Висновок

В моєму випадку на уроці-подорожі, грі було дуже важливо об’єднати це з вивченням нового матеріалу та вигадати спеціальні завдання для учнів, щоб вони самі знаходили інформацію та об’єкти за допомогою підручники, атласу та карти. Тобто потрібно було їх заохотити до роботи на уроці, адже так краще запам’ятається новий матеріал.

Нетрадиційні уроки можна проводити в різних формах: з презентацією, відеоматеріалами і т.п. І я обрала урок-подорож, урок-гру, адже в моїй школі не було мультимедійних приладів. Такий нетрадиційний урок для учнів є більш цікавим, особливо в молодших класах.

Отже, після проведення педагогічного експерименту я виявила, що для учнів 7 класу краще проводити уроки нетрадиційної форми.

ДОДАТОК 1

Тема: Географічне положення та історія дослідження Африки.

Мета:

Навчальна:

• познайомити учнів з новими поняттями, термінами і визначеннями;

• поглибити та систематизувати знання учнів про Африканський материк;

• виявити особливості територіального розміщення материка;

• ознайомити учнів з особливостями відкриття і дослідження Африки;

• проконтролювати засвоєння основних понять з даної теми.

Розвиваюча:

• розвивати творче та логічне мислення;

• сформувати вміння пояснити факти на основі причинно-наслідкових зв’язків.

Виховна:

• виховувати вміння працювати в колективі, допомагати один одному і співпереживати за успіх команди.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма проведення: урок-подорож, урок-гра.

Форми організації діяльності учнів: групова, колективна, індивідуальна.

Методи: робота у колективі, творча робота.

Обладнання: : атлас для 7 класу з тематичними картами під видавництвом ДНВП «Картографія», 2006-2010 рр., підручник для 7 класів загальноосвітніх закладів під редакцією В.М. Бойко і С.В. Міхелі, настінна карта півкуль, сигнальні картки, жетони.

Хід уроку:

І. Мотивація учбової діяльності школярів

Африка – найбільш жаркий материк, природа якого є досить різноманітною. В першу чергу це пов’язано з кількістю опадів, що тут випадає. В екваторіальних районах майже щодня йдуть зливи і простягаються масиви вологих вічнозелених лісів, а в тропічних широтах протягом кількох місяців може не випадати ні краплі дощу. Тут розташована найбільша пустеля земної кулі – Сахара, де роками не буває опадів. Її територією протікає найдовша, а для давніх людей і найбільш загадкова річка світу – Ніл. В Африці живуть найбільші тварини суходолу — слони, бегемоти, носороги, жирафи.

Отже, я впевнена, що ви багато чого чули про Африку і сьогодні ми розпочнем знайомство з цим дивовижним материком та дізнаємось історію його відкриття.

Наш урок буде незвичайний. Це буде урок-подорож і гра. Тому ви маєте розділитись на дві команди для участі в ньому. (Вчитель допомагає розділитись на команди, учні мають обрати капітана та назву своєї команди, пов’язану з темою). І так, ми маємо дві команди: «___________», капітан ___________ та «___________», капітан _____________. (Діти пояснюють, як назва команди пов’язана з темою). Головним суддею і капітаном гри-подорожі буду я. Після кожного конкурсу за правильну відповідь команда буде отримувати круглу фішку-жетон, вартістю в один бал, а учень – прямокутну фішку-жетон. Саме за кількістю жетонів-балів ми будемо визначати команду-переможця та учнів, які найкраще засвоїли тему. Бажаю вам успіхів у нашій подорожі!

ІІ. Сприйняття і первинне усвідомлення учнями нового матеріалу

Розповідь вчителя

Від розташування материка залежать його природні умови. І навчитися визначати географічне положення материка вам допоможе план (додаток 3).

План характеристики фізико-географічного положення материка

1)  Положення щодо екватора й нульового меридіана.

2)  Крайні точки материка, їхні географічні координати.

3)  Довжина материка в градусах і кілометрах.

4)  Положення щодо кліматичних поясів.

5)  Положення щодо материків.

6)  Положення щодо океанів й океанічних течій (особливості берегової лінії).

Ознайомившись з планом характеристики ми можемо починати нашу подорож. Всі команди готові? (Попросити дітей відкрити атлас з відповідною картою або дивитись на настінну карту і уявити як корабель кожної команди буде подорожувати вздовж берегів материка досліджуючи його).

Африка – єдиний в світі материк, який майже посередині перетинається екватором – це головна особливість її фізико-географічного положення. І тому вона лежить в обох півкулях, і відповідно коли в Північній півкулі літо, то в Південній – зима. Майже повністю Африка розташувалась між двома тропіками в жаркому поясі – екваторіальному, субекваторіальному і тропічному кліматичному поясах. Тому – це самий жаркий материк на Землі. Відносно нульового меридіана Африка лежить в основному в Східній півкулі і частково в Західній.

