- •11. Діяльність етнографічної комісії вуан.
- •12. Діяльність Івана Франка в галузі етнографії.
- •13. Діяльність м.Максимовича в галузі етнографії.
- •14. Діяльність Миколи Сумцова в галузі етнології.
- •15. Діяльність Південно-Західного відділу Російського Географічного товариства.
- •16. Діяльність т.Шевченка в галузі етнографії.
- •17. Етнічний склад населення України.
- •18. Етнографічна діяльність в.Антоновича.
- •19. Етнографічна програма ф.Туманського.
- •20. Етнографічні групи (субєтноси) українців. Розселення, історія, особливості культури.
- •21. Етнографічний матеріал в Повісті Минулих Літ.
- •22. Зміна етнічних меж українців в історичному розвитку .
- •23. Кабінет примітивної культури. Діяльність Катерини Грушевської.
- •24. Козацькі літописи, як етнологічне джерело.
- •25. Комплексний підхід до вивчення етногенезу українців.
- •26.Концепції етногенезу Українців
- •27.Основні напрями та наукові центри сучасної етнологічної науки
- •28. Методи етнологічної науки.
- •29. Наукове товариство ім. Шевченка його наукова діяльність.
- •30.Національні меншини в Україні – культурно–історичний розвиток.
- •31.Нац меншини в Україні на сучасному етапі .
- •32. Російське географічне товариство та вивчення етнографії України в 50-60-х роках хіх ст.
- •33. Павло Чубинський і його праці з етнографії.
- •34. Праця в. Петрова „Етногенез словян.” к. 1972
- •35. Праця л. Залізняка „Від склавинів до української нації”.
- •36. Праця м.Сумцова «Хліб в обрядах і піснях»
- •37. Праця Хведора Вовка “Студії з української етнографії та антропології”.
- •38. Початки вивчення українського фольклору в першій половині хіх ст.
- •39.Становлення і розвиток української етнографії у др. Пол. 19ст
- •40. Становлення укр. Етнології у першій половині 19 ст. На Зх. Укр. Землях.
- •41.Теорія господарсько-культурних типів та господар діяльність українців
- •42. Топографічний опис Харківського намісництва.
- •43. Топографічний опис Чернігівського намісництва.
- •44.Федір Вовк – його внесок у розвиток світової та укр. Етнографії
- •45 Характеристика Синопсису 1674
- •47.Українська етнологія у другій половині 20ст
- •48.Хореографічна школа Верховинця та Авраменка
- •49.Чисельність українців в Україні та за її межами на кінець 20 ст.
- •48. Кримські татари в Україні.
- •81. Садівництво і родина Симиренків.
- •85 Символіка коровайного обряду в українському весіллі
41.Теорія господарсько-культурних типів та господар діяльність українців
Господарсько-культурні типи – історично сформовані комплекси господарства і культури етносів, які проживають у схожих природно-географічних умовах і знаходяться приблизно на однаковому рівні свого господарсько-культурного та соціально-політичного розвитку.. Привласнюючі ГКТ .У складі виробляючі – там де прир –геогр умови сприяли пош мотично-паличного земл. Засновані на орному землер –скот та на рухомих формах скотарства. Про Пд Україну : скот ,риб ,бджільництво ,землеробство. З 6-4 ти. З неоліту укр. Займаються мотичним землеробством. Землеробство: хліборобство, городництво,садівництво. К-ка сис-м землеробства: Карпати та Полісся : вирубно-вогнева (на обраній ділянці під посів восени рубали ліс ,палил на весні та у наступні роки висів жито ,просо ,льон та інші к-ри через 3-4 роки .Урожайність з роками зниж.Низька продуктивність. Екстенсивною сис-мою як пережиток була залежна або перелогова пош в степових р-нах. При перелозі після оранки земель що певний час не обробл перші 2 роки зас кукурудзою, просом ,на третій –яровою шен,після –житом .Коли лан перес родити зал під :залеж?.Поширена в україні Трипільна сис-ма зал з КР ,земля діл на три частини одна під озимі к-ри ,інша –під якрові , а одни незасіяна . Вона прогресивніша .Давнічай час –двопільна сис-ма ,а на Подолі – чотирипільна..Садівнцтво –присадибний х-р. Городництво – капуста ,огірки ,кавуни.Провідна гал земл-рільництво (кор. Плугом,сохою ралом )Був полський плуг,та соха. Обрблли землі бороною.
42. Топографічний опис Харківського намісництва.
1788 р. було надруковане у Москві. В науці довго точилася дискусія про те, хто був автором цього опису: директор Харківського училища Переверзєв чи капітан Загоровський. Крапку над дискусією поставила харківська дослідниця Марія Литвиненко. Автор опису 1788 р. замість слова малороссияне вживає слова українці, а також Україна, наголошує на позитивному впливі українців на великоросіян, які живуть в Україні І по сусідству.
Українці, за описом 1788 р., не корисливі, не зажерливі, у зв'язку з чим і випускають з рук багато доходів, що дістаються чужинцям. Автор — прихильник розвитку торгівлі, промислів, міст, буржуазного розвитку. ВІДОМОСТІ: грамоти про заснування Харківського училища, цікаві дані про стан справ в училищі.
Він описує окремі особливості господарства українців Слобожанщини (землеробство: рільництво, рільничі знаряддя, збирання хліба, його зберігання; садівництво, городництво; скотарство, бджільництво). Значну увагу приділяє характеристиці ремесла. Окремі параграфи присвячені звичаям жителів України, їх забави, свята, піршества. Чимало про будівельну техніку. Описує лазні, способи опалення і освітлення житла. Окремі відомості про українців наводились у порівнянні з росіянами. Він вважає українців окремим народом, що займає певне територію і розмовляє на одній мові. Територія розселення українців на його думку – Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське, Харківське, Катеринославське, частина Курського і Воронезького намісництва в Росії, Волинь, Поділля, «Польська Україна» в Польші, Галиція і Ладомерія в Австрії.