філологічне товариство. З 1905 р. — член-кореспондент Петербурзької Академії наук, з 1919 р. — Української Академії наук (УАН). Помер 12 вересня 1922 р. у Харкові.
15. Діяльність Південно-Західного відділу Російського Географічного товариства.
1873 – засновано відділ в Києві, Чубинським – вчений сектор фактично його керівник. На 1ому засіданні Чубинський оголосив: утвор відділу покликане пожвавити економ й інтелектуальний стан су-тва, сприяти виникненню нових найк осередків в Укр. Завдання відділу: організація етногр-статистичного вивчення краю, трьох осн типів – укр.., польського, єврейського. Згуртувався прошарок інтелігенції: Драгоманов, Антонович, Житецький, Зібер, Клосовський,Лисенко, Старицький та ін.
Співробітники відділу розгорнули небувалу збиральницьку роботу щодо запису фольклорних творів, відомостей про мову та ін. галузі духовної і матеріальної культури. Були видані дуже змістовні збірки («Історичні пісні малоруського народу» Драгоманова; «Чумацькі пісні» Гурченка; «1874» ’малоруські народні перекази і оповідання’ Драгоманова і Антоновича «1876».). Важливим заходом, здійсненим ним, був одноденний перепис населення Києва(2 березня 1874р). Він дав відомості про кількісний та новий національний склад населення міста його житло умови, квартирне питання, жіночу працю. За мА-ми перепису видано книгу «Киев и его передместия..». Науковим органом відділу стали «Записки Юго-Западного отдела РГО». Закрили у 1876 році (200 осіб на момент закриття). Ліквідовано після Емського указу. Драгоманов, Зібер, Вовк емігрували. Таким чином, за 3 роки --- відділ розробив нову методику ведення краєзнавчої роботи --- метод фронтальних обстежень, опитувань, анкетувань тощо. Центр студій перенісся до Львова. Вивчали природу та господарство , дослідж пит. Історії, літ ,освіти та мови . Створено бібліотеку(бл. 1000 примірників кн..) та музей(3000експонатів).Налагодж зв’язки з Францією, Іспанією та Німеччиною.