1.Стилі сучасної української літературної мови. Характеристика офіційно-ділового стилю та його підстилів.

Стиль у мові - це система мовних засобів, вибір яких зумовлюється змістом, метою та характером висловлювання.

• Розмовний стиль - найдавніший, виник з потреби спілкування; має дві форми: кодифіковану і некодифіковану. Риси його: неодноманітність, експресивно-емоційне забарвлення, просторічні елементи в лексиці, різні інтонації, ритми, мелодика; форма - діалогічна й монологічна, а тому неповні, еліптичні речення і позамовні засоби: міміка, жести, ситуація.

• Художній стиль - це складний сплав, відображає багатство національної мови; це поєднання всіх мовних стилів з погляду лексики, граматики, але з орієнтацією на літературну мову. Основні різновиди: проза й поезія. Одна з його особливостей - вживання художніх засобів (тропів: епітетів, метафор, порівнянь, алегорій і т. ін.), що сприяє створенню образності.

• Науковий стиль - це повідомлення з науковою інформацією, які вимагають логічного викладу на лексичному та граматичному рівнях; характеризується вживанням термінологічної лексики, розгорнутими складними і складнопідрядними реченнями, відповідними фразеологізмами; документуються твердження, обов'язкові посилання, а також цитати. Його різновиди: власне науковий, науково-популярний, науково-навчальний, виробничо-технічний з відповідними мовними вимогами до кожного різновиду.

• Публіцистичний стиль призначений інформувати суспільство про факти, явища і формувати громадську думку. Основна риса: поєднання логічного викладу з емоційно-експресивним забарвленням з метою впливу і переконання. Орієнтується на усне мовлення (ораторський стиль), а тому можлива діалогічна форма (запитання і відповіді на тлі авторського монологу), звертання, чіткість оцінок явищ, подій і т. ін. Має різновиди: науково-популярний, газетний, радіомовлення і телебачення* Побутують усна й писемна форми публіцистичного стилю.

Офіційно-діловий стиль - це функціональний різновид літературної мови, який обслуговує сферу офіційно-ділових стосунків переважно у писемній формі, служить для спілкування в державно-політичному, громадському та економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю і дістає відображення у мові офіційних документів, якими регулюються ці відносини. Це один з найдавніших стилів, що властивий саме офіційним документам і діловим паперам, які й дали йому назву.

Основне призначення офіційно-ділового стилю — регулювати ділові стосунки в установах, організаціях, закладах тощо та обслуговувати громадські потреби людей у типових ситуаціях. Цей стиль дає настанови, інформує громадян і суспільство про будь-які явища, факти, події, розумову діяльність людини, — у цьому полягає його комунікативна функція.

Офіційно-діловий стиль має такі підстилі, як: законодавчий, дипломатичний, юридичний та адміністративно-канцелярський, в яких різною мірою реалізуються три основні функції мовлення — повідомлення, спілкування, вплив.

Законодавчий підстиль має настановчо-інформативний чи власне директивний характер викладу. Він використовується в законотворчій сфері, регламентує та обслуговує офіційно-ділові стосунки між приватними особами, між державою і приватними та службовими особами, тобто він затверджує права громадян і політику держави. Це такі законодавчі акти як конституції, закони, укази, постанови тощо.

Дипломатичний підстиль використовується у сфері міждержавних офіційно-ділових стосунків у галузі політики, економіки, культури, регламентує офіційно-ділові стосунки міжнародних організацій, структур, окремих громадян. Одні документи мають організаційно-регулюючий характер (договір, конвенція, ультиматум, угода), інші за змістом організаційно-впливові (декларація, заява, нота), ще інші — інформативно-описові (комюніке, меморандум), про що говорять самі назви документів, про це свідчить їх тлумачення в іншомовних словниках.

у юриспруденції вирізняють юридичний підстиль (судочинство, дізнання, розслідування, арбітраж), який обслуговує і регламентує правові та конфліктні стосунки:

— між державою і підприємствами та організаціями усіх форм власності;

— між підприємствами, організаціями, установами;

— між державою та приватними особами;

— між підприємствами, організаціями й установами всіх форм власності та приватними особами;

— між приватними особами.

Реалізується в актах, позовних заявах, протоколах, постановах, запитах, повідомленнях тощо. Це матеріали кримінальних, адміністративних, цивільних справ, що порушуються з приводу тих чи інших протиправних чи злочинних дій.

Адміністративно-канцелярський підстиль використовується у професійно-виробничій сфері, правових взаєминах і діловодстві. Він обслуговує і регламентує службові стосунки між підприємствами, структурними підрозділами одного впорядкування, між приватною особою та організацією, установою, закладом і навпаки. Це різні види листів, заяви, договори, контракти, протоколи, накази, розпорядження, характеристики, доручення, розписки, акти, довідки, телеграми тощо.

Адміністративно-канцелярський підстиль значно відрізняється від законодавчого чи дипломатичного підстилів, бо саме в канцелярсько-діловій мові виявляється безпосередній зв'язок мови з виробничою діяльністю людей.

В адміністративно-канцелярських ділових паперах мають дотримуватися стабільність і досконалість форми, що є виявом високої культури мовця.

Документи всіх підстилів офіційно-ділового стилю характеризуються сукупністю мовних засобів на всіх рівнях мови, їм властиві слова з прямим значенням, терміни і шаблони, професіоналізми, відсутнє емоційне забарвлення слів; складні та складноскорочені слова тощо.

Специфіка офіційно-ділового листування полягає в тому, що незалежно від того, хто є безпосереднім укладачем документа й кому його адресовано, офіційним автором та адресатом документа майже завжди є організація, установа.