8.4. Догляд за пуповинним залишком (пупковою ранкою) після виписки з пологового стаціонару.

8.4.1. Дитину можна виписувати додому з пуповинним залишком, який не має ознак інфекції,при умові проведення медичним персоналом пологового стаціонару навчання та освоєння матір'ю навичок догляду за пуповинним залишком [A]

8.4.2. Необхідно підтримувати пуповинний залишок (пупкову ранку) завжди сухими та чистими.

8.4.3. Не накривати пуповинний залишок (пупкову ранку) підгузниками.

8.4.4.До загоєння пупкової ранки купати дитину у кип’яченій воді.

8.4.5. Ретельно стежити за ймовірними ознаками інфекції.

9. Догляд за шкірою

9.1. Загальні положення.

Догляд за шкірою дитини в періоді новонародженості потребує особливої уваги. Оскільки шкіра є захисним органом і кожне порушення її цілості може створювати можливості проникнення інфекції. Дитина вкрита vernix caseosae, комбінацією секрету сальних залоз та продуктів розпаду епідермісу, що вважається захистом шкіри новонародженого.

9.2. Організаційні умови здійснення догляду за шкірою.

9.2.1. Підмивання дитини здійснюють під теплою проточною водою так, щоб тіло не торкалось раковини, дівчаток спереду в напрямку до сідниць.

9.2.2. Огляд шкіри проводиться щоденно лікарем педіатром -неонатологом.

9.2.3.Не доцільно без медичних показів використовувати для догляду за шкірою присипки, мазі, тощо.

9.2.3. Одяг новонародженого повинен бути чистим і сухим.

9.2.4. Перше купання новонародженого слід здійснити в домашніх умовах.

Перший патронаж згідно протоколу догляду за здоровою дитиною до 3 років проводиться лікарем вдома не пізніше, ніж на другий день після виписки із пологового будинку (стаціонару), а медсестрою через день після огляду лікарем.

Огляди дитини в періоді новонародженості медсестрою вдома

Мета Динамічне спостереження за станом здоров’я дитини, контроль виконання рекомендацій лікаря, оцінка вигодовування дитини, закріплення навиків матері та сім’ї з вигодовування та догляду за дитиною з метою розвитку, консультування.

Основні завдання

1. Збір даних для оформлення та заповнення історії розвитку дитини

( ф. 112о).

2. Оцінка стану здоров’я дитини.

Особливу увагу звернути на:

- стан шкіри, слизових (ціаноз, блідість, ступінь інтенсивності та поширеності жовтяниці, наявність висипу);

- частоту дихання;

- стан пупкової ранки (пуповинного залишку, пуповинного кільця);

- оцінка м’язового тонусу та спонтанної рухової активності;

- виділення із очей;

- частота та характер випорожнень, сечовиділення.

3.Оцінка вигодовування, його ефективність та безпека.

Цільове консультування

1. Профілактика синдрому раптової смерті.

2. Вигодовування дитини.

3. Догляд за новонародженим.

4. Ознаки, загрозливі для життя дитини, при виникненні яких слід негайно звернутись за допомогою до медичних працівників.

5. Догляд з метою розвитку.

5.Фізіологічні стани – це специфічні для цього віку транзиторні стани, що залежать від умов зовнішнього і внутрішнього середовища. При несприятливих умовах вони можуть перейти в патологічні стани.

- фізіологічна втрата маси тіла – пов’язана з недостатнім надходженням води в організм і з голодуванням дитини у перші дні життя. Початковий спад маси тіла відбувається у перші 3 – 4 дні життя і становить в середньому не більше як 8 % маси при народженні. При правильному догляді маса відновлюється на кінець першого тижня життя.

- фізіологічна жовтяниця новонароджених – з’являється на 2 – 3 добу життя, стан дитини не порушується. Спричинюється посиленим розпадом еритроцитів і недосконалістю функції печінки. Жовтяниця триває кілька днів, після чого безслідно зникає. Лікування не потребує.

- фізіологічна еритема – проявляється гіперемією шкіри з легким синюватим відтінком. Виникнення еритеми пов’язують з розширенням капілярів внаслідок дії нижчої температури навколишнього середовища. Еритема досягає максимуму на перший день життя і зникає через 2 – 3 дні.

- токсична еритема – поліморфні висипання на шкірі - еритематозні, ледь щільнуваті плями, нерідко з сірувато – темними папулами або бульбашками в центрі, що містять прозору рідину і розташовані частіше групами на розгинальних поверхнях кінцівок, на волосистій частині голови, на груді, сідницях.

