24. Біологічна роль Li.

• Впливає на обмін речовин у нервовій тканині; пригнічує поглинання кисню корою головного мозку й частково збільшує в підкіркових зонах; солі Літію чинять тривалу, але помірну гіпотензивну дію, знижуючи артеріальний тиск

25. Медичне застосуванняLi2co3(літій карбонат).

• Використовують для профілактики та лікування деяких нервово-психічних захворювань.

26. Біологічна роль Ca.

• Бере участь у регуляції серцевого ритму й транспортуванні поживних речовин крізь клітинну мембрану; процесах згортання крові; функціонуванні нервової та м'язової систем. Відіграє важливу роль у проведенні нервових імпульсів, забезпечує рівновагу між процесами збудження і гальмування в корі головного мозку, бере участь у скороченні м'язів. Він також знижує рівень холестерину в крові, активізує процеси розщеплення глікогену в печінці, бере участь у процесах поділу клітин, секреції гормонів(зокрема інсуліну), модуляції електричної активності клітин тощо.

27. Патологія обміну Cа.

• Гіпо-(спостерігається при гіпопаратиреозі, що призводить до зниження рівня йонізованого Кальцію в крові. При цьому виникають спазми м'язів рук і ніг, судоми(тетанія) м'язів ніг та спини, розм'якшення кісток, остеопороз,

28. Медичне застосування CaCl2.

• Широко використовують при алергічних захворюваннях( знімає набряки, запалення); як кровоспинний засіб; при спазмах серцево-судинної системи; переломах кісток; нестачі Кальцію в організмі.

29. Медичне застосування CaSO4•2H2O.

• Біло-сірий порошок, який при змішуванні з водою швидко твердне. На цій властивості ґрунтується його застосування в медицині для гіпсових пов'язок при переломах кісток.

30. Біологічне використання Mg.

• Йони Магнію беруть участь у передаванні нервового імпульсу, скороченні м'язів, метаболізмі вуглеводів. Магнійй входить до складу системи пропер дину, яка захищає від інфекційних хвороб; пригнічує всмоктування Кальцію(заміщує його); затримує Фосфор в організмі; сприяє виділенню жовчі, стимулює перистальтику кишок, знижує рівень холестеролу.

31. Патологія обміну Mg.

• Гіпомагніємія (може спостерігатися при нестачі білка і низькій енергетичній цінності дієти. До дефіцину Магнію в організмі призводить також втрата його із сечею. Клінічні ознаки: підвищенна нервово-м'язева збудливість, розлади психіки,які лікують за допомогою розчину магній хлориду.)

32. Медичне використання MgSO4•7H2O

• Використовують як послаблювальний засіб. Проносна дія цієї солі пов'язана з майже повною непроникністю стінок кишок для йонів Магнію, внаслідок чого відбувається осмотичне перенесення води крізь стінки кишок.

33. Медичне використання солей магнію.

• Використовують для гальмування нервової системи ( у великих дозах може зумовити наркотичний стан); при гіпертонічній хворобі; при епілепсії та атеросклерозі.

Тема №2: «Біогенні Р-елементи.

Біологічна роль та медичне застосування»

1. Біогенні Р-елементи

• До біогенних р-елементів відносять Cl, Br, I, F, S, P, Al, Se

2. Біологічна роль Хлору

• Хлор підтримує осмотичний тиск і КОС позаклітинної рідини, участі в газообмінній функції еритроцитів та утворенні хлоридної кислоти шлункового соку, активізації амілази, знешкодженні продуктів патологічного розпаду тканин.

3. Патологія обміну Хлору

• Гіпо- та гіперхлорплазмія

4. Медичне застосування хлоридної кислоти(HCl)

• Розчин 0,3% застосовують при зниженій кислотності шлункового соку.

5. Біологічна роль Бром

• Солі брому послаблюють дію адреналіну, ацетилхоліну та заспокійливо діють на нервову систему. Бром регулює функції статевих залоз та бере участь у біосинтезі багатьох статевих гормонів (особливо тестостерону) . Бром надходить в організм у вигляді солей разом з рослинною їжею (наприклад, картоплею), водою та у складі кухонної солі.

6. Медичне застосування NaBr,KBr

• Використовуються при лікуванні психічних та нервових захворювань як заспокійливий засіб; при лікуванні гіпертонічної хвороби.

7. Біологічна роль йоду

• Входить до складу гормону тироксину. У невеликій кількості містить в крові, що необхідно для нормальної функції щитоподібної залози.

