4. Оцінка впливу діяльності об’єкту (підприємства) на навколишнє середовище після впровадження комплексних заходів

В цьому розділі виконується комплексна оцінка впливів діяльності підприємства на навколишнє середовище (проводять розрахунки) за умови реалізації комплексу заходів щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища; визначається ступінь екологічного ризику діяльності підприємства та впливу на умови життєдіяльності людини; наводяться, за можливості, результати розрахунків визначення економічної ефективності здійснення природоохоронних заходів.

5 Економічна частина Вступ

Реформування соціально-економічної освіти в незалежній Україні супроводжується стрімким загостренням конкурентної боротьби за ринки збуту та зосередження її центру на конкурентоздатності продукції. Остання залежить від технічного рівня виробництва, показників якості та екологічної продукції, раціонального природокористування в процесі її виготовлення. В цих умовах зростає роль та значення техніко-економічного обґрунтування майбутніми спеціалістами управлінських рішень в галузі екології та раціонального природокористування [92].

5.1 Планування виконання роботи

При плануванні виконання дипломної (курсової, бакалаврської) роботи за допомогою методів мереж доцільно виконати ряд етапів.

Перший етап передбачає постановку проблеми, встановлення комплексу робіт для її вирішення, тривалості та послідовності їх виконання.

Тривалість виконання кожної роботи визначають за формулою:

де d_i – тривалість виконання кожної роботи;

B_i – обсяг i^ої роботи;

rb – число виконавців.

При відсутності показників для розрахунку тривалості виконання i-ої роботи, тривалість роботи визначають на основі загального часу виконання дипломної (курсової, бакалаврської) та її долі в загальному обсязі робіт[93].

Результати заносять до таблиці (див. табл.5.1).

Таблиця 5.1

Вихідні параметри графіку мережі

Номери робіт	Найменування робіт	Тривалість роботи, дні	Послідовність виконання
1.	Постановка проблеми	10	2;3;4
2.	Збір, систематизація та обробка інформації	5	5
3.	Техніко-економічні розрахунки	7	5
4.	Експеримент	2	5
5.	Використання математичних методів та комп’ютерної техніки	1	6
6.	Прийняття рішення	3	7
7.	Оформлення	4	8
8.	Реалізація рішення	5	–

Другий етап передбачає побудову графіку мережі мовою робіт. Він будується зліва на право. Робота позначається у вигляді кола, а зв’язок між роботами – стрілками.

На рисунку 5.1 подано приклад графіку мережі мовою робіт.

Рисунок 5.1 – Графік мережі виконання робіт.

Третій етап передбачає розрахунок параметрів графіку мережі. До розрахункових параметрів графіку мережі належать:

– тривалість критичного шляху;

– ранній термін початку робіт;

– ранній термін закінчення робіт;

– пізній термін початку робіт;

– пізній термін закінчення робіт;

– повний резерв часу графіку мережі;

– вільний резерв часу графіку мережі.

Критичний шлях – Т_кр – дорівнює сумі тривалості робіт з максимальною тривалістю від початку НДР і до її закінчення.

Ранній термін початку j-ої роботи розраховується зліва направо за формулою:

Де i – індекс попередньої роботи;

j – індекс наступної роботи;

– ранній термін початку i-ої роботи;

d_i – тривалість i-ої роботи;

Ранній термін закінчення роботи визначають за формулою:

де – ранній термін початку j-ої роботи;

d_i – тривалість виконання j-ої роботи;

Пізній термін початку роботи розраховують з права наліво. Для останньої роботи його вираховують як:

де Т_кр – критичний шлях;

d_ocm – тривалість останньої роботи.

Для інших робіт пізній термін початку робіт становить:

Пізній термін закінчення роботи визначають за формулою:

Повний резерв часу графіку мережі розраховують як:

Вільний резерв – це резерв часу робіт, що можуть бути закінчені за раннім терміном, а наступна за ним робота також бути розпочата за раннім терміном, тобто:

Результати рахунків графіку мережі зводять до таблиці (див. табл.4.2).

Таблиця 5.2