- транзиторна гарячка – супроводиться підвищенням температури тіла до 38 * - 39*С. Вона з’являється на 3 – 4 день життя, виникає при перегріванні новонароджених і недостатньому введенні їм рідини. Появу транзиторної гарячки пояснюють наявністю великої кількості білка у молозиві, яким годують дитину, а також недосконалістю механізмів терморегуляції. Гарячка триває 3 – 4 години. При цьому змінюється стан дитини : неспокійна, відмовляється від грудей, виникають тремор кінцівок і гіперемія шкіри.

- статевий криз – виникає внаслідок дії гормонів, які надходять від матері в організм дитини за останні тижні його внутрішньоутробного розвитку. При цьому незалежно від статі дитини на 5 – 7 день життя нагрубають грудні залози, при натисканні з них виділяється небагато рідини. Рекомендується суха туга пов’язка. У дівчаток бувають кров’янисто – слизові виділення із статевої щілини, набряк зовнішніх статевих органів – у дівчаток та хлопчиків. Лікування не потрібне.

- сечокислий інфаркт нирок – з сечею виділяється багато солей. Кількість сечі у перші дні життя дитини невелика. Внаслідок цього сечокислі солі затримуються і відкладаються у ниркових канальцях. Із збільшенням діурезу ці солі з нирок вимиваються. Загальний стан дитини не змінюється.Необхідно давати більше рідини.

- фізіологічний мастит – нагрубання молочних залоз спостерігається у новонароджених незалежно від статі. Зумовлен перехідом естрогенних гормонів від матері до плоду в внутрішньоутробному періоді. Нагрубання залоз незначне, двобічне, в перші 3 – 4 дні життя. Лікування не потребує, рекомендується суха пов’язка .

- міліа – з’являються на кінчику носа, на щоках, лобі білуваті цяточки, що створюються внаслідок закупорки протоків сальних залоз. Через 1 – 2 тижні зникають самостійно.

- транзиторний катар кишок — це розлад випорожнень, який спостерігається у всіх новонароджених в середині першого тижня життя. Первинний кал (меконій) має вигляд густої, в'язкої, темно-зеленої (оливкової) маси, яка виділяється протягом одного-двох днів. Згодом випорожнення частішають, а кал стає рідшим, із грудочками, слизом, зеленувато-жовтого кольору. Мікроскопія виявляє слиз, жирні кислоти, близько 30 лейкоцитів у полі зору. Такий кал називають перехідним, а стан — транзиторним катаром кишок. Через 2—4 дні кал стає однорідним, кашкоподібної консистенції і жовтого забарвлення. Перехідний катар кишок спричиняється початковим дисбактеріозом, новим видом харчування (лактотропне) і подразненням слизової оболонки білками та жирами материнського молока. Лікування не потребує.

АФО новонародженої дитини.

Особливості шкіри новонародженої дитини:

· Гладенька;

· Еластична;

· Бархатиста;

· В перші години після народження бліда, згодом набуває яскраво – червоного кольору;

· У ділянці плечового поясу, між лопатками може бути вкрита пушковим волоссям;

· Дещо набрякла;

· Епідермальний шар тонкий і ніжний;

· Сполучна тканина розвинута слабо;

Підшкірна жирова основа:

· Відкладається протягом останніх двох місяців внутрішньоутробного розвитку, у доношених здорових новонароджених добре розвинута;

· Хімічний склад близький до складу жирів жіночого молока: велика кількість твердих (пальмітинової і стеаринової) кислот і менше рідких (олеїнової).

М’язова система:

· Розвинена недостатньо;

· Виражений гіпертонус м’язів – згиначів (переважання функціональної активності палідарної системи і недорозвиток стріарної).

Кісткова система.

· Переважання хрящової тканини над кістковою;

· Переломи за типом “зеленої гілки” ;

· Кістки можуть легко деформуватися (дитина з народження повинна спати на твердій поверхні);

· Грудна клітка має бочкоподібну форму, ребра прикріплені під прямим кутом;

· Хребет прямолінійний, не має фізіологічних вигинів;

Нервова система.

· Швидкість проведення збудження по нервах у новонароджених значно знижена;

· Висока проникливість гематоенцефалічного бар’єру;

· Рефлекторно – стереотипний та атетозоподібний характер рухів (переважає вплив таламопалідарної системи);

Органи чуття.