8. Патологія обміну йоду

• Ендемічний зоб

9. Медичне застосування NaI та KI

• Входять до складу препаратів, які використовують при лікуванні захворювань щитоподібної залози.

10. Медичне застосування I2

• 5 та 10% спритові розчини використовують як антисептичний засіб для оброблення ран та операційного поля.

11. Біологічна роль Флуора

• Міститься в емалі зубів, кістковій тканині. Входить до складу сперматозоїдів і клітин органів кровотворення.

12. Патологія Флуора

• Руйнування зубної емалі, хронічний флюороз,

13. Медичне застосування Флуора

• У стоматологї використовують солі, що містять Флуор, для профілактики та лікування карієсу.

14. Біологічна роль Сульфуру

• Входить до складу білків покривних тканин та амінокислот, які беруть участь у процесах тканинного дихання, а також до складу багатьох гормонів( інсулін, гормони гіпофіза)

15. Медичне застосування сірки осадженої

• Сірку осаджену у вигляді мазей для лікування таких захворювань шкіри, як себорея, псоріаз та ін.;

16. Медичне застосування сірки очищенної

• Сірку очищену застосовують як протиглисний засіб при пероральному прийманні та зовнішньо при деяких захворювань шкіри;

1% розчин у соняшниковій олії зумовлює пірогенну реакцію. Використовують у вигляді ін’єкцій при лікуванні деяких форм шизофренії.

17. Медичне застосування Na2S2O3 (Натрій тіосульфат)

• 30% розчин використовують для внутрішньовенних ін’єкцій при тяжких алергічних захворюваннях, отруєннях хлором, сполуками Арсену, Меркурію, Плюмбуму, синильною кислотою та ціанідами. Для лікування корости використовують зовнішньо 60% розчин. Має антипаразитарні властивості при взаємодії з хлоридною кислотою.

18. Біологічна роль Фосфору

• Бере участь у побудові кісткової тканини та клітинних мембран, у регуляції КОС, входить до складу АТФ, ДНК, РНК; активізує всмоктування йонів Са²⁺ в кишках, необхідний для синтезу креатин фосфату в м’язовій тканині, що відіграє важливу роль у біоенергетиці скелетних м’язів та міокарда.

19. Патологія обміну Фосфору

• Гіпо- та гіперфосфатемія.

20. Медичне застосування фосфору

• АТФ (натрій аденозинтрифосфат) застосовують у разі порушень пязової діяльності (дистрофії) та хронічної серцевої недостатності.

21. Біологічна роль Алюмінію

Міститься в головному мозку. Є необхідним елементом для процесів травлення. Бере участь у побудові епітеліальної й сполучної тканини організму та у процесах регенерації кісткової тканини.

22. Медичне застосування Al(OH)₃

• Застосовують зовнішньо як адсорбівний та обволікальний засіб у дерматології. У вигляді суспензій в суміші з магній гідроксидом він входить до складу лікарського препарату «Альмагель», який використовують при лікуванні гастриту та виразки шлунка як антацидний, адсорбівний та обволікальний засіб.

23. Медичне застосування KAl(SO4)2• 12H2O

• Водні розчини використовують як в’яжучий і кровоспинний засіб.

24. Біологічна роль Селен.

• Входить до складу активного ферменту печінки та еритроцитів – глутатіонпероксидази, яки бере участь у знешкодженні токсичних для організму людини пероксидів. Селен функціонально пов'язаний з вітаміном Е і гальмує функцію трипсину; збільшує еластичність тканин та надходження кисню до серцевого м’яза.

25. Патологія обміну Селену

• Надлишок призводить до підвищеної втоми, випадіння волосся та розхитування зубів.

26. Медичне застосування Селену

• Вчені Гарвардського університету встановили, щоSeдає позитивні результати при лікуванні раку прстати.

27. Кесонна хвороба

• Кесонна хвороба — стан, що виникає в організмі людини при швидкому переході з середовища з підвищеним атмосферним тиском повітря у середовище з нижчим тиском.

28. Сатуразація

• Сатурація – насичення рідин вуглекислим газом.

29. Ейфорія

• Ейфорія  — відчуття надсильного душевного піднесення, звичайно сукупно із оптимізмом та підвищеною активністю

30. Некроз

• Некроз — це патологічний стан при якому відбувається денатурація внутрішньоклітинних протеїнів та ферементативне перетравлення змертвілих клітин.

31. Інтоксикація

• Інтоксика́ція — порушення функцій чи ушкодження органів внаслідок дії отрут чи токсинів, що проникли в організм чи утворилися в ньому.