Крайні точки материка вказують на його розміри і протяжність. І наші кораблі починають рухатись з півночі і крайня північна точка – мис Рас-Енгела (давайте визначимо її координати і яка команда першою правильно їх назве отримає фішку-бал, 37°21′ пн. ш. і 9°45′ сх. д. (Туніс)), пливемо далі і бачимо західну точку – мис Альмаді (17°32′ зх.д. і 14°45′ пн. ш. (п-ів Зелений Мис, Сенегал)), пропливаємо Гвінейською затокою, Атлантичним океаном, потрапляємо на південь материка і мис Агульяс або Голковий (34°52′ пд. ш. і 19°59′ сх. д.). Рухаємось далі вже Індійським океаном та Мозамбіцькою протокою, мимо найбільшого острова Африки – Мадагаскар, потрапляємо на схід материка і крайню точку – мис Рас-Гафун (51°23′ сх. д. і 10°26′ пн. ш.).

І ми помічаємо, що ширша і масивніша частина материка розташована в Північній півкулі, тут його протяжність із заходу на схід становить понад 7400 км, тоді як у південній його частині – максимум 3100 км. Протяжність з півночі на південь – близько 8 000 км. Площа материка – 30,3 млн. км² і поступається тільки Євразії.

Від інших материків Африку відділяють та омивають її береги водні простори Атлантичного океану та Індійського, в якому ми зараз знаходимось. Пливемо далі вздовж берегів Африки, Сомалійського півострова і потрапляємо в Аденську затоку, далі в Баб-ель-Мандебську протоку і в Червоне море – найтепліше і найсолоніше. Саме все це і відділяє Африку від Азії, а з’єднує з нею – вузька полозка суші (120 км) – Суецький перешийок, де в ХІХ ст. був проритий Суєцький канал. Пропливаючи його наші кораблі потрапляють в Середземне море, пропливають вздовж північних берегів материка і потрапляють в Гібралтарську протоку, найменша ширина якої становить 14 км – це єдине місце, де Африка так впритул прилягає до іншого материка (Євразія, Європа). Всі інші материка знаходяться на значній відстані від Африки.

Моря та океани, які омивають материк, значно впливають на його природу і клімат, а поблизу африканських берегів проходять важливі торгівельні шляхи міжнародного значення.

Під час подорожі ви вже могли помітити, що берегова лінія Африки слабо розчленована. Найбільші затоки – Аденська і Гвінейська – широко відкриті до океану. На сході материка виступає єдиний великий півострів – Сомалі, а найбільший острів – Мадагаскар, який відділений Мозамбіцькою протокою. Взагалі береги Африки обривчасті, з крутими уступами і малою кількістю зручних бухт.

А тепер давайте дізнаємось як відкривали цей дивовижний материк. І для цього у нас є пляшки із записками, які принесло хвилями до кораблів, давайте поглянемо, що в них (вчитель дає листочки із назвами різних об’єктів Африки). Тож в них є перелік різних об’єктів, які є в Африці і ми повинні їх знаходити на карті, а я розповім як і хто їх відкрив першим.

Ще в давнину єгиптяни почали освоювати північну частину континенту (3,5 тис. років тому). Вони знали узбережжя Середземного моря від гирла Нілу до затоки Сидр, проникали в пустелю Сахару.

Тривалі морські походи в прибережних водах материка здійснювали фінікійці, а в VI ст. до н. е. вони першими обігнули всю Африку. На початку Середньовіччя багаторазово перетинали Сахару араби, які поклали початок відкриттю річки Нігер, озера Чад, лівих приток річки Білий Ніл.

Для європейців та азіатів цей материк протягом декількох столітть залишався невідомою землею. Древні греки, римляни та араби вважали Африку півостровом або островом, який простягається до самого екватора.

У 1352-1353 рр. видатний мандрівник Ібн Баттута пройшов західну Сахару, побував на річці Нігер і потім повернувся через центральну частину пустелі.

Протягом тривалого часу європейці мало досліджували Європу (Піренейський півострів), крім деяких прибережних районів, адже цей півострів розміщений лише за 14 км від «чорного» континенту. Для багатьох європейців непереборною перешкодою ставали пустеля Сахара або екваторіальні ліси, небезпечні хвороби або вороже ставлення місцевих жителів. Остерігалися європейці й районів поблизу екватора, припускаючи, що палюче сонце в цих широтах здатне перетворити людей із білою шкірою на чорношкірих.

Перше розвідувальне плавання було розпочате в 1418 р., але невдовзі кораблі повернули назад – команди боялися навіть підійти до екватора. У 1434 р. капітан Жил Еаніш повернув корабель у відкритий океан, і моряки навіть не помітили, що зловісний мис опинився позаду. У 1443-1444 рр. було відкрито узбережжя Мавританії, звідки вивезли групу рабів. Ця подія започаткувала епоху работоргівлі, що забрала життя багатьох мільйонів жителів Африки.

