1.7. Основні принципи методології туризму

Завдання методологічного дослідження туристичної діяльності - показати шляхи вивчення економічних, соціальних, культурних та інших проблем, визначити та оцінити методи і принципи пізнання, не допускати помилкових висновків, помилкових теоретичних концепцій.

Основними принципами методології туризму є об'єктивність та суб'єктивність туристичної діяльності.

Туризм як соціально-економічне явище взаємодіє з об'єктивними і суб'єктивними умовами, зовнішніми і внутрішніми чинниками.

1.9. Особливості наукових досліджень в туризмі

На характер наукових досліджень визначальний вплив робить специфіка закономірностей туризму, яка являє собою процес соціальних відносин, коли конкуруючі сторони переслідують свої цілі, вживають заходів по завоюванню ринків збуту послуг і дезорганізації дій суперників. Ця особливість туризму як об'єкта дослідження набуває в сучасних умовах нової якості, роблячи істотний вплив на розвиток теоретичних його основ, зміст ефективного управління персоналом.

Туристський ринок розкрив найхарактерніші риси послуг. Був період, коли розрахунок робився на швидке отримання прибутку за рахунок ініціативного туризму, тобто за рахунок тільки відправлення відпочиваючих на зарубіжні курорти. Це був перший етап діяльності туристичних підприємств. Однак слабка законодавча база спричинила слабке державне управління туристичною галуззю. Після стабілізації виїзного туризму поява на ринку послуг великих туркомпаній змінила існуючий стан. Поставлені ними цілі відкрили широкі можливості для диференціації сегментів ринку як досягнення стратегічних завдань.

Виходячи зі сказаного, перед туристичний бізнесом постає питання подальшого вдосконалення високої рентабельності туристичних підприємств, що є процесом об'ємним і безперервним за рахунок пошуків ефективних шляхів вдосконалення туристичної діяльності.

Якісні зміни в туризмі, а саме різке зростання конкуренції, поява великої кількості туроператорів дозволяють великим туркомпаніям швидко змінювати співвідношення сил: проектувати, формувати нові види туристичного продукту з урахуванням окремих груп споживачів, наносити відчутні удари своїм конкурентам, в короткі терміни захоплювати ініціативу дій і міцно утримувати її в своїх руках.

Ця особливість туристичного бізнесу, його динамічність і маневреність роблять істотний вплив на теорію і практику наукового пізнання туризму, на управлінську діяльність керівників туристичних підприємств і персоналу.

Протидія конкурентів полягає в приховуванні своїх планів, сил і засобів, можливості «викиду» на ринок ексклюзивних послуг, що обумовлює тактичну невизначеність. Встановити істинність, достовірність відомостей про новий туристичний продукт, заповнити відсутню інформацію не завжди представляється можливим. Тактичне мистецтво керівника полягає в тому, щоб уміти за неповним, уривчастим, часом і суперечливими даними відтворити справжню картину ринку попиту і пропозицій, прийняти своєчасне рішення, ефективно управляти, щоб протистояти натиску конкурентів.

У практичній діяльності першорядне значення має часовий фактор. Процес управління підприємством характеризується протиріччям між зростаючим потоком інформації і все більшим скороченням часу для її аналізу, узагальнення та прийняття рішення. Перед науковим дослідженням постає завдання винайти ефективні шляхи вирішення даного протиріччя, правильно оцінювати фактор часу в інтересах підвищення якості діяльності, успішної організації у своїх діях, у вдосконаленні методів навчання персоналу проектування та формуванню нових туристичний продуктів.

На пізнавальну діяльність керівника в практичній діяльності істотний вплив роблять постійна конкуренція, високий ступінь відповідальності за прийняті рішення. Психологічний фактор в ринкових умовах - важливий предмет наукового дослідження.

Важливою особливістю туризму є те, що він відноситься до приватного сектору господарювання. У діяльності туристичних підприємств відбуваються зміни в соціально-економічній обстановці, удосконалюються туристська техніка, транспорт, якість обслуговування в готельних комплексах, структура відпочинку та екскурсій. Після закінчення фінансового року складається балансовий звіт, що впливає на характер продажів туристичного продукту і способів його просування (реклама, виставки-ярмарки, конкурсні торги).

Особливе значення в наукових дослідженнях в туризмі набувають точність прогнозування його розвитку, об'єктивна істинність теоретичних висновків. Якщо на перших етапах туристичної діяльності керівники могли усувати недоліки в ході реалізації туристичного продукту на ринку послуг, то в даний час теоретичні питання туризму розробляються до початку виходу на ринок. На наукові дослідження в туристичний бізнесі істотний вплив роблять не тільки специфіка відбиваного об'єкта, а й рівень знань про нього, ступінь проникнення в його сутність.