Тема №3: «Біогенні d-елементи.

Біологічна роль та медичне застосування»

1. Біогенні d-елементи

• До біогенних d-елементів належить Fe, Cu, Mn, Zn, Co, Ni.

2. Біологічна роль Феруму

• Забезпечує газообмінну функцію еритроцитів, процесів клітинного дихання. Входить до складу різних комплексів, у вільному вигляді в організмі не зустрічається. Входить до складу внутрішньо (гемоглобін, міоглобін; ферментів цитохроми, каталази, пероксидази та інших), ферити і гемосидерин). У формі феритину і гемосидерину Ферум депонується. Утворюючи резерв у кістковому мозку, печінці та селезінці. Серед позаклітинних сполук Феруму слід назвати білок плазми крові трансфери, що є транспортною формою ферму в крові.

3. Патологія обміну Феруму

• Ферумдифіцитна анемія

4. Медичне застосування FeSO4 • 7H2O(залізний купорос)

• Під час лікування анемій, зумовлених дефіцитом Ферум, у разі лабкості та виснаження. Ця сполука є основою таких препаратів, як фроплекс, феромед, ерлецид та феро-градумент, до складу яких вона входить у комплексі з фолієвою та аскорбіновою кислотами, вітамінами та вуглеводами, що сприяють засвоєнню Феруму. Засвоюють в кислому середовищі.

5. Медичне використання Феруму

• Fe - використовують у тих самих випадках, що й залізний купорос;

FeCO₃– використовують для лікування фурумдефіцитних анемій;

FeCO_{3 *} 6H₂O – сильний окисник. Найширше його використовують у медицині як дезінфекційний та кровспинний засіб.

6. Біологічна роль Купруму

• Впливає на синтез гемоглобіну та утворенн еритроцитів. Симулює всмоктування Феруму у травному каналі. Солі Купруму позитивну впливають на ріст і розвиток організму, беручи участь у білковому обмні. Входить до складу білків плазми крові – альбуміном та деякими глобулінами, також до складу ферментів каталази, що розчеплює токсичний гідроген пероксид. Необіхдний для синтезу інсуліну та пролонгує його дію, гальмуючи фермент інсулін азу, яка розщеплює інсулін у печінці; стимулює відкладання глюкози в пеінці, знижучи тим самим рівень глюкози в крові. Купрум стимулює розвиток статевих залоз, біосинтез деяких гормонів гіпофіза, наприклад таких, як вазопресин та окстоцин. Утворює комплексні сполуки з біологічно активними субстратами – амінокислотами та білками, сприяючи процесам кровотворення, утворенню кісткової танини розумовому та фізичному розвитку. Бере участь у транспортуванні кисню.

7. Патологія обміну Купруму

• Нестача викликає порушення кісткоутворення. Надлишок сприяє розвитку хронічного гепатиту, а також захворювання Вільсона – Коновалова.

8. Медичне застосування Купруму

• Входить до складу полівітамінних комплексів як мікроелемент;

9. Медичне застосування CuSO4 • 5H2O

• Використовують в очній та урологічній практиці як зовнішній антисептичний в’яжучий або припікальний засіб у виглядів розчинів 0,25 %. Розчин цієї солі застосовують також як блювотний засіб, при опіах фосфором і як протиотруту у разі отруєня білим фосфором;

10. Медичне застосування солі Мангану.

• 0,01 – 0,1% розчин використовують в урології та гінекології для полоскань і спринцювань для промивання шлунка в разі отруєнь, розчини 0,1-0,5% для промивання ран. Про опіках першого ступення рекомендовано обробляти поверхню 2,5-4% розчином.

11. Біологічна роль Цинку.

• Повязана з діяльністю залоз внутрішньої секреції. Входить до складу інсуліну, підсилюючи його дію. Цей елемент відіграє значну роль в обміні вітамінів, сприяє накопиченню тіаміну (вітаміну В₁) та є одним з регуляторів перетворення β-каротину на вітамін А. Впливає на жировий та вуглеводний обмін. Разом з йонами Купруму та Кобальту підвищує імунітет.

12. Патологія обміну Цинку.

• При нестачі – цероз печінки, ураження шкіри та очей, гальмування росту, у тканих базофілах у 3-4 рази знижується кількість гістаміну та гепарину.

13. Медичне застосування Цинку.

• Цинк входить до складу полівітамінних комплексів та як мікроелемент.

14. Медичне застосування цинку сульфату.