У 1487 р. капітан Бартоломеу Діаш першим із європейців обігнув Африку з півдня й відкрив мис Бур (згодом він був перейменований на мис Доброї Надії). На підставі звітів Б. Діаша маршрут в Індію розробив Васко да Гама. У 1497-1498 рр. його експедиція обігнула мис Доброї Надії й уперше пройшла уздовж східного узбережжя до 3°20′ пд. ш. Повністю обриси континенту були встановлені тільки через 100 років.

У XVII ст. у внутрішніх районах Африки португальськими мандрівниками були відкриті озера Тана і Ньяса, досліджені витоки Голубого Нілу й нижня течія річки Конго. Але більша частина материка ще довго залишалася маловивченою.

Особливе місце серед дослідників внутрішніх районів материка посідає Давид Лівінгстон. В 1841 р. він як лікар і місіонер був відправлений до Південної Африки. Він організовував школи, лікував хворих й одночасно займався спостереженнями й дослідженнями. Йому вдалося вивчити життя, звичаї й традиції місцевих жителів. У 1849 р. він перетнув пустелю Калахарі, першим із європейців перетнув Південну Африку із заходу на схід, дослідивши значну частину басейну річки Замбезі й відкривши один із найбільших водоспадів планети – Вікторія. У 1867-1871 рр. він вивчав південні й західні береги озера Танганьїка.

У 1874 р. була організована англо-американська експедиція під керівництвом Генрі Стенлі. Мандрівникам вдалося завершити дослідження озер Вікторія й Танганьїка, відкрити давній гірський масив Рувензорі із засніженими вершинами, дослідити верхні течії річок Конго і Нілу.

Вивчав Африку і наш земляк Єгор Ковалевський, який закінчив Харківський університет. І в 1847-1848 рр. його відправили у відрядження в Єгипет на пошуки родовищ золота. Він багато подорожував, описав рельєф Ефіопського нагір’я. І першим сказав, що витоком Нілу є не Голубий, а Білий Ніл і його витік потрібно шукати в екваторіальних районах.

Таким чином, до кінця ХІХ ст. були вивчені чотири великі африканські річки: Ніл, Нігер, Конго й Замбезі. І географічну карту Африки уточнили лише в середині ХХ ст., але до цього часу залишається ще багато таємниць.

ІІІ. Конкурси-змагання

Отже ми закінчили нашу подорож-знайомство з дивовижним материком Африка і тепер повертаємось додому та перевіряємо у команд, які вони здобули нові знання.

1. Гра «Вірю-не вірю»

Зараз я на карті буду показувати певні об’єкти або просто говорити твердження, а ви своїми картками сигнальте мені (червона – не погодження, зелена – згода, отримуєте бал за правильну відповідь), згодні ви з цим чи ні.

1. Протока, відділяюча острів Мадагаскар від Африки, є найбільшою за протяжністю у світі (Так);

2. Африка – це материк і частина світу (Так);

3. Африка – найбільший за площею материк (Ні);

4. Екватор перетинає материк на півдні (Ні);

5. Мадагаскар – найбільший острів, а Сахара найбільша пустеля Африки (Так);

6. Першими материк відкрили європейці (Ні).

2. Гра «Я – тобі, ти – мені» (вчитель ставить запитання і обирає учнів з кожної команди, які будуть відповідати).

1. Визначте положення Африки відносно інших материків, якими океанами вона відділена від них?

2. Назвіть і визначте типи океанічних течій, що проходять уздовж берегів Африки;

3. Якими є особливості берегової лінії материка?

4. Які відкриття прославили Давида Лівінгстона?

5. Конкурс капітанів

Розкажіть про особливості дослідження і відкриття Африки європейцями. Чому європейські мандрівники найбільшу увагу приділили дослідженню річок й озер Африки? І чому спочатку були колонізовані північні й південні окраїни материка?

Капітани повинні розповісти найбільш точно та повно про свої припущення.

ІІІ Підведення підсумків уроку

Що ж діти, давайте підіб’ємо підсумки уроку.

Сподобався урок, що вам найбільше сподобалося? З якими питаннями найбільше були труднощі? Які є питання, чи все було зрозуміло?

А зараз давайте підрахуємо ваші бали. (Кожна з команд під наглядом вчителя рахує кількість отриманих фішок, визначається переможець.) У нашому змаганні перемогла команда _____________. Привітаємо їх. А ви _________ (друга команда) не засмучуйтесь, адже ви отримуєте приз: картинки із зображеннями цікавих природних об’єктів Африки.

Давайте тепер визначимо найактивнішого учня. Порахуйте кожен кількість ваших фішок. Двоє з найбільшою кількістю балів це ____________.

Приготуйте ваші карти для визначення переможця.

ІV Повідомлення домашнього завдання.

Прочитати § 13, виконати практичну роботу (в кінці § 13).