3.Цитохроми та їх біологічне значення.

• Цитохроми — маленькі мембранні гемопротеїни (тобто білки, що містять ковалентно зв'язаний гем), що залучені в процес електронного транспорту через мембрани.

Це невеликі глобулярні білки, у першому наближенні їх структура може бути представлена у вигляді кулі або витягнутого еліпсоїду. Гем в складі цих білків розташований у внутрішній кишені, утвореній амінокислотними залишками. Цитохроми присутні у всіх клітинах організмів, вони містяться на мембранах мітохондрій, хлоропластів, тилакоїдних мембранах і цитоплазматичних мембранах бактерій і деяких іншихмікроорганізмів. Відомо близько 30 видів цитохромів, що розрізняються структурами бічних ланцюгів поліпептідів. Залежно від типу гему їх групують у 8 класів. Залежно від спектрів поглинання, цитохроми поділяють на групи а, b, c.

4.Біологічне значення фередоксинів.

• Ферредоксини є невеликими білками, що містять іони заліза і сірки, організовані в залізо-сірчані кластери. Ці біологічні «конденсатори» здатні приймати електрони, в результаті чого змінюючи відновно-оксидаційний стан (+2 або +3) атому заліза. Цим шляхом, ферредоксин діє як агент передачі електрону в біологічних окисно-відновних реакціях. Інші біоорганічні системи передачі електрону включають також рубередоксини, цитохроми, блакитні мідні білки табілки Ріске. Ферредоксини класифікують за будовою залізо-сірчаних кластерів та за послідовністю.

5.Феритин.

• Ферритин - глобулярний білковий комплекс, що складається з 24 субодиниць і виконує роль основного внутрішньоклітинного депо заліза. сайт, і L, форма якої сприяє обробці заліза в цьому сайті.

6.Трансферини .

• Трансферинами - білки плазми крові, які здійснюють транспорт іонів заліза. Трансферини являють собою білки, які міцно, але оборотно зв'язують іони заліза.

7.Купрумовмісні оксидази.

• Крім йонів Феруму функцію перенесення кисню та електронів здатні виконувати також йони інших металів, зокрема йони Купруму (гемоціанін, церулоплазмін), що називаються купрумовмісні оскидази.

8.Гемоціанін.

• Гемоціанін (лат. Haemocyanin) — транспортний білок дихальної системи, що містить два атоми міді, які зв'язуються з молекулою кисню. 

Тема №6: «Розчини»

1. Розчини

• Рзчини — цілком однорідні суміші з двох (або кількох) речовин, в яких молекули (або іони) одної речовини рівномірно розподілені між молекулами іншої речовини.

2. Розчинник

• Розчинники — індивідуальні хімічні сполуки або суміші, здатні розчиняти різні речовини, тобто утворювати з ними однорідні системи змінного складу, що складаються з двох або більшого числа компонентів (див. Розчин).

3. Класифікація розчинів.

• 1. Залежно від природи розчинника розчини поділяють на водні та неводні.

2. Залежно від концентрації йонів Гідрогену розчини можуть бути: кислі, нейтралні, лужні.

3. Залежно від агрегатно стану розчинника та розчиненої речовини розподіляють так: тверді, газоподібні, рідкі.

4. Розбавлений розчин.

• Це такий розчин, щістить досить малу масу розчиненої речовини порівняно з масою розчинника.

5. Розчинність

• Розчинністю речовини називають здатність її розчинятися а в тому чи іншому середовищі. Мірою розчинності або коефіцієнтом розчинності служить кількість грамів речовини, яка при даній температурі розчиняється в 100 г води з утворенням насиченого розчину.

6. Кристалізація

• Кристалізація — процес виділення з розчину надлишку розчиненої речовини у вигляді кристалів або перехід речовини з газоподібного, рідкого (розчину чи розплаву) або твердого (аморфного) станів у кристалічний.

7. Насичений розчин

• Розчин, який перебуває в рівноважному стані з речовиною, що розчинається, називають насиченим розчином.

8. Масова частка розчиненої речовини

• Масова частка розчиненої речовини – це відношення маси розчиненої речовини до маси всього розчину.

9. Молярна концентрація

• Молярна концентрація розчину – це відношення кількості молів розчиненої речовини до об’єму розчину.

10. Молярна концентрація еквівалента

• Молярна концентрація еквівалента – це відношення кількості еквівалентів розчиненої речовини до об’єму розчину.

11. Моляльна концентрація

• Моляльна концентрація – це кількість розчиненої речовини, що припадає на 1кг розчинника в цьому розчині

12. Моляльна частка

• Моляльна частка – це відношення кількості розчиненої речовини або розчинника до суми кількостей розчинника та розчиненої речовини.

13. Тиск насиченої пари

• Якщо рідина знаходиться в закритій склянці, то молекули, що випарилися, накопичуються в газовому шарі, створюючи певний тиск – тиск насиченої пари.

Тема №7: «Розчини електролітів

кислотно-основний стан біологічних рідин»

11. Електроліти

• Електроліти – речовини, розплави або розчини, які проводять електричний струм внаслідок дисоціації на іони, проте самі речовини не проводять електричний струм.

12. Електролітична дисоціація

• Електроліти́чна дисоціа́ція — явище розпаду нейтральних молекул на іони, що відбувається в електролітах. Наприклад, молекула солі NaCl розпадається при розчиненні на іониNa⁺ та Cl^-.

13. Основи

• Основа — молекула або іон, які здатні приєднувати протони (згідно з кислотно-основною теорією Бренстеда-Лоурі). У кислотно-основній теорії Дж. Льюїса, основами Льюїса називають будь-яку частинку (молекулу, атом, іон), яка може віддавати пару неподілених електронів.

14. Кислоти

• Кислоти, у класичному визначенні — електроліти, які при розчиненні в йонізуючому розчиннику (воді), дисоціюють з утворенням йонів водню (або протону, Н+), таким чином знижуючи кислотність розчину до величини менше ніж pH 7,0.

15. Солі

• Солі — речовини, до складу молекул яких входять кислотні залишки (аніони), поєднані з катіонами різного походження (атоми металів, металоподібні групи, як NH+4, та ін.). Утворюються солівнаслідок реакції нейтралізації кислот, або основ.