• Використовується у вигляді очних капель 0,25% і 0,3%. Цинк сульфат пригнічує розмноження мікроорганізмів.

15. Медичне застосування цинку оксиду.

• Використовують у дерматології у вигляд мазей та присипок як в’яжучий, підпушувальний та антимікробний засіб;

16. Біологічна роль Кобальту.

• У вигляді вітаміну В₁₂ бере участь у синтезі гемоглобіну та регенерації еритроцитів, і його нестача спричинює тяжку анемію. Підсилює обмін нуклеїнових кислот.

17. Патологія Кобальту.

• При надлишку стає токсичним. У разі нестачі зменшення вітаміну В₁₂ може стати причиною злоякісної анемії. Дефіцит у тканина знижує здатність організму до захисту від різних інфекцій.

18. Медичне застосування кобальт хлориду.

• Знижує тиск у осіб, які страждають на гіпертонічну хворобу.

19. Медичне застосування кобаміду.

• Використовують у променевій терапії з метою активації процесів кровотворення.

Тема №4: «Комплексні сполуки»

1. Валентність елемента.

• Валентність елемента – це здатність атомів приєднувати певну кількість атомів іншого елемента.

2. Комплексні сполуки.

• Комплексні сполуки – стійкі хімічні сполуки, у вузлах кристалічної гратк яких знаходяться складні частинки, що містять центральний атом (йон) і молекули або йони, що його оточують.

3. Комплексоутворювач.

• Комплексоутворювач- центральний атом.

4. Зовнішня координаційна сфера.

• Йони, які приєднуються до внутрішньої координаційної сфери йонним зв’язком, утворюють зовнішню координаційну сферу.

5. Внутрішня координаційна сфера.

• Комплексоутворювач разом з лігандами утворює внутрішню координаційну сферу, яка може бути електронейтральною, так і у формі катіона або аніона.

6. Дентатність (координаційна ємність) або ліганди.

• Дентантність – це кількість місць, які займає певний ліганд у внутрішній координаційній сфері комплексу.

7. Класифікація комплексних сполук.

• КС систематизують за зарядом внутрішньої координаційної сфери та за природою лігандів, що входять до їх складу.

За зарядом внутрішньої координаційної сфери розрізняють:

а) КС за комплексним катіоном;

б) КС за комплексним аніоном;

в) електронейтральні КС;

2. За природою лігандів розрізняють:

а) сполуки, що містять молекулярні ліганди, - воду, амоніак, карбон (ІІ)оксид;

б) сполуки, що містять гідроксид-іони ОН^-;

в)сполуки, що містять різні кислотні залишки

8. Циклічні комплекси.

• Якщо з комплексоутворювчем координують бідентатні ліганди, то утворюються циклічні комплекси.

9. Хелатам (внутрішньо комплексна сполука).

• Хелат — клешнюватий комплекс іону металу з лігандом із двома і більше електронодонорними парами.

10. Комплексони.

• Комплексони – це полідентатні ліганди, до яких належать поліаміо карбонові кислоти.

11. Хелатотерапія.

• Пошук і використання лікарських засобів, дія яких ґрунтується на утворенні халатів між йонами металів комплексонами називається хелатотерапією.

Тема №5: «Комплексоутворення в живих організмах»

1.Гемоглобін та його біологічне значення.

• Гемоглобін — складний залізовмісний білок еритроцитів тварин і людини, здатний оборотно зв'язуватися з киснем, забезпечуючи його перенесення до тканин.

Головна функція гемоглобіну полягає в транспорті дихальних газів. 

2.Міоглобін та його біологічне значення.

• Міоглобін — кисень-зв'язуючий білок скелетних м'язів та м'язів серця хребетних тварин.

За нормальними умовами, у відсутність пошкодження або запалення м'язової тканини, міоглобін в кров не потрапляє. Подібно гемоглобіну, міоглобін високотоксичний при його знаходженні у вільному стані в плазмі крові: крупні молекули міоглобіну можуть закупорювати канальці нирокі приводити до їх некрозу; конкуруючи з гемоглобіном еритроцитів за пов'язання з киснем в легенях і не виконуючи функцію віддання кисню тканинам, вільний міоглобін погіршує кисневе постачання тканин і приводить до розвитку тканинної гіпоксії.

Самоотруєння організму вільним міоглобіном і як наслідок гостра ниркова недостатність і тканинна гіпоксія — одна з головних причин смерті присиндромі тривалого здавлення (креш-синдромі), що зустрічається при важких травмах із здавленням або розтрощуванням значних кількостей м'язової тканини.