· Недостатньо розвинуті;

· До фізіологічних особливостей органу зору належить світлобоязнь (перші три тижні); косоокість (1 – 2 місяці); ністагм, відсутність розширення зіниці при сильних больових подразниках; низька гострота зору (0,02);

· Орган смаку функціонує уже при народженні, новонароджений розрізняє неприємні смаки;

· Орган нюху недостатньо розвинений, однак дитина розрізняє різкі запахи;

· Орган дотику, відчуття достатньо диференційований; подразнення шкіри викликає у дитини загальну реакцію у вигляді рухового неспокою і на больове відчуття дитина реагує як місцево (відштовхує руку) так і загальним неспокоєм; реакція на температурні подразники добре виражена (в теплі діти заспокоюються, при охолодженні - плачуть);

Органи дихання:

· Альвеоли плода не містять повітря, вони заповнені рідиною, яка продукується легенями;

· Після народження з першими дихальними рухами легені розправляються і заповнюються повітрям, частина фетальної рідини виділяється через рот і ніс під час вагінальних пологів, а решта рідини поступово розсмоктується, легеневі артерії збільшують свій просвіт, покращується легенева циркуляція;

· Починає функціонувати мале коло кровообігу;

· Дихання через рот майже неможливе, так як язик відтісняє надгортанник дозаду.

· У доношеної новонародженої дитини сурфактант (поверхнево – активна речовина) забезпечує повне розправлення легень.

Серцево – судинна система.

· Після перев’язки пуповини припиняється плацентарний кровообіг;

· Починає працювати мале коло кровообігу;

· З легень кров поступає у ліве передсердя;

· Тиск в лівому передсерді зростає;

· Закриваються і згодом заростають овальний отвір (у міжпередсердній перетинці) і артеріальна протока (боталова);

· Кровообіг у новонародженого здійснюється вдвічі швидше, ніж у дорослих;

· Пульс у перші дні життя складає 140 – 160 ударів за 1 хвилину;

· Максимальний артеріальний тиск у новонароджених становить 70 – 74 мм рт. ст. (9,3 – 9,9 кПа), мінімальний – 35 – 50 мм рт. ст. (4,7 – 6,7 кПа).

Кров і органи кровотворення:

· Периферична кров у здорових новонароджених характеризується підвищеною кількістю еритроцитів і гемоглобіну: кількість еритроцитів при народженні становить 5 – 7 · 10 12/л, рівень гемоглобіну – 180 – 210 г/л;

· Для новонароджених дітей характерна наявність у периферичній крові еритроцитів різних розмірів (в межах 3 – 13 мкм) (анізоцитоз); різної форми(пойкілоцитоз), різного забарвлення (поліхроматофілія), збільшена кількість молодих ядровмісних форм еритроцитів;

· Середня тривалість життя еритроцита 12 днів (в кінці першого року життя – близько 120 днів);

Система травлення:

· Секреція слини недостатня, її реакція слабокисла, що сприяє інфікуванню ротової порожнини, розвитку молочниці;

· Анатомічна ємність шлунка новонародженого складає 35 мл, а фізіологічна – 5 –7 мл;

· М’язи кардіального відділу шлунка розвинені слабше, ніж м’язи воротаря, тому у новонароджених часто спостерігаються відригування і блювання;

· тонка і товста кишки у новонароджених відносно довші, більш рухливі, добре виражені перистальтика і антиперистальтика, це сприяє виникненню інвагінації;

· Печінка у новонародженого є одним з найбільших внутрішніх органів, повнокровна, бідна на сполучну тканину, займає майже половину об’єму черевної порожнини, вона функціонально незріла, тому часто втягується упатологічний процес при інтоксикації та інфекції.

- Печінка новонародженого недостатньо продукує фермент глюкуронілтрансферазу, який бере участь у зв’язуванні вільного білірубіну, тому виникає фізіологічна жовтяниця.

- Знижена здатність печінки до синтезу протромбіну та інших чинників згортання крові, що зумовлює схильність до геморагічного синдрому.

· Відразу після народження вміст кишок стерильний, однак через кілька годин до них потрапляє сапрофітна мікрофлора (біфідумбактерії, непатогенна кишкова паличка, тощо), при природньому вигодовуванні переважають біфідум – бактерії, при штучному – кишкові палочки.

· Частота випорожнень у новонароджених – до 3 разів за добу. При відсутності меконію у перші дні життя слід запідозрити зарощення (атрезію) прямої кишки або відхідника;

Органи сечовиділення:

· Нирки порівняно з масою тіла у новонароджених більші, їх можна про- пальпувати;

· З 3 – 4-го дня кількість сечовипускань збільшується до 20 – 25 разів на добу, за один раз виділяється 10 – 15 мл